Ухвала суду № 61389603, 05.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 У Х В А Л А

05.09.2016 Справа № 910/4390/15-г

За заявою Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (код ЄДРПОУ 38105316)

про банкрутство

За заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво"

про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від заявника ОСОБА_3 - представник, ОСОБА_4 - представник

Від боржника не з'явилися

Арб. керуючий Огейчук Т.В.

Від ВАТ «Лізингова компанія «Украгромашінвест» Голиков В.Ю. - представник

Від ПАТ «Радикал Банк» Орел О.С.- представник

Від ЗАТ «Рівненський ливарний завод» Лаврін О.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/4390/15-г за заявою Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2015.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" було офіційно оприлюднено 01.04.2015 за № 16459.

Ухвалою попереднього засідання від 05.09.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське бюро «Українське машинобудівництво» на загальну суму 22 916 196 грн. 05 коп. Підсумкове засідання призначено на 10.10.2016.

Крім того, у судовому засіданні 05.09.2016 розглядалась заява ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Представники заявника, кредиторів та розпорядник майна щодо задоволення поданої заяви не заперечували.

Представник боржника у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п.7 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Розглянувши заяву ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" з 10.04.2013 по 09.02.2015, що підтверджується доданою до заяви копією трудової книжки.

Згідно розрахункових листів по заробітній платі за серпень 2014 - вересень 2014 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" перед ОСОБА_2 по виплаті заробітної плати становить 8 656 грн. 63 коп.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З огляду на викладені обставини, суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з боржника невиплаченої заборгованості із виплати заробітної плати в розмірі 8 656 грн. 63 коп.

Також заявником заявлено вимоги, які складають середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 10.02.2015 по 31.01.2016 в розмірі 25 070 грн. 76 коп.

За змістом ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку та на яку не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 14.11.2012 у справі № 6-139цс12.

Як роз'яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги щодо стягнення з боржника середнього заробітку за весь час затримки розрахунку такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі 25 070 грн. 76 коп. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Водночас, суд дійшов висновку щодо безпідставності заявлених ОСОБА_2 вимог на суму 6 297 грн. 72 коп., які складають оплату часу простою не з вини працівника за період з 01.10.2014 до 09.02.2015 зважаючи на наступне.

Статтею 113 Кодексу законів про працю України встановлено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. Час простою з вини працівника не оплачується.

Верховний суд України в ухвалі від 13.07.2011 № 6-21724св10 зазначив, що вирішуючи спір про оплату простою, суди повинні з'ясовувати факт простою й наявність чи відсутність вини працівника в цьому.

Як простій можуть бути кваліфіковані лише ті випадки, коли працівник приходить на роботу, але не працює з причин відсутності матеріально-технічного забезпечення виробництва, незабезпечення технологічною документацією, несправності устаткування, простою з інших причин, не пов'язаних з виною працівника. Якщо працівник через простій самовільно не приходить на роботу чи іде з роботи, він не має права вимагати оплати відповідного часу простою з підстав, передбачених ст. 113 КЗпП України.

До поданої заяви не додано належних та допустимих доказів призупинення роботи, що було викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами з вини працедавця.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні обставини, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заяви ОСОБА_2, а саме в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, у зв'язку з чим вважає за доцільне подану заяву в наведеній частині задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" в дохід державного бюджету судовий збір в сумі 1 014 грн. 59 коп.

Керуючись ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32-34, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 11/2; ідентифікаційний код 38105316) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 8 656 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 63 коп. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів), середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 10.02.2015 по 31.01.2016 в розмірі 25 070 (двадцять п'ять тисяч сімдесят) грн. 76 коп. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 11/2; ідентифікаційний код 38105316) в дохід Державного бюджету України 1 014 (одна тисяча чотирнадцять) грн. 59 коп. судового збору.

4. В іншій частині заяву залишити без задоволення.

5. Видати накази.

6. Копію ухвали направити сторонам, розпоряднику майна та ОСОБА_2

Суддя П.П. Чеберяк