Ухвала суду № 61390573, 06.09.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

6 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенди О.В., суддів:Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -

розглянувши заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АКТА МК» (далі - ТОВ) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 26 січня 2016 року позов задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову у задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 червня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погодившись із цією ухвалою, ТОВ 1 та 5 липня 2016 року звернулося із заявами про її перегляд Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5 частини першої статті 237 КАС.

Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС ухвалою судді Верховного Суду України від 5 липня 2016 року заяву ТОВ залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків до 22 серпня 2016 року.

На виконання цієї ухвали 15 серпня 2016 року до Верховного Суду України надійшли необхідні документи.

Як видно зі змісту заяв, ТОВ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-ІV «Про оцінку земель», Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 513, рішення Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення», статей 213, 214 КАС.

На обґрунтування заяв додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 7 липня 2011 року, 13 липня, 12 вересня 2012 року, 9 квітня, 29 жовтня 2015 року (справи №№ К/9991/12639/11, К-40793/10, К-40793/10, К/800/58420/14, К/800/28649/15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права та копію постанови Верховного Суду України від 30 березня 2016 року - на підтвердження невідповідності оскаржуваного судового рішення викладеному у цій постанові висновку.

Проте аналіз оскаржуваної ухвали та рішень суду касаційної інстанції від 7 липня 2011 року, 12 вересня 2012 року, 9 квітня, 29 жовтня 2015 року, на які посилається заявник, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Так, в оскаржуваному рішенні касаційний суд, погодився із висновком суду апеляційної інстанції, який, встановивши, що позивачем до заяви не було надано технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, а також не надано жодного документа, який би свідчив, що на момент подачі заяви на земельній ділянці, площею 3,80 га, проводились будь-які будівельні роботи чи здійснювалось поточне будівництво, вирішив, що відповідач правомірно застосував при оцінці цієї земельної ділянки коефіцієнт функціонального використання - 2,50.

Водночас у рішеннях наданих для порівняння від 7 липня 2011 року та 12 вересня 2012 року, касаційний суд, встановивши, що за цільовим призначенням товариством використовуються земельні ділянки змішаного типу, дійшов висновку про те, що до однієї частини земельної ділянки слід застосовувати коефіцієнт 0,5, а до іншої - 2,50.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, судове рішення в якій оскаржується, не є подібними до обставин, встановлених у справах, копії судових рішень в яких додано до заяви.

У рішеннях же суду касаційної інстанції від 9 квітня та 29 жовтня 2015 року цей суд вирішував спори у справах, правовідносини в яких не є подібними тим, що були предметом розгляду у справі, рішення в якій оскаржується ТОВ. Спори виникли щодо протиправної бездіяльності органу виконавчої влади, що здійснює управління у сфері оцінки земель, щодо невидачі довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем).

Не суперечить оскаржуване судове рішення й викладеному у постанові Верховного Суду України висновку, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень також зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ.

Що стосується неоднакового застосування судом касаційної інстанції, на думку заявника, норм статей 213, 214 КАС, то аналіз оскаржуваного судового рішення та ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2012 року, на яку посилається заявник, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм процесуального права, оскільки прийняття різних процесуальних рішень зумовлено різними обставинами, викладеними у поданих касаційних скаргах, з яких виходив суд при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданих ТОВ заяв.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКТА МК» до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 червня 2016 року.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда Судді: О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький