Ухвала суду № 61387616, 15.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1377/16 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці ДФС України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Деліція» до Київської митниці ДФС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року Приватне підприємство «Деліція» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС України, в якому просило суд:

визнати неправомірною бездіяльність щодо розгляду заяви ПП «Деліція» від 11.03.2016 р. №201/03,16 про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ;

зобов'язати розглянути заяву ПП «Деліція» від 11.03.2016 р. №201/03.16 про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ згідно Протоколу повернення платником податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справляннями яких здійснюється митним органом.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем, Київською митницею ДФС України, подано апеляційну скаргу, у якій митний орган просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності дій при розгляді заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано жодного доказу, того, що заява ПП «Деліція» від 11 березня 2016 року № 201/03.16 про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ згідно Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2017 року № 618, розглянута.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інтонації, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи у листопаді 2014 року відповідачем було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товару, а саме «Арахіс, Е фракція 2/3 подріблений, обсмажений», виробник - PRODEMAN S.A., торгівельної марки -PRUDEMAN S.A., що надійшов позивачу на умовах зовнішньоекономічного контракту № 2/ЕХР/2010 від 18.02.2010, укладеного ним з компанією «ATLANTA POLAND S.A.».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року у справі №810/6444/14 було визнано протиправним та скасовано рішення Відповідача про коригування митної вартості товару № 125000003/2014/000700/2 від 06.11.2014 року, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної вартості декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125130013/2014/00094 від 06.11.2014 року та стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Деліція» надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 11 018 (одинадцять тисяч вісімнадцять) грн. 97 коп.

Постанову було залишено без змін апеляційним судом, однак, Вищий адміністративний суд України, зважаючи на зміну правової позиції Верховного Суду України при розгляді таких справ, скасував постанову в частині стягнення надмірно сплаченої суми ПДВ.

Після цього Позивач звернувся до Відповідача з відповідною заявою від 11.03.2016 року за вих.№201/03.16 про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ.

Листом від 24.03.2016 р. Київська митниця ДФС повідомила ПП «Деліція», що за даними інформаційної системи АСМО «Інспектор», зазначена у заяві сума не обліковується як помилково та/або надміру сплачена, отже підстави підстава для її повернення відсутні.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне перейти до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки наявних доказів.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Приписи п.п. 43.1-43.5 ст. 43 Податкового кодексу України визначають, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

У відповідності до, зокрема, статті 43 ПК України наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618 затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок №618).

Зі змісту пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618 випливає, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Пунктами 2-4 розділу ІІІ Порядку №618 передбачено заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 року № 611/147 (який втратив чинність на підставі наказу Мінфіну України та Міндоходів України від 30.12.2013 року № 882/1188), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Згідно п. 6 розділу ІІІ Порядку №618 передбачено, що керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку №618 передбачено, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь. У своєму листі відповідач надав детальну інформацію щодо існуючого порядку взаємодії між різними підрозділами ДФС України, яка не має жодного відношення до Порядку розгляду заяви позивача, та дійшов висновку про те, що позивач має самостійно ініціювати додаткову перевірку податковими органами, хоча такий висновок прямо суперечить Порядку та є незаконним.

Судом встановлено, що відповідачем наразі не розглянуто заяву позивача про повернення коштів, подану 11.03.2016 року, хоча з дати її подачі спливло вже понад місяць, внаслідок цього ПП «Деліція» вже понад рік не може повернути власні кошти, незаконність сплати яких встановлена судом.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України (далі - органи Міндоходів) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України регламентуються затвердженим наказом Міндоходів України та Мінфіну України від 30.12.2013 року №882/1188 Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок №882/1188).

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно п. 7 Порядку №882/1188 орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Міндоходів.

Орган Міндоходів не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Приписи п. 10 Порядку №882/1188 визначають, що на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Згідно ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

При цьому, лист від 24.03.16 року не може вважатись Висновком ні за формою, ні за змістом. Ні Порядок, ні будь-який інший нормативний акт не передбачають, що Висновки митних органів за результатами розгляду заяв про повернення коштів можуть оформлюватись листами.

Підтвердженням цього є правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року № 21-358а 13, а також рішення Вищого адміністративного суду України у аналогічних справах. Так, в постанові від 14.08.2014 р. № К/800/651/14 ВАС України зазначив, зокрема: «Тобто, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади. Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що в діях відповідача відсутні протиправні дії, які полягають у прийнятті відповідачем вищевказаних листів.

Оскільки при вирішенні спору суди неправильно застосували норми матеріального права, то касаційну скаргу в цій частині слід задовольнити, а також зобов'язати відповідача винести на засідання чергової сесії селищної ради розгляд клопотань позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року № 21-358а13». Крім того, оскільки митний орган не складав жодного висновку щодо наявності чи відсутності надмірно сплачених коштів, відповідно і не надсилав його до казначейського органу, отже, порушив процедуру розгляду заяви.

В апеляційній скарзі Київська митниця ДФС України зазначає, що ініціювати проведення перевірки відомостей щодо надміру сплачених коштів зобов'язане підприємство, що в даному випадку не відповідає вимогам Порядку №618.

Отже, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 9 грудня 2014 року (справа № 21-205а14), від 16 березня 2016 року (справа 21-326а14) та інших.

В силу ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС України на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 19 вересня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.