Постанова № 61387752, 13.09.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 року Справа № 813/6522/14

15 год. 07 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Приймак С.І.,

від позивача не прибув,

від відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з Дочірнього підприємства “Західукргеологія” Національної акціонерної компанії “Надра України».

Суть справи.

На розгляді у судді Львівського окружного адміністративного суду Карп’як О.В. перебувала адміністративна справа за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі до НАК “Надра України” Дочірнього підприємства “Західукргеологія” про стягнення заборгованості у розмірі 183426,79 грн.

Ухвалою від 07.07.2016 року вказану справу прийнято до провадження суддею Кравцівим О.Р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач – Національної акціонерної компанії «Надра України» Дочірнє підприємство «Західукргеологія» (ЄДРПОУ 32323256) (далі – НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія») є страхувальником відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки на відміну від його структурного підрозділу – Калуської нафторозвідувальної експедиції є юридичною особою. Відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач відшкодовує витрати Пенсійного фонду України на доставку і виплату пенсій, які призначені його працівникам на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, професій та посад, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. Оскільки у відповідача перед Управлінням існує заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року за Списком № 2 в сумі 183426,79 грн., а тому звернувся з позовом до суду.

В судовому засіданні 13.09.2016 року судом в порядку ст. 55 КАС України допущено правонаступництво позивача за його клопотанням від 20.07.2016 року за вх. № 18816 /Т.2, а.с.45/, а саме: Управління Пенсійного фонду в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на його процесуального правонаступника – Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі – відповідач, Управління).

Позивач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

20.07.2016 року за вх. № 18815 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю /Т.2, а.с.44/.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Слід зазначити, що позиція відповідача викладена у письмових запереченнях /Т.1, а.с.46-50/, а також доповненні до заперечення /Т.2, а.с.1-4/ та зазначив, що Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, як відокремлений підрозділ ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі та сплачує страхові внески, тому боржником по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій повинна бути Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, а не НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія». Також зазначив, що згідно позиції, яка викладена у листі Пенсійного фонду України від 27.06.2006 року № 8215/03-20 фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємствами не відшкодовуються. Вважає, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про систему оподаткування» з 01.01.2011 року, саме з цієї дати відшкодування витрат на виплату та доставку призначених на пільгових умовах пенсій не є загальнообов’язковим платежем, а вимоги позивача щодо їх обов’язкової сплати є неправомірними. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, з врахуванням строків розгляду даної категорії справ, визначених ст. 122 КАС України, відповідно до ч. 4 ст. 128 та ч. 6 ст. 71 КАС України, продовжив розгляд справи за відсутності уповноважених представників сторін на основі наявних доказів.

Суд з’ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідив докази у справі, та –

в с т а н о в и в :

НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» включено до єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та присвоєно код 01432606. Структурним підрозділом НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» є Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, яка згідно довідки з ЄДРПОУ № 814 не є юридичною особою, але має поточний рахунок в установі банку, печатку зі своїм найменуванням, баланс експедиції є складовою частиною балансу НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» /а.с.6-8/.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме, відповідно до норм Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» діяв наступний порядок покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій: до 17.02.2000 року обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» статті 13 було передбачено частиною 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року № 1461-III частину 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статтю 2 та статтю 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» пунктами, якими було встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування платниками збору витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до 01.01.2004 року було передбачене також Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління ПФУ від 19.10.2001 року № 16-6, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 року за № 998/6189).

Отже, обов’язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» був передбачений на законодавчому рівні, у тому числі і станом на 01.01.2004 року (день набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

Керуючись абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.

Виходячи з наведених норм, відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Таке саме визначення страхових внесків наведено і в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663). Цією інструкцією на даний час визначено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції № 64/8663 встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

В п. 6 зазначеної Інструкції № 64/8663 зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, як 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції № 64/8663 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.5 вказаної Інструкції № 64/8663, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктом 6.8 Інструкції № 64/8663 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Так, Управління відповідно до п. 6.4 Інструкції направляло Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеологія» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якого Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеологія» повинна щомісячно самостійно нараховувати та відшкодовувати Управлінню Пенсійного Фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно з розрахунком сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком 2 за період 01.06.2014 року по 31.08.2014 року, заборгованість Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеологія» перед Управлінням Пенсійного фонду становить 183426,79 грн. /Т.1, а.с.9-10/

За період роботи на Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» його працівники одержали право на призначення пільгових пенсій за Списком № 2, що підтверджується копіями протоколів про призначення пільгових пенсій, а також копіями довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній /Т.1, а.с.15-23, 25, 27-29, 31-42, 46-83, 85-86, 89-95, 97-99, 101-102, 112-114, 116а-119/.

Покликання представника відповідача на те, що не підлягають відшкодуванню ДП НАК “Надра України” “Західукргеологія” фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі ст.100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” є цілком підставними, однак у даній справі пенсіонерам призначена пенсія відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Слід зазначити, що рішення про призначення пенсії на пільгових умовах, за Списком № працівникам підприємства відповідача, як і сам розрахунок сум пенсій відповідачем не оскаржувалися, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідачем не заперечується право осіб, зазначених в розрахунках, на пільгові пенсії. Також, не заперечується відповідачем і зайнятість вказаних пенсіонерів на роботах з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, – за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Так. відповідачем оскаржено в судовому порядку дії позивача щодо направлення повідомлень та про скасування повідомлення за № 4449/04 від 18.06.2014 року, за № 5461/04 від 18.07.2014 року та за № 6122/04 від 18.08.2014 року.

Відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2015 року у справі № 813/6903/14 в задоволенні позову відмовлено повністю /Т.1, а.с.169-170/.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2015 року у справі № 876/1782/15 апеляційну скаргу ДП НАК Надра України «Західукргеологія» на вказану постанову - залишено без задоволення, а постанову від 19.01.2015 року у справі № 813/6903/14 – залишено без змін /Т.1, а.с.171-172/.

Докази вжиття заходів щодо погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Судом не беруться до уваги твердження відповідача, що Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, як відокремлений підрозділ ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України», перебуваючи на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі та сплачуючи страхові внески, повинна бути боржником по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», оскільки Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція створена без права юридичної особи як відокремлений підрозділ ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України».

Відповідно до ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Враховуючи викладене філії не можуть бути самостійними суб’єктами цивільних відносин та самостійно відповідати за дії, які вони вчиняють, отже суб’єктом цивільної відповідальності буде не філія, а юридична особа, яка її створила.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

За таких умов, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та положеннями чинного законодавства, тому є безпідставними.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позов підставний і обґрунтований, а тому такий належить задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Слід зазначити, що позивач відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) був звільненим від сплати судового збору та не сплачував такий при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 50, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національної акціонерної компанії «Надра України» Дочірнє підприємство «Західукргеологія» (м. Львів, пл. Міцкевича, 8; ЄДРПОУ 01432606) на користь Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (77300, м. Калуш, вул. Біласа і Данилишина, 2; ЄДРПОУ 37824000) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список № 2), за період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року, в сумі 183426 (сто вісімдесят три тисячі чотириста двадцять шість) грн. 79 коп.

3. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 19.09.2016 року.

Суддя Кравців О.Р.