Постанова № 61389651, 15.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2016 року № 826/14021/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Бриз Комфорт»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києвіпровизнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2015 р. № 0001132205, № 0001122205,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Бриз Комфорт» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2015 р. № 0001132205, № 0001122205.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 11.03.2015 р. № 308/26-53-22-05-21/36556654 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було збільшено грошові зобов'язання із податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що позивачем було допущено порушення вимог законодавства при формуванні витрат виробництва та податкового кредиту, реальності укладених угод та їх виконанні з боку контрагентів позивача.

Відповідно до ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 20.04.2016 року за згодою сторін суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 25.02.2015 року №324, згідно з пп. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Бриз Комфорт» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податків по взаємовідносинах з ТОВ «НП «ОСОБА_5» (код за ЄДРПОУ 38075025) та за період з 01.07.2014 по 31.10.2014 року. За результатами перевірки складено акт від 11.03.2015 року №308/26-53-22-05-1/36556654 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлені порушення позивачем:

1) п. 135.4 ст.135, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік в сумі 484 788,00 грн.;

2) п. 198.3 п. 198.6 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 30423,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 24.03.2015 року :

- №0001132205, яким позивачу визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток на загальну суму 605 985,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 484 788,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 121 197,00 грн.;

- №0001122205, яким позивачу визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 380 296,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 304 237,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 76 059,00 грн.

За результатами поданих заперечень, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві надано відповідь від 01.04.2015 № 7643/10/26-53-22-0510, якою заперечення позивача залишено без задоволення.

За результатами розгляду первинної скарги, Головним управлінням ДФС у м.Києві прийнято рішення від 29.05.2015 р. № 8713/10/26-15-10-05-35, яким податкові повідомлення-рішення від 24.03.2015 р. № 0001132205, 0001122205 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 01.07.2015 р. № 13637/6/99-99-10-01-04-25, яким скаргу залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.228. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

В силу ж п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.1 п. 139. 1 ст. 139 Податкового кодексу України витратами, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку є витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Приватне підприємство «Бриз комфорт» зареєстровано Головним територіальним управлінням юстиції у м.Києві. Підприємство взято на податковий облік в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві та зареєстровано платником ПДВ. Основним видом діяльності є будівництво житлових та нежитлових будівель.

Судом встановлено, що позивачем декларувалися податкові зобов'язання за 2014 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Бриз Комфорт» (замовник) та ПП «НП «ОСОБА_5» (виконавець) укладено договір № 1306-14П від 13.06.2014 р., згідно умов якого виконавець зобов'язується на свій ризик із своїх матеріалів та матеріалів замовника виконати і передати замовнику роботи з монтажу систем водопостачання, каналізації, опалення та системи вентиляції на об'єкті замовника: «Житловий будинок № 1 з підземним паркінгом в складі готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення за адресою: проспект А.Глушкова, 92-Б в Голосіївському районі м.Києва».

Перелік робіт та використовуваних матеріалів конкретизовано в Додатку № 1 (Договірна ціна), що включає в себе Локальний кошторис, Підсумкову відомість ресурсів та інші документи за необхідності, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти прийому-передачі будівельних матеріалів та комплектуючих в монтаж, підсумкові відомості ресурсів, відомості витрачених ресурсів витрат замовника, договірні ціни, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 121 - 184, 187, 189-199 том 1). На підтвердження розрахунків суду надано банківські виписки (а.с. 211, 212, 213, 214 том 2).

Між ПП «Бриз Комфорт» (замовник) та ПП «НП «ОСОБА_5» (виконавець) укладено договір № 1606-14П від 16.06.2014 р., відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується на свій ризик із своїх матеріалів та матеріалів замовника виконати та передати замовнику роботи з монтажу внутрішніх систем водопроводу, каналізації та системи опалення на об'єкті замовника: «Житлово-офісно-торгівельний комплекс з підземним паркінгом за адресою: проспект Перемоги, 90/1 в Шевченківському районі м.Києва».

Перелік робіт та використовуваних матеріалів конкретизовано в Додатку № 1 (Договірна ціна), що включає в себе Локальний кошторис, Підсумкову відомість ресурсів та інші документи за необхідності, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано суду акт прийому-передачі будівельних матеріалів та комплектуючих в монтаж (а.с. 185 том 1).

Між ПП «Бриз Комфорт» (замовник) та ПП «НП «ОСОБА_5» (виконавець) укладено договір № 2006-14П від 20.06.2014 р., відповідно до умов якого виконавець зобов'язується на свій ризик із своїх матеріалів та матеріалів замовника виконати та передати замовнику роботи з монтажу внутрішніх систем водопроводу, каналізації та системи опалення на об'єкті замовника: «Житлова забудова майданчику за адресою: в межах вул. Деміївської та 40-річчя Жовтня в Голосіївському районі м.Києва».

Перелік робіт та використовуваних матеріалів конкретизовано в Додатку № 1 (Договірна ціна), що включає в себе Локальний кошторис, Підсумкову відомість ресурсів та інші документи за необхідності, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження виконання робіт за вищевказаним договором позивачем надано суду довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти прийому-передачі будівельних матеріалів та комплектуючих в монтаж, підсумкові відомості ресурсів, відомості витрачених ресурсів витрат замовника, договірні ціни, локальні кошториси (а.с. 91- 120 том 1), на підтвердження розрахунків суду надано банківські виписки (а.с. 213, 214, 215, 216 том 2).

Між ПП «Бриз Комфорт» (замовник) та ПП «НП «ОСОБА_5» (підрядник) укладено договір № 25/04 від 25.04.2014 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник виконує роботи по монтажу систем опалення, водопостачання, каналізації, монтажу систем вентиляції та димовидалення, монтажу насосної станції та котельної на об'єкті: «Будівництво житлового будинку № 1 з паркінгом в складі готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення на пр. Академіка Глушкова, 92-Б в Голосіївському районі м.Києва»; секція 1; монтажу систем опалення, водопостачання, каналізації на об'єкті: «Житлова забудова майданчику в межах вул. Деміївська та 40-річчя Жовтня в м.Києві. Секція 3»; монтажу, пусконаладки систем опалення, водопроводу, каналізації на об'єкті: «Житлово-офісний-торгівельний комплекс з підземним паркінгом за адресою: проспект Перемоги 90/1 у Шевченківському районі м.Києва»; монтажу внутрішньої системи опалення з вводом в насосну, монтаж внутрішньої системи каналізації з виводом каналізації до першого колодязя, монтаж пожежного водопроводу на об'єкті: «Житлові будинки № 1, № 2, № 3 Житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та надземним і підземним паркінгами по вул. В'ячеслава Чорновола, м. Бровари», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконанні роботи.

Відповідно до п. 1.2 договору виконання робіт здійснюється підрядником відповідно до затверджених замовником Договірних цін (кошторисів), якими визначатимуться безпосередній зміст, обсяги, вартість та умови виконання робіт та поставки матеріалів.

На підтвердження розрахунків між сторонами банківські виписки (а.с.199, 200, 203, 204, 205, 206, 208, 209, 210 том 2).

Між ПП «Бриз Комфорт» (замовник) та ПП «НП «ОСОБА_5» (виконавець) укладено договір № 0408-14П від 04.08.2014 р., відповідно до умов якого виконавець зобов'язується на свій ризик зі своїх матеріалів та матеріалів замовника виконати і передати замовнику роботи з монтажу систем водопостачання, каналізації, опалення та системи вентиляції на об'єкті замовника: «Житловий будинок № 1 з підземним паркінгом в складі готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення за адресою: проспект А.Глушкова, 92-Б в Голосіївському районі м.Києва», роботи з монтажу внутрішніх систем опалення, системи водопроводу та каналізації на об'єкті замовника: «Житлово-офісно-торгівельний комплекс з підземним паркінгом за адресою: проспект Перемоги 90/1 в Шевченківському районі м.Києва», роботи з монтажу внутрішніх систем водопроводу,каналізації та системи опалення на об'єкті замовника: «Житлова забудова майданчику по вул. Деміївській та 40-річчя Жовтня в м.Києві», роботи з монтажу систем водопостачання, каналізації, опалення та систем вентиляції на об'єкті замовника: «Житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та надземним та підземним паркінгами по вул. Чорновола м. Бровари Київської області», роботи з монтажу внутрішніх систем опалення, системи водопроводу та каналізаційної, насосної станції, системи вентиляції на об'єкті замовника: «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Гоголівській, 14 в Шевченківському районі м.Києва».

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти приймання-передачі будівельних матеріалів та комплектуючих в монтаж, відомості витрачених ресурсів витрат замовника, підсумкові відомості ресурсів, відомості ресурсів витрат замовника, договірні ціни, локальні кошториси (а.с. 1-173 том 2, а.с.1-86 том 4). На підтвердження оплати за виконані роботи позивачем надано суду банківські виписки (а.с. 216, 217 , 218 , 219, 220 , 221, 223, 224, 226, 228, 229 том 2).

Також позивачем на підтвердження виконання робіт на об'єкті по вул. Гоголівській, 14 в Шевченківському районі м.Києва надано суду акти гідростатичного (гідравличного) випробування внутрішніх систем холодного і гарячого водопостачання на герметичність, акти випробування систем внутрішньої каналізації і водостоків, акти прихованих робіт, акти про прийняття змонтованого обладнання та систем, паспорти вентиляційної установки (а.с. 21- 94 том 6). На об'єкті по вул. Димитрова, 2 у Печерському районі м.Києва - акти огляду прихованих робіт (а.с.99-156 том 6). На об'єкті: по пр. А. Глушкова, 92-Б - акти про проведення випробувань трубопроводів на міцність та герметичність, акти випробування систем внутрішньої каналізації та водостоків (а.с. 157-229 том 6).

Судом встановлено, що замовником робіт за наведеними вище об'єктами було ТОВ «Будівельна компанія «Геос» з якими ПП «Бриз Комфорт» було укладено наступні договори:

- № 08/08 від 08.08.2014 р. на виконання робіт з монтажу внутрішніх систем опалення, водопостачання та каналізації на об'єкті замовника «Житлова забудова майданчику в межах вул. Деміївської та 40-річчя Жовтня в м.Києві. Секція №1»;

- № 25/07-14 від 25.07.2014 р. на виконання робіт з поставки, монтажу, пусконалагодження та прийняття в експлуатацію дахової котельні на об'єкті замовника: «Житлова забудова земельної ділянки в межах вул. Деміївської, 40-річчя Жовтня та пров. Деміївського у Голосіївському районі м.Києва».

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем було надано суду довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 1- 37, 48- 59, 111- 117, 133-140, 181-194 том 5).

Зокрема, укладено наступні договори:

- №04/07 від 04.07.2012 р. на виконання робіт по монтажу системи, опалення, водопостачання, каналізації на об'єкті: «Будівництво житлового будинку № 1 з паркінгом в складі готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення на пр. Академіка Глушкова, 92-Б в Голосіївському районі м.Києва. Секція 1»;

- № 05/05 від 05.05.2014 р. на виконання робіт з монтажу, пусконаладки та прийняттю в експлуатацію систем опалення та вентиляції, водопроводу та каналізації на об'єкті замовника: «Житлово-офісно-торгівельний комплекс з підземним паркінгом за адресою: проспект Перемоги, 90/1 в Шевченківському районі м.Києва»;

- №28/03 від 28.03.2014 р. на виконання робіт з монтажу внутрішніх систем опалення, водопроводу та каналізації на об'єкті замовника: «Житлова забудова майданчику в межах вул. Демїіської та 40-річчя Жовтня в м.Києві. Секція №3»;

- -№ 15/08 від 15.08.2014 р. на виконання робіт з монтажу внутрішніх систем опалення, водопроводу та каналізації на об'єкті замовника, що знаходиться за адресою: вул. Гоголівська, 14 в Шевченківському районі м.Києва;

- № 14/08-2 від 14.08.2014 р. на виконання робіт з монтажу внутрішніх систем опалення, водопроводу та каналізації на об'єкті замовника, що знаходиться за адресою: проспект Перемоги 90/1 в Шевченківському районі м.Києва.

На виконання вказаних вище договорів позивачем надано суду довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 74 - 110, 118-132, 141-180 том 5), акти приймання передачі обладнання в монтаж (а.с. 213-230 том 5).

На підтвердження розрахунків за договорами №04/07 від 04.07.2012 р., № 05/05 від 05.05.2014 р., №28/03 від 28.03.2014 р., № 15/08 від 15.08.2014 р., № 14/08-2 від 14.08.2014 р. позивачем надано суду банківські виписки.

Окрім того, між ТОВ «Алекса Груп» (замовник) та ПП «Бриз Комфорт» (підрядник) укладено договір підряду № 08/07-07-ЗК15 від 07.07.2014 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик виконати та здати в установлені строки підрядні роботи на об'єкті: «Будівництво житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та надземним та підземним паркінгами по вул. Чорновола В'ячеслава в м. Бровари Київської області (1-4 черги), які визначаються відповідно до Додатків до Договору, додаткових угод до Договору та додатків до них.

Згідно із п. 1.2 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначаються даним договором, додатковими угодами до нього, додатками, локальним кошторисом та проектною документацією.

Окрім того, в матеріалах справи наявні сертифікати якості (відповідності) на труби стальні (а.с. 2-21, 27- 28, 35-44, 65- 67 том 7), протокол випробувань з визначення групи горючості згідно з 7ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94) зразків теплоізоляційного матеріалу (труби) із спіненого поліетилену «Izoflex R FR» виробництва ТОВ "Абрісо ЮА» (а.с. 22-26 том 7), акти проведення випробувань трубопроводів на міцність та герметичність, акти прихованих робіт (а.с. 29-34, 73-76, 80-104 том 7), акти закриття прихованих робіт (а.с. 53-64, 105-111 том 7), акти передачі документації (а.с.72-73, 77-79 том 7).

Згідно із наявним в матеріалах справи штатним розписом у штаті ПП «Бриз Кофморт» перебуває 23 працівника, яким виплачувалася заробітна плата згідно розрахунково-платіжних відомостей.

Згідно із Ліцензією серія АЕ № 291173, виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ПП «Бриз Комфорт» здійснює діяльність, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури.

Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промисловості безпеки України у Київській області та м.Києві ПП «Бриз Комфорт» видано дозвіл № 1369.13.32 на здійснення будівельно-монтажних робіт.

На підтвердження наявності складських приміщень позивачем надано суду договір оренди № 46 від 01.11.2014 р., оборотно-сальдову відомість щодо товарно-матеріальних цінностей.

Згідно Ліцензії серії АЕ № 280747, виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, ПП «НП «ОСОБА_5» здійснює свою господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури.

Висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на те, що надані до перевірки первинні документи, а саме акти приймання виконаних будівельних робіт, не містять інформації щодо замовника, тому не можливо встановити замовника.

Згідно звіту про суму нарахованої заробітної плати, штатна чисельність працюючих у зазначеного контрагента позивача: за період липень 2014 року - 10 осіб, за період серпень 2014 року - 10 осіб, за період вересень 2014 року - 10 осіб та за період жовтень 2014 року - 8 осіб. Залишкова вартість основних засобів за період рік 2013 складає 305 тис. грн., відповідно до поданого фінансового звіту поданого до ДПІ. За період рік 2014 року фінансовий звіт не поданий.

Згідно автоматизованої системи Податковий Блок та Єдиного реєстру податкових накладних вставлено, що підприємством ПП «НП «ОСОБА_5» в перевіряємому періоді було придбано одну групу товарів (взуття, одяг; фрукти; халва; дизельне паливо; запчастини; засоби по догляду за волоссям; окуляри та м'які іграшки), а реалізовано іншу групу товару (послуги з благоустрою та озелененню території багатоквартирних ж/б за адресою вул.. Здоров'я у м. Львові, у м. Києві; послуги з упакування та укладання; будівельно-монтажні роботи; виконання проекту системи внутр. Водопроводу; фарба; дизпаливо; гума).

Під час перевірки відповідно до наданих Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в здійснено аналіз часу, який було витрачено на виконання вказаних ремонтних робіт по кожному окремому акту та об'єкту, з чисельністю працюючих на період підписання акту згідно звіту 1ДФ ПП "НП ОСОБА_5" та встановлено неможливість виконання власними силами ПП «НП ОСОБА_5" такого обсягу робіт.

Частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (зі змінами та доповненнями) нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Так, при кількості працівників виробничо-технічного відділу за період липень 2014 року -10 осіб, за період серпень 2014 року - 10 осіб, за період вересень 2014 року - 10 осіб та за період жовтень 2014 року - 8 осіб. ПП "НП ОСОБА_5" виконано робіт для ПП «Бриз Комфорт» за липень 2014 року - 6829,32, за серпень 2014 року - 7286,73, за вересень 2014 року - 26525,11, за жовтень 2014 року у розмірі 6486,78 людино-годин.

Листом Міністерства соціальної політики України від 04.09.2013 №9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» визначено, що норма робочого часу на 2014 рік при 40-годинному робочому тижні складає 2002 год.

Тобто, з врахуванням вищезазначеного листа при нормі робочого часу на липень 2014 року 160 людино/годин, за серпень 2014 року 160 людино/годин, за вересень 2014 року 160 людино/годин та за жовтень 2014 року 160 люд/год. для виконання робіт зазначених в актах.

З урахуванням вище вказаних норм робочого часу та для того, щоб здійснити монтажні роботи на ПП «Бриз Комфорт» відповідно до розрахунків та актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в у контрагента повинні були працювати у липні 2014 року 42 робітника, у серпні 2014 року 45 робітника, у вересні 2014 року 165 робітників та у жовтні 2014 року - 40 робітників.

З огляду на вищенаведені посилання відповідач дійшов висновків, що ПП "НП ОСОБА_5" фактично не могло виконувати такий обсяг робіт. Інші документи, що підтверджують взаємовідносини з ПП "НП ОСОБА_5" до перевірки не надавались.

Викликаний в судове засідання свідок ОСОБА_2 (ОСОБА_3) зазначила, що вона була начальником підрозділу і головним бухгалтером ПП «Бриз Комфорт». Підприємство виконувало субпідрядні роботи. В штаті підприємства обліковувалося 25-26 осіб. ОСОБА_4 був директором підприємства та підписував усі договори. ОСОБА_5 і ПП ОСОБА_5 це різні особи. Директором ПП «Бріз Комфорт» стала з лютого 2015 р. Роботи приймали виконроби (4 чи 5). Коли виконроб перевірив всі матеріали та роботи, передавав їх кошториснику, який перевіряв. Виконроби та кошторисники давали згоду на підписання документів, після чого останні підписував директор. Все зазначене відбувалося в усній формі. ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які приймали роботи є працівниками ПП «Бріз Комфорт».

Так, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, з огляду на нижченаведене.

В даній справі судом встановлено, що господарські операції позивача з ПП «НП «ОСОБА_5» за період з 01.07.2014 по 31.10.2014 р. не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, вартості наданих послуг, які економічно необхідні для здійснення даних господарських операцій.

Так, з наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між укладеними договорами та результатом їх виконання: формування основних фондів, отримання економічної вигоди, передачу об'єктів.

Позивачем не надано суду доказів наявності виробничих запасів, необхідних для надання послуг, оборотних балансів по рахунках «запасів»; не надано доказів зображення будівельного майданчику, завірених копій дозвільних документів на здійснення будівництва, належним чином оформлених податкових накладних. В матеріалах справи відсутня інформація про постачальників товарів, відсутні докази розрахунків за придбані товари, докази їх приймання-передачі між постачальником та позивачем (покупцем), докази їх розвантаження та навантаження, докази їх поставки, наявність належним чином оформлених податкових накладних. Окрім того, з матеріалів справ вбачається, що фінансування будівельних робіт повинно було здійснюватися замовником будівництва ТОВ «Геос», ТОВ «Алекса Груп», водночас доказів того, що саме замовник здійснював фінансування робіт позивача матеріали справи не містять.

Також з наявних в матеріалах справи доказів не можливо встановити факт призначення відповідальних осіб за ведення фінансово-господарської діяльності, зокрема, наказів про їх призначення.

Жодних доказів передачі проектної документації та інших дозвільних документів між замовником будівництва ТОВ «Алекса Груп» та ПП «Бриз Комфорт» матеріали справи також не містять, як і не місять доказів розрахунків між ними.

Наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, акти виконаних робіт, договірні ціни, ресурсні відомості тощо не містять розшифровки уповноважених представників сторін, які їх підписали, зокрема, їх посад, прізвищ імен по батькові, що позбавляє суд встановити належність даних підписів до осіб, які уповноважені чинним законодавством та установчими документами на їх підписання.

Окрім того, надані в судовому засіданні покази свідка ОСОБА_2 (ОСОБА_3) свідчать про те, що остання не приймала участі у питаннях, які вирішувалися під час здійснення господарської діяльності підприємства та не підписувала первинних та бухгалтерських документів.

Слід зазначити, що наявні в матеріалах банківські виписки, надані на підтвердження розрахунків між сторонами: ПП «Бриз Комфорт», ТОВ «Геос», ПП «НП «ОСОБА_5» не підтверджують факт повних взаєморозрахунків між сторонами за наведений у актах приймання-передачі обсяг виконуваних робіт.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що обсяг оборотів у ПП «Бріз Комфорт» становить до 20 млн. грн., у зв'язку із чим, відповідач не мав права проводити перевірку, оскільки, як вбачається із пояснень відповідача, у ПП «Бріз Комфорт» була розбіжність у задекларованих показниках, що потребувало уточнення. При цьому, наданих позивачем документів на запит відповідача було недостатньо для усунення наявних розбіжностей. Таким чином, слід дійти висновку про правомірність проведеної перевірки.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що обов'язковою умовою при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат у відносинах з надання будівельних послуг є узгодження їх із основним видом діяльності. Разом з тим, згідно автоматизованої системи Податковий Блок та Єдиного реєстру податкових накладних вставлено, що підприємством ПП «НП «ОСОБА_5» в перевіряємому періоді було придбано одну групу товарів (взуття, одяг; фрукти; халва; дизельне паливо; запчастини; засоби по догляду за волоссям; окуляри та м'які іграшки), а реалізовано іншу групу товару (послуги з благоустрою та озелененню території багатоквартирних ж/б за адресою вул. Здоров'я у м. Львові, у м. Києві; послуги з упакування та укладання; будівельно-монтажні роботи; виконання проекту системи внутр. Водопроводу; фарба; дизпаливо; гума).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Про необхідність дослідження реальності здійснених господарських операцій Вищий адміністративний суд України наголошував і в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 - "з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку…".

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Позивачем не надано доказів, що отримані від ПП «НП «ОСОБА_5» послуги (роботи) були використані в межах його господарської діяльності, економічну доцільність їх отримання.

Позивачем не доведено, що отримана платником податку податкова вигода є обґрунтованою. Так, податкова вигода може бути обґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту.

Таким чином, позивачем не доведено, що його господарська діяльність спрямована на отримання економічного ефекту.

З огляду на викладене суд вбачає, що надані позивачем первинні документи носять неповний характер, а господарська діяльність товариства не спрямована на настання реальних наслідків.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт фактично не мали реального характеру, замовлення послуг (робіт) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення п. 135.4 ст.135, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачем занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 484 788,00 грн. та в порушення п. 198.3 п. 198.6 Податкового кодексу України занижено суму податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 30423,00 грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2015 р. № 0001132205, № 0001122205, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. У позові Приватного підприємства «Бриз Комфорт» відмовити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Бриз Комфорт» решту суми судового збору у сумі 4384,80 грн. до Державного бюджету України.

3. Стягнення решти суми судового збору доручити ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук