Ухвала суду № 61386595, 13.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 р.Справа № 543/458/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 27.07.2016р. по справі № 543/458/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Воронинцівської сільської ради Оржицького району Полтавської області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

22.06.2016 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Оржицького районного суду з позовом до Воронинцівської сільської ради, в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Воронинцівської сільської ради Оржицького району Полтавської області видати ОСОБА_1 нове свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства;

- зобов'язати Воронинцівську сільську раду Оржицького району Полтавської області видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), яким посвідчити право на частку пайового фонду майна КСП ім. Кірова (с. Воронинці Оржицького району Полтавської області) у розмірі 1475,11грн. або 0,155 відсотків і внести відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства та анулювати попереднє свідоцтво, про що зробити запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що відповідач відмовляючи ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства діяв упереджено, необгрунтовано, порушуючи права, свободи та інтереси позивача.

Постановою Оржицького районного суду Полтавської області від 27.07.2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Воронинцівської сільської ради Оржицького району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі нотаріально посвідченого договору дарування майнового паю від 20.05.2016 року власник майна ОСОБА_2 подарував йому майновий пай та передав оригінал свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ТОВ "Рост Агро" (майновий сертифікат) серії ПО - 17 № 104593 видане 02.03.2004 року Воронинцівською сільською радою, Оржицького району, Полтавської області.

Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, додав до неї нотаріально посвідчену копію договору дарування майнового паю від 20.05.2016 року та оригінал свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Листом від 07.06.2016 року № 105/02-20 Воронинцівська сільська рада відмовила йому у видачі нового свідоцтва про право власності на майновий пай КСП ім. Кірова на його ім'я із посиланням на те, що поданий оригінал свідоцтва виданий на ТОВ "Рост Агро", а не на КСП ім. Кірова.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в правовстановлюючому документі визначено, що майновий пай виданий ТОВ "РостАгро", а не ксп ім. Кірова та у договорі дарування майнового паю посвідченого нотаріально також вказано, що предметом дарування є майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ТОВ "РостАгро", а не колективного сільськогосподарського підприємства ім. Кірова, то підстави для видачі свідоцтва про право власності на майновий пай КСП ім. Кірова на ім'я ОСОБА_1 відсутні.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 цього Кодексу, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.

Наявність у суб'єкта владних управлінських функцій означає, що він наділений адміністративною правосуб'єктністю, яка реалізується через певний обсяг конкретних прав і обов'язків (повноважень), необхідних для здійснення управлінської діяльності в тій чи іншій сфері публічної влади.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Ураховуючи наведене, а також зміст даних позовних вимог, колегія суддів зауважує, що останні не можуть бути розглянуті за правилами КАС України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право, в порядку встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, крім випадків коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з приписів Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи № 3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визнання підсудності цивільних справ" суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа) (пункт 3).

Колегія суддів зазначає, що з аналізу приписів статті 1 ЦПК України та статті 2 КАС України вбачається, що не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права (пункт 21).

Право власності на майно, на речове право на чуже майно, захист цих прав регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України), а особа, якій належить право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі й від власника майна, відповідно до положень глави 29 Цивільного кодексу України (стаття 396 Цивільного кодексу України), а тому такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК України підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень) (пункт 26).

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно зі статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У зв'язку із цим суд відповідно до частини першої статті 21, статті 393 Цивільного кодексу України визнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси. Такі спори за участю фізичних осіб розглядаються в порядку цивільного судочинства (пункт 27).

Таким чином, проаналізувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Воронинцівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, щодо відмови у видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), яке посвідчує право на частку пайового фонду майна КСП ім. Кірова, належить до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства

Отже, судом першої інстанції було помилково прийнято до свого провадження і розглянуто справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, тому рішення за результатами розгляду такої справи підлягає скасуванню із закриттям провадження в ній.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 27.07.2016р. по справі № 543/458/16-а скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Воронинцівської сільської ради Оржицького району Полтавської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії закрити.

Роз'яснити сторонам, що розгляд справи належить до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 19.09.2016 р.