Ухвала суду № 61386690, 14.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/728/16

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

14 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: Шевчук Л.В.,

представника відповідача: Федючка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В січні квітні 2016 року ТОВ «Класт» звернулося до суду до Головного управління ДФС у Хмельницькій області з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.03.2016 р. №000003/14-11 та податкове повідомлення-рішення від 31.03.2016 р. №000004/14-11.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суд від 26 травня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача заперечила стосовно задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання ТОВ «КЛАСТ» законодаства України з питань державної митної справи при декларуванні товару за митною декларацією від 24.12.2014 №400050000/2014/016413, про що складено акт № Н/0009/6/22-01-14-11/0021345080 від 18.03.2016 року, яким встановлено порушення вимог п.2 ч.2 ст. 52, ч.1 ст.257, п.1 ч.1 ст.279 Митного кодексу України, п.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань на 84299,81 гривень ( у тому числі ввізного мита - 22783,73 грн., ПДВ - 61516,08 грн.)

У послідуючому, на підставі акта перевірки, відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 31.03.2016 року:

- №000003/14-11 яким, згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, та абз.1,2 п.1 ст.123 ПК України, встановлено порушення п.1 ст.190 ПК України в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 61516,08 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15379,02 грн.;

- №000004/14-11 яким, згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, та абз.1,2 п.1 ст.123 ПК України, встановлено порушення п.2 ч.2 ст.52, ч.1 ст.257, п.1 ч.1 ст.279 МК України в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 22783,73 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5695,93 грн.

Однак, ТОВ «КЛАСТ», не погодившись з вказаними рішеннями, вважачи, що його права порушені, звернулося з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення №000003/14-11 та №000004/14-11 від 31.03.2016 прийняті Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області необгрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, п.1.1 Договору купівлі-продажу товарів №1 від 15.12.2014 року, укладеного між юридичною особою за законодавством Турції "CAYIRLI IC VE DIS TIC.LTD.STI." (Продавець) та ТзОВ "КЛАСТ" (Покупець), встановлено , шо Продавець взяв зобов'язання передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар: килими та килимові вироби (товар). Згідно п. 1.4 Договору, умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародих правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають із умов цього Договору. Пунктом 4.1 Договору визначено, поставка товару проводиться зі складу Продавця окремими партіями на умовах СІР Хмельницький, Україна, згідно з "Правилами" тлумачення термінів "Інкотермс 2000" в редакції 2000 року.

Згідно інвойсу фірми "CAYIRLI IC VE DIS TIC.LTD.STI." №078763 від 17.12.2014 року умови поставки СІР - Хмельницький, ціна товару - 49594,74 дол. США.

Відповідно до митної декларації №400050000/2014/016413 від 24.12.2014 року здійснено митне оформлення товару "текстильні килимові покриття та килими для підлоги", імпортованого ТзОВ "Класт". Умови поставки - СІР Хмельницький (графа 20). Валюта та загальна сума за рахунком (графа 22) - 49594,74 доларів США.

У подальшому, позивач, відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті, здійснив оплату товару за Договором у розмірі 49594,74 дол. США.

Листами фірми CAYIRLI IC VE DIS TIC.LTD.STI. підтверджено, що оплату за надані послуги по перевезенню по договору купівлі - продажу №1 від 15.12.2014 року проводила фірма CAYIRLI IC VE DIS TIC.LTD.STI., при цьому, вартість товару складає 49594,74 дол. США. Претензії до ТОВ "Класт" в частині оплати товару у фірми CAYIRLI IC VE DIS TIC.LTD.STI. відсутні.

В довідці ТОВ "КЛАСТ" №684 від 19.05.2016 року, зазначено, що згідно договору купівлі - продажу №1 від 15.12.2014 року товариству фірмою CAYIRLI IC VE DIS TIC.LTD.STI., відповідно до митної декларації №400050000/2014/016413 від 24.12.2014 року, поставлено одну партію товару загальною вартістю 49594,74 дол. США, який повністю оплачений. Договори на перевезення цього товару товариством не укладались і відповідно не оплачувались.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами частин 1 - 3 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Так, частинами 1 - 2 ст.58 МК України, встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до п.54.4 ст.54 ПК України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Як слідує з матеріалів справи, листом Державної фіскальної служби України №7/99-99-26-03-03-17 від 03.12.2015 року "Щодо відповіді митних органів Турецької республіки" Хмельницькій митниці ДФС направлено копію відповіді митних органів Турецької республіки, її неофіційний переклад та додані до неї документи, якими встановлено наступне: відповідно до Рахунку - фактури ТОВ ЧАЙИРЛИ від 17.12.2014 року, номер запису - 0248, поставлено товару на загальну суму 67779 дол. США; згідно Рахунку - фактури ТОВ БЮКЮДЖЮ від 17.12.2014 року, номер запису - 0556, поставлено товару на 170506 турецьких лір 72 куша; відповідно до декларації ТОВ БЮКЮДЖЮ вартість товару 67779,48 доларів США, перевізник - ТУРКАЙ ЕРДОГАН; згідно митної декларації №14270100ЕХ087170 від 17.12.2014 року здійснено митне оформлення товару імпортованого ТОВ "Класт". Умови поставки - EXW Газіантеп (графа 20). Ціна (графа 22) - 67779 доларів США.

Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торговельної палати "Інкотермс", термін EXW (ФРАНКО-ЗАВОД) встановлено, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

При цьому, термін СІР (ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА СТРАХУВАННЯ ОПЛАЧЕНО ДО) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. Однак за умовами терміна CIP на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Термін CIP зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Продавець зобов'язаний сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну, у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Згідно п. 1 ст. 190 ПК України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованою позицію суду першої інстанції стосовно безпідставності визначення податкових зобов'язань, виходячи з заниження митної вартості, оскільки не встановлено недійсність Договору купівлі-продажу товарів №1 від 15.12.2014 року з підстав передбачених ЦК України, як і всіх документів наданих позивачем при розмитненні товару (митна декларація, інвойс, інше) та дій при розмитнені.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 року у справі "Щокін проти України" (заява №23759/03) та від 07.07.2011 року у справі "Серков проти України" (заява №39766/05) дійшов висновку, про те що, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника та національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 вересня 2016 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.