Постанова № 61389330, 14.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2016 року № 826/18394/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна агенція Багіра» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Охоронна агенція Багіра” (далі – позивач, ТОВ “Охоронна агенція Багіра”) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві) в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті поданих ТОВ “Охоронна агенція Багіра”: звітної податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року; звітних розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2015 року;

- вважати прийнятою та зареєстровати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року від 20.08.2015, звітні розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2015 року від 20.08.2015 днем їх фактичного отримання ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві -20.08.2015.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення діючих норм податкового законодавства України, відповідач протиправно не прийняв податкову звітність позивача, що у свою чергу блокує фінансово - господарську діяльність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві. Між позивачем і податковим органом укладено договір про визнання електронних документів від 09.02.2015. Позивач зазначає, що ним направлено до ДПІ податкову звітність та отримано квитанцію №1, з якої вбачається, що податкова декларація з податку на додану вартість не прийнято ДПІ.

ДПІ, як зазначає позивач, наведене мотивовано тим, що з платником податків не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Позивач вважає такі дії податкового органу протиправними та звертає увагу, що податкова звітність подана у відповідності до чинного законодавства та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення проти позову, у яких зазначено, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах наданих повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства.

На підставі ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Охоронна агенція Багіра” зареєстровано у статусі юридичної особи 23.03.2012 (ЄДРПОУ 38139130). Місцезнаходження згідно відомостей з ЄДР: 02160, м. Київ, вул. Фанерна, буд.4, офіс 302. Товариство з 26.03.2012 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Станом на час формування та відправлення вищевказаної звітної податкової декларації позивач перебував у статусі платника ПДВ, що не заперечується та не спростовано відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір №040220151 від 09.02.2015 про визнання електронних документів, згідно з умовами якого предметом останнього є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку або на електронних носіях, як оригіналу. Згідно п. 3.1. договору орган ДПС зобов’язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп’ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій. Договір вступає в силу з дати його підписання.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір був направлений позивачем засобами електронного зв’язку на адресу ДПІ та прийнятий останньою згідно квитанції № 2, що свідчить про підтвердження укладання даного договору через механізм підписання договору, поданого засобами телекомунікаційного зв’язку.

Наведені обставини в ході розгляду справи відповідачем не заперечувались та не спростовані.

Відповідно до умов договору № 040220151 від 09.02.2016 та податкового законодавства України позивачем засобами електронного зв’язку подано до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року від 20.08.2015 та звітні розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2015 року.

Разом з тим, у відповідності до квитанцій №1 вказана податкова декларація з додатками не прийнята контролюючим органом з посиланням на виявлені помилки – порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 №233, а саме: для платника ЄДРПОУ 38139139 не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Між тим, під час розгляду даної справи встановлено, що відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 у справі № 826/14872/15, яка залишена без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016, крім іншого, визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та Державної фіскальної служби України щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 040220151 від 09.02.2015, укладеного між ТОВ “Охоронна агенція Багіра” та ДПІ.

Вважаючи відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року, невиконання умов договору про визнання електронних документів №040220151 від 09.02.2015 необґрунтованими, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, згідно з п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в редакції, чинній на момент спірних відносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Дотримання позивачем вказаного строку у всіх наведених вище випадках відповідачем не спростовується.

Слід зазначити, що згідно з п/п. 14.1.60. п.14.6 ст.14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 ст.201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

У той же час, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В даному випадку таких обставин не встановлено. Як зазначено вище та визнається сторонами, в день надіслання позивачем податкової декларації, відповідачем сформовано та направлено позивачу квитанції із зазначенням, що документ не прийнято.

У взаємозв’язку із наведеним слід зазначити, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою КМ України №1246 від 29.12.2010 (далі – Порядок).

Так, пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

У свою чергу пунктом 9 Порядку встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: (1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; (2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; (3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; (4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); (5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно з пунктом 10 Порядку, датою та часом подання податкової декларації та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Таким чином, аналізуючи викладені вище положення податкового законодавства, суд приходить до висновку, що у прийнятті звітної податкової декларації, в контексті спірних відносин, може бути відмовлено: якщо вона сформована з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 ПК України, у разі наявності помилок, за наявності факту реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Відповідно, документ не може бути прийнято у разі відсутності договору про визнання електронних документів.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом подати звітність засобами телекомунікаційного зв’язку.

Водночас із надісланих позивачу квитанцій вбачається, що у прийнятті вказаної звітної податкової декларації відмовлено у зв’язку з тим, що, на думку відповідача, відсутній договір про визнання електронних документів (договір від 09.02.2016 №040220151 про визнання електронних документів було розірвано в односторонньому порядку).

Разом з тим, враховуючи зміст постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 у справі № 826/14872/15, яка на даний момент набрала законної сили та є чинною, відповідно до якої дії ДПІ по розірванню договору визнанні протиправними, суд приходить до висновку, що цей договір не втратив своєї юридичної значимості для цілей реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді, у т.ч. вищезгаданої податкової декларації, оскільки договір не був розірваний у встановленому порядку.

Як вбачається із змісту вище вказаної постанови відповідачем в якості підстави для неприйняття податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронна агенція Багіра” з податку на додану вартість за червень 2015 року вказано про наявну в останнього інформацію про відсутність вказаного товариства за місцезнаходженням останнього.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронна агенція Багіра” є: 02160, м. Київ, вул. Фанерна, 4, офіс 302, яка відповідає інформації, зазначеній у рядку 6 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року. При цьому, згідно з даними про реєстраційні дії, вказаними у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про юридичну особу були підтверджені, зокрема, 14.10.2014, 11.06.2015 та 16.07.2015.

За період червень-липень 2015 року в даному витязі із Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не міститься інформація щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням або про непідтвердження статусу юридичної особи.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції у постанові від 26.11.2015 у адміністративній справі №826/14872/15 зауважує, що розірвання договору про визнання електронних документів від 09.02.2015 №040220151 з підстав невстановлення місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронна агенція Багіра” за податковою адресою, а саме: 02160, м. Київ, вул. Фанерна, 4, офіс 302, є необґрунтованим, а, відтак, останній не є розірваним у встановленому законодавством порядку та продовжує свою дію.

Також судом першої інстанції у вказаній справі зроблено висновок, що у державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві продовжують мати місце зобов’язання за даним договором, у тому числі прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатками, поданої засобами електронного зв’язку.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В даному випадку, обравши спосіб доставки звітності засобами телекомунікаційного зв’язку, позивач мав обґрунтовані підстави вважати, що відповідний договір діє та звітність подається відповідно до договору та встановлених правил. Подання звітності в інший спосіб є правом, а не обов’язком платника податків.

Оскільки договір весь час з моменту укладання продовжував діяти, відповідно, зберігався обов’язок податкового органу приймати засобами телекомунікаційного зв’язку податкову звітність, однак, як встановлено під час розгляду справи, звітність протиправно не прийнята на рівні ДПС, внаслідок створення штучних обставин та перешкод для подання податкової звітності (податкової декларації).

Слід зазначити, що аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.06.2015 у справі № К/800/11897/13.

Таким чином, враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов’язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, податковим органом не доведено законності та обґрунтованості відмови у прийнятті вищезгаданої податкової декларації, а тому порушені права позивача підлягають поновленню, а позов – задоволенню.

Разом з тим, протиправність вказаних дій відповідача, а також та обставина, що спірна податкова декларація є поданою, але на даний час, як визнається сторонами, залишаються не зареєстрованими в ЄРПН та відсутні підстави вважати їх зареєстрованими в силу закону (відсутні випадки не надіслання відповідачем квитанцій в день подання п/н. для реєстрації), зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позову в цій частині з урахуванням положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 2 статті 162, абзацу 10 частини 2 статті 162 КАС України, а саме: зареєстрованою та вважати прийнятою звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року від 20.08.2015, звітні розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2015 року від 20.08.2015 днем їх фактичного отримання ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві -20.08.2015.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронна агенція Багіра” задовольнити.

Визнати протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті поданих ТОВ “Охоронна агенція Багіра” звітної податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року; звітних розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2015 року;

Зареєструвати та вважати прийнятою звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року від 20.08.2015, звітні розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2015 року від 20.08.2015 днем їх фактичного отримання ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві - 20.08.2015.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронна агенція Багіра” (код ЄДРПОУ 38139130) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 146 (сто сорок шість гривень) 16 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко