Рішення № 61389512, 19.09.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2016 р. Справа № 903/108/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями Євролакт, м.Вознесенськ, Миколаївська область

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД, м. Луцьк

до відповідача 2: публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ

про розірвання іпотечного договору №151208Z127 від 08.12.2008р. та договору застави №151208Z131 від 08.10.2008р.

Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Касьянова К.М.

за участю:

від позивача: н/з

від відповідача 1: н/з

від відповідача 2: ОСОБА_1, представник, довіреність №010-01/2764 від 30.06.2016р.

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки представникам сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: 25.02.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями Євролакт звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД та публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про розірвання іпотечного договору №151208Z127 від 08.12.2008р. та договору застави №151208Z131 від 08.10.2008р..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.652 Цивільного кодексу України(далі ЦК України). Зазначають, що у звязку із укладенням ряду додаткових угод до кредитних договорів щодо продовження кінцевого терміну сплати процентів за користування кредитними коштами та погодження нового графіку надання та погашення кредиту, фактично збільшився розмір нарахованих процентів і тому було змінено істотні умови зобовязання, за які поручався іпотекодавець/заставодавець за відповідними договорами(ТОВ Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями Євролакт).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.02.2016р. було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову та порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 22.03.2016р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.03.2016р. розгляд справи відкладено на 06.04.2016р. через не зявлення відповідача 1 у судове засідання, неподання сторонами всіх витребуваних судом документів та необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.04.2016р., залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2016р., виключено відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД зі складу відповідачів у справі №903/108/16, а справу №903/108/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями Євролакт до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про розірвання іпотечного договору №151208Z127 від 08.12.2008р. і договору застави №151208Z131 від 08.10.2008р. на підставі ст.ст.15, 17, 65, 86 ГПК України направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду від 10.08.2016р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "Євролакт" задоволено. Ухвалу господарського суду Волинської області від 06.04.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2016р. у справі №903/108/16 скасовано. Справу №903/108/16 направлено до господарського суду Волинської області для розгляду.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.08.2016р. розгляд справи призначено на 14.09.2016р..

12.09.2016р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду спору у звязку із перебування представника позивача у тривалому відряджені.

14.09.2016р. на адресу суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кабінет Міністрів України, як орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами.

Також 14.09.2016р. на адресу суду від представника відповідача 2 надійшов супровідний лист з додатками, а саме: копією витягу з ЄДРПОУ на відповідача 1(ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД).

В судовому засіданні 14.09.2016р. представник відповідача 2 просив задовольнити клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у задоволені заяви представника позивача про припинення провадження у справі(подана до суду 22.03.2016р.) просив відмовити, проти відкладення розгляду справи(клопотання представника позивача) не заперечував. Разом з тим, представник відповідача 2 просив відмовити у задоволенні позову, з підстав наведених у відзиві.

Позивач у судове засідання 14.09.2016р. не зявилися, компетентного представника не направив, вимог ухвали суду від 29.08.2016р. не виконав, проте був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №5650800169715 від 12.09.2016р..

Відповідач 1 у судове засідання 14.09.2016р. не зявився, компетентного представника не направив, вимог ухвали господарського суду Волинської області від 29.08.2016р. не виконав. Ухвала господарського суду Волинської області від 29.08.2016р. направлялась відповідачу за адресою зазначеною у позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, а саме: 43023, Волинська область, м. Луцьк, вул.Єршова, буд.3 та повернута відділенням поштового звязку до суду із позначкою За зазначеною адресою немає.

В разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.

Щодо заяви представника позивача про припинення провадження у справі(подана до суду 22.03.2016р.), суд зазначає таке.

В обґрунтування вказаної заяви, представник позивача вказує, що ухвалою господарського суду Волинської області від 11.03.2016р. у справі №903/623/13 було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД, ліквідовано юридичну особу ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД, зобовязано державного реєстратора вчинити дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" та спрямовані на припинення юридичної особи ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД припинено. Припиненням юридичної особи(визнання її банкрутом) є підставою припинення іпотеки та застави, оскільки зобовязання за кредитними договорами припиняються. Вважають, що провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 06.07.2016р. ухвалу господарського суду Волинської області від 11.03.2016р. (про відмову в задоволенні заяв про визнання недісними результатів аукціону) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. у справі №903/623/13 скасовано і справу в скасованій частині передано на новий розгляд до господарського суду Волинської області в іншому складі суду.

Також постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2016р. скасовано ухвалу господарського суду Волинської області від 11.03.2016р. (про затвердження звіту ліквідатора) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. у справі №903/623/13 та справу передано на новий розгляд до господарського суду Волинської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Отже, ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД, на час розгляду даного клопотання, не є припиненою юридичною особою.

Суд розглянувши клопотання представника позивача про припинення провадження у справі відхиляє його, як безпідставне.

Щодо клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд зазначає таке.

Положення ГПК України не містять конкретних вимог щодо повноважень осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді.

Згідно із ст.28 ГПК України представляти інтереси сторін у господарському суді можуть також інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації.

Представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Окрім цього, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку про відхилення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, як необґрунтоване та не підтверджене належними та допустимими доказами.

Щодо клопотання представника відповідача 2 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кабінет Міністрів України, суд зазначає таке.

В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача 2 зазначає, що згідно із п.5 статуту АТ Укрексімбанк, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України від 10.08.2000р. № 1250, засновником Банку є держава в особі Кабінету Міністрів України. Держава здійснює повноваження власника щодо акцій, які їй належать у статутному капіталі Банку, через органи управління Банком. Вказує, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.10.2013р. №642-VII, що набрав чинності 29.03.2014р. (далі - Закон), ч.1 ст.27 ГПК України (Треті особи, які не і заявляють самостійних вимог на предмет спору) доповнено реченням наступного змісту: У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Згідно ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Згідно абз.5 п.1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Статтями 546, 575 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Отже, посилання представника відповідача 2 на відповідні положення ст.27 ГПК України не приймається судом, оскільки в даному випадку справа не стосується майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави. Майно, що забезпечено іпотекою залишається у володінні заставодавця, в даному випадку позивача.

Крім того, суд дійшов висновку, що відповідачем 2 не обґрунтовано та судом не встановлено, яким чином у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи Кабінет Міністрів України буде наділено новими правами чи покладено на нього нові обов'язки, або змінено його наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому щодо однієї з сторін по справі, а відтак відсутня необхідність залучення останнього до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

З урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 2, господарський суд, -

встановив:

08.10.2008р. між АТ Укрексімбанк та ТОВ Каскад-Продакшн ЛТД було укладено Генеральну угоду №151208N4, із змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами(далі - Генеральна угода)(т.1 а.с59-91), з лімітом заборгованості 25000000 дол. США та терміном дії до 07.10.2013р., в рамках якої між Банком та і Позичальником було укладено:

-Кредитний договір №151208К53 від 08.10.2008р., із змінами і доповненнями терміном дії до 07.10.2011р., з лімітом кредитної лінії 8708300 дол. США(т.1 а.с.173-247);

-Кредитний договір №151208К54 від 08.10.2008р., із змінами і доповненнями, терміном дії до 07.10.2011 р., з лімітом кредитної лінії 11380000 дол. США(т.1 а.с.92-172)(далі разом Кредитні договори).

Згідно 4.3 ст.4 Генеральної угоди, термін користування кредитом за Генеральною угодою встановлюється до 07.10.2013р..

Згідно п.10.7 Генеральної угоди, будь-які зміни та доповнення до Генеральної угоди можуть бути внесені тільки у письмовому вигляді, оформляються, якщо інше не передбачено цією Генеральною угодою, додатковими угодами(правочинами), які підписується повноважними представниками Позичальника і Банку.

Згідно п.10.8 Генеральної угоди, усі додатки до Генеральної угоди є її невідємною частиною.

Згідно п.8.6 Кредитних договорів, будь-які зміни та доповнення до Кредитних договорів можуть бути внесені тільки у письмовому вигляді, оформляються, якщо інше не передбачено цими Договорами, додатковими договорами(правочинами), які підписується повноважними представниками Позичальника і Банку.

Згідно п.8.7 Кредитних договорів, усі додатки до них є невідємною їх частиною.

З метою забезпечення виконання зобовязань Позичальника що випливають із Генеральної угоди, між Банком та ТОВ СУБП Євролакт (далі - Майновий поручитель) було укладено:

1)нотаріально посвідчений Договір застави №151208Z131 від 08.10.2008р. (далі - Договір застави), відповідно до якого ТОВ СУБП Євролакт (Заставодавець) з метою забезпечення виконання зобовязань Позичальника передав в заставу Банку рухоме майно - обладнання та інші основні засоби, що знаходяться за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Молодогвардійська, 58 А(т.2 а.с.1-8);

2)нотаріально посвідчений Іпотечний договір №151208Z127 від 08.10.2008р. (далі - Іпотечний договір), відповідно до якого ТОВ СУБП Євролакт (Іпотекодавець) з метою забезпечення виконання зобовязань Позичальника передав в іпотеку Банку нерухоме майно - частину головного виробничого корпусу літ. Д-2, загальною площею 1 372,9 кв.м., що становить 7/100 частин комплексу, який розташований за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Молодогвардійська, 58 А(т.2 а.с.9-18), (далі разом Договори забезпечення).

Відповідно до п.1.1 ст.1 Договорів забезпечення іпотекою/заставою за цими договорами забезпечуються вимоги Іпотекодержателя/Застоводержателя (Банку), що випливають з Генеральної угоди з усіма чинними кредитними договорами, які і укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються та є Додатками до Генеральної угоди, є невідємними її частинами та складають єдиний документ (Генеральна угода та Додатки, далі - Кредитний договір), укладеної між Іпотекодержателем/Застоводержателем та ТОВ Каскад-Продакшн ЛТД, відповідно до якої Іпотекодержатель/Застоводержатель при виконанні Боржником умов та положень, визначених в Кредитному договорі, проводить кредитні операції виключно в межах загального ліміту заборгованості за Кредитним договором, встановленим у розмірі, що не перевищує суму, еквівалентну 25000000 доларів США. терміном користування до 07.10.2013р..

Відповідно до абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України(далі ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений ст.188 ГК України, де, зокрема, зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

За приписами ч.ч.3, 4 ст.188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

В силу положень ст.627 ЦК України, одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 ст.651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтями 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В свою чергу, згідно із положеннями ст.575 ЦК України, ст.1 Закону України Про іпотеку та ст.1 Закону України Про заставу, заставою/іпотекою визнається такий вид забезпечення виконання зобов'язання майном, що залишається у володінні та користуванні заставодавця або третьої особи. Правова природа застави/іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою/іпотекою, одержати задоволення саме за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Отже, іпотека/застава є самостійними видами забезпечення виконання зобов'язання.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

За загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Розірвання договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності умов, вказаних у ч.2 ст.652 ЦК України, а саме:

-в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

-зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

-виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

-із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Виходячи з вищенаведеного та з зазначених положень Генеральної угоди, Майновий поручитель поручився за виконання Позичальником умов Генеральної угоди та укладеними в її межах кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди.

При цьому, під словосполученням кредитними договорами, які укладаються розуміється вже укладені кредитні договори та додатки до них, які були укладені до граничного терміну користування Кредитом за Генеральною угодою - до 07.10.2013р..

Укладення додаткових угод до кредитних договорів, не є підставою для розірвання договору, яким було забезпечено виконання основного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного суду України від 16.10.2012р. №3-44гс12.

Відповідно до ст.11 Закону України Про іпотеку, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Крім того, ст.1 Закону України Про заставу передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Виходячи з цього, Майновий поручитель відповідає перед Кредитором виключно в межах вартості предметів застави/іпотеки, а тому твердження позивача про одночасне існування чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, що призвело до збільшення обсягу відповідальності Майнового поручителя - є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо позовних вимог позивача до відповідача 1(ТОВ Каскад-Продакшн ЛТД), суд зазначає, що сторонами іпотечного договору №151208Z127 від 08.12.2008р. та договору застави №151208Z131 від 08.10.2008р. є ТОВ Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями Євролакт (іпотекодавець, заставодавець) та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"(іпотекодержатель, заставодержатель), а тому вимога до відповідача 1 щодо розірвання вказаних договорів є безпідставною.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що предявляються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку, що право чи інтерес позивача не порушені, вимоги позивача є необґрунтованими, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а також такі, що не відповідають нормам чинного законодавства, у звязку з чим суд відмовляє в позові через безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України при відмові в позові покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

У задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями Євролакт до товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД та публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про розірвання іпотечного договору №151208Z127 від 08.12.2008р. та договору застави №151208Z131 від 08.10.2008р. - відмовити.

Повний текст рішення складено

19.09.2016

СуддяА. С. Вороняк