Ухвала суду № 61386704, 14.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/815/16

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

14 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника відповідача: Федючка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного малого підприємства "Лідер" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2016 року приватне мале підприємство «Лідер» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0001202202/295 від 12.04.2016 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, в період з 21.03.2016 року по 23.03.2016 року працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПМП "Лідер" з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "АТД-Сервіс" за травень 2015 р., їх реальності та повноти відображення в обліку, про що складено акт №750/22-25-14-02/14148019 від 30.03.2016 р., , яким встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2,ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет за травень 2015 р. на загальну суму 12914 грн.

У послідуючому, на підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001202202/295 від 12.04.2016 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12914 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6457 грн.

Однак, ТОВ «КЛАСТ», не погодившись з вказаними рішеннями, вважачи, що його права порушені, звернулося з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкову повідомлення - рішення №0001202202/295 від 12.04.2016 р.прийняте Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області необгрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів справи, 30.12.2014 року між ПМП "Лідер" (покупець) із ТОВ "АТД-Сервіс" (продавець) укладено договір поставки №14, згідно якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору. Одиниця виміру, кількість, асортимент, ціна товару вказується у видаткових накладних.

Пунктом 2.2 Договору, встановлено, що перевезення товару на адресу покупця здійснюється за рахунок коштів продавця.

Відповідно до п.4.1 Договору якість товару, що передається на умовах договору, повинна відповідати ДСТ України.

На підтвердження реальності виконання умов договору позивачем надано податкову накладну, видаткову накладну, товарно-транспортні накладні, банківські виписки по особовому рахунку (про оплату за ТМЦ), акти на списання використаних ТМЦ (придбаної цегли) за травень-червень 2015 р.

Так, згідно, п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Нормою п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частиною 1 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо підставності включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, зважаючи на наявність документів, що підтверджують придбання та використання останнім товарів/послуг у межах господарської діяльності.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок в тій частині, що законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись господарські операції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", встановлено, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що вони були безпосередньо залучені до таких зловживань.

За змістом ч.1 та 2 ст.666 ЦК України, єдиними правовими наслідками невиконання продавцем обов'язку передати покупцеві документи, що стосуються товару, є право (а не обов'язок) покупця відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві. При цьому право використання сертифікованої чи не сертифікованої продукції у власній господарській діяльності належить безпосередньо позивачу, який здійснює діяльність на власний ризик з метою отримання прибутку.

Таким чином, провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи, колегія суддів в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеня №0001202202/295 від 12.04.2016 року, оскільки відповідачем не спростовано доводів позивача щодо реальності господарських операцій між останнім та ТОВ "АТД-Сервіс", при цьому збільшення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем є необґрунтованим.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 вересня 2016 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.