Постанова № 61389410, 19.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2016 року № 826/2541/15

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до Приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона»

про надання дозволу на реалізацію активів

Суддя - Вовк П.В.

В порядку письмового провадження

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» (далі також - ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона», відповідач), в якій позивач просив надати дозвіл на реалізацію майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 8/24-425 від 23 лютого 2012 року.

Ухвалою від 20 лютого 2015 року суддя Кротюк О.В. відкрив провадження у даній справі.

Ухвалою від 16 березня 2015 року провадження у справі № 826/2541/15 було зупинене до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/1318/15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року, у зв’язку з відрахуванням зі штату суду судді Кротюка О.В., адміністративну справу №826/2541/15 прийнято до провадження судді Вовка П.В.

Ухвалою від 07 вересня 2016 року провадження у даній справі було поновлене на підставі відповідного клопотання позивача.

Під час розгляду справи, судом уточнено найменування позивача в якості Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, позивач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податку на землю з юридичних осіб. ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві зверталось до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» суми податкового боргу, проте судове рішення, яким такі вимоги позивача було задоволено, фактично не було виконано у зв’язку з відсутністю коштів на банківських рахунках відповідача. Також позивач зазначає, що ним було здійснено опис майна ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» в податкову заставу, що в сукупності з зазначеним вище й стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

У наданих суду запереченнях відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, закінченням строку пред’явлення виконавчого листа до виконання та набуття заборгованістю відповідача статусу безнадійної.

Ухвалою суду від 07 вересня 2016 року, на підставі вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), вирішено здійснювати подальший розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З наявних в матеріалах справи даних облікової картки платника податку - ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на землю з юридичних осіб в загальному розмірі 3 318 098, 12 грн., сума зобов’язань по яким набула статус узгодженої.

Позивачем була прийнята перша податкова вимога від 05 липня 2004 року № 1-3960, отримана відповідачем 08 липня 2004 року, якою сума заборгованості ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» була визначена на рівні 24 326, 24 грн.

17 січня 2005 року позивачем була прийнята друга податкова вимога № 2/427, отримана відповідачем 21 січня 2005 року, якою сума заборгованості ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» була визначена на рівні 380 619, 64 грн.

З метою визначення обсягу майна для погашення податкового боргу ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона», позивачем було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 24 лютого 2011 року та складено акт опису майна № 8/24-425 від 23 лютого 2012 року, відповідно до якого було здійснено опис майна відповідача.

Дії та рішення контролюючого органу щодо здійснення опису майна ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» відповідачем в судовому та/або адміністративному порядку не оскаржувались.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти вказані в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно вимог п. 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В силу вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Статтею 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Суд звертає увагу на те, що з метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона», позивач вже звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь держави податкової заборгованості.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2012 року у справі № 2а-10847/11/2670, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2013 року, було задоволено позовні вимоги податкового органу до ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» та вирішено стягнути з відповідача суми податкового боргу зі сплати земельного податку з юридичних осіб в загальному розмірі 2 575 516, 95 грн.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання вимог зазначеного рішення суду, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було направлено до банківських установ, обслуговуючих ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона», інкасові доручення (розпорядження) щодо стягнення коштів з розрахункових рахунків відповідача.

З наявних в матеріалах справи копій таких інкасових доручень (розпоряджень) вбачається, що вони були повернуті без виконання у зв’язку з відсутністю коштів на банківських рахунках ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона». Окремо необхідно зазначити, що інкасове доручення (розпорядження) № 316/26-55-25-01-34 від 29 вересня 2014 року на загальну суму 1 594 668, 68 грн. виконане лише в частині списання з рахунку відповідача 50 296, 00 грн.

Відповідно до положень п.п. 95.1 – 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є наявність у такого платника податкового боргу та відсутність на його розрахункових рахунках грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Зазначена позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалі від 08 жовтня 2014 року по справі № К/9991/38076/12.

Беручи до уваги те, що з матеріалів справи не вбачається наявності достатніх коштів для погашення податкового боргу на розрахункових рахунках відповідача, що не було заперечено ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона», з огляду на дотримання позивачем процедури здійснення опису майна платника податків, що підтверджується матеріалами справи, суд визнає наявність у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві підстав для звернення з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Щодо доводів відповідача про безпідставність позовних вимог з огляду на те, що його податкова заборгованість має статус безнадійної.

Згідно з приписами статті 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном «безнадійний» розуміється, в тому числі, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Водночас, відповідно до п. 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Разом з тим, згідно з вимогами п.п. 2.1 та 3.2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року № 577, днем виникнення безнадійного податкового боргу стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу, вважається дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Отже, оскільки з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду з метою погашення податкового боргу ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона», визначеного рішенням суду у справі № 2а-10847/11/2670, та оскільки податковим органом не приймалось рішення про визначення боргу відповідача безнадійним, що не заперечено відповідачем, суд приходить до висновку про дотримання позивачем визначених ПК України строків стягнення заборгованості ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона».

Щодо строків звернення позивача до суду з даним позовом, суд зазнає про те, що відповідно до наведених вище вимог статті 95 ПК України, одними з обов’язкових умов звернення податкового органу з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є наявність у такого платника податкового боргу та відсутність на його розрахункових рахунках грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Дійсно, остаточно наявність податкового боргу відповідача була встановлена ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі № 2а-10847/11/2670.

Між тим, про відсутність у відповідача достатніх коштів для його погашення контролюючий орган дізнався лише після повернення йому банківськими установами інкасових доручень (розпоряджень) щодо стягнення коштів з розрахункових рахунків відповідача, що мало місце у період з 08 вересня по 10 листопада 2014 року.

Відповідно до ч. 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

З даним позовом до суду позивач звернувся 17 лютого 2015 року, тобто в межах встановленого законом строку звернення, а тому суд вважає необґрунтованою протилежну позицію відповідача.

Стосовно доводів відповідача про завершення строків пред’явлення до виконання виконавчого листа, що виключає передбачену Законом України «Про виконавче провадження» можливість реалізації заявлених контролюючим органом позовних вимог, суд звертає увагу на те, що порядок погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків визначається виключно податковим законодавством, в тому числі, ПК України, який не передбачає застосування до даних правовідносин передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» примусового порядку виконання рішень суду або інших органів (посадових осіб).

Враховуючи зазначене та оскільки відповідачем не було надано аргументованих заперечень на позовні вимоги ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, суд приходить до висновку про правомірність останніх.

Водночас, суд звертає увагу на те, що наведеними вище приписами ПК України, контролюючий орган наділений правом звернення до суду з позовом виключно про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а не з вимогами про надання дозволу на реалізацію активів боржника, як це було здійснено ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Таким чином, позовні вимоги ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві підлягають задоволенню саме шляхом надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 8/24-425 від 23 лютого 2012 року.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо питання допуску негайного виконання рішення суду необхідно зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 4 ч. 2 статті 256 КАС України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу.

Разом з тим, положеннями статті 183-3 КАС України визначається порядок здійснення провадження у справах за поданням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів щодо, в тому числі, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Враховуючи, що позивачем не було заявлено вимогу про негайне виконання рішення суду та оскільки дана справа розглядається не у визначеному статтею 183-3 КАС України порядку, суд не вбачає підстав для звернення даної постанови до негайного виконання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 122, 128, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» про надання дозволу на реалізацію активів – задовольнити.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» (код ЄДРПОУ 05417733) за рахунок майна ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» (код ЄДРПОУ 05417733), що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 8/24-425 від 23 лютого 2012 року.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк