Рішення № 61385616, 10.08.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2016 р. Справа № 911/2143/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/2143/16

за позовомсільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся», с. Бригинці, Козелецький район, Чернігівська область

додочірнього підприємства «Аромат», м. Сквира, Київська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - філії «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства

«Аромат», м. Ніжин

простягнення 242552,47 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 27.05.2016;

від відповідача:не зявився;

від третьої особи:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до дочірнього підприємства «Аромат» (відповідач) про стягнення 242552,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання філією «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат» умов Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № 11 від 14.05.2016, в частині оплати отриманого товару, проте, оскільки філія «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат» є відокремленим підрозділом юридичної особи відповідача, позивач звернувся до дочірнього підприємства «Аромат» з вимогою сплати заборгованість в сумі 148151,80 грн. Крім того, у звязку із неналежним виконанням умов Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № 11 від 14.05.2016, позивачем нараховані 70532,57 грн. пені, 18941,81 грн. інфляційних втрат та 4926,29 грн. 3 % річних, які просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 07.07.2016 порушено провадження у справі № 911/2143/16, призначено справу до розгляду в судовому засіданні, а також залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - філію «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат».

В судовому засіданні 27.07.2016 представником позивача надана заява від 26.07.2016, в якій позивач, у звязку із частковою оплатою відповідачем суми заборгованості та перерахунку суми пені, зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 123151,80 грн. заборгованості, 46717,25 грн. пені, 18941,81 грн. інфляційних втрат та 4926,29 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року», під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України, ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Таким чином, судом розглядуються вимоги про стягнення з відповідача 123151,80 грн. заборгованості, 46717,25 грн. пені, 18941,81 грн. інфляційних втрат та 4926,29 грн. 3 % річних.

Представник відповідача в судове засідання 27.07.2016 не зявився, проте через канцелярію суду від останнього надійшов відзив на позовну заяву № 26/07/2016 від 26.07.2016, в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні.

В обґрунтування свого відзиву, відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи первинних документів, які б засвідчували факт поставки товару за умовами Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № 11 від 14.05.2016, що в свою чергу, на думку відповідача, не тягне за собою обовязку щодо стягнення з відповідача сум заборгованості та пені.

Представник третьої особи в судове засідання 27.07.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких письмових пояснень по суті спору не надіслав.

Ухвалою суду від 27.07.2016 розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 10.08.2016 представником позивача підтримані позовні вимоги, з урахуванням наданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 10.08.2016 не зявились, про причини неявки суд не повідомили, письмових пояснень по суті спору третя особа до суду не надіслала.

Дослідивши наявні у справі докази та надані додаткові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2015 між позивачем (продавець) та відповідачем - дочірнім підприємством «Аромат», в особі філії «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат» (покупець) укладений Договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 11, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.4 якого продавець зобовязується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію (сировину - молоко коровяче) власного виробництва, що відповідає вимогам ДСТУ № 3662-97 (товар), а покупець зобовязується прийняти такий товар та оплатити його вартість. Перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) покупця та підписання всіх необхідних документів і наявності відмітки покупця про прийом товару на товарно-транспортній накладній.

Пунктами 2.1, 2.3, 2.5 договору визначено, що оплата товару здійснюється покупцем по договірним цінам, що визначаються у відповідному протоколі погодження цін, який є невідємною частиною договору. При проведені розрахунку за товар, покупець може сплачувати продавцеві аванс, розмір та умови отримання якого узгоджується сторонами окремо у додаткових угодах.

Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом безготівкового розрахунку безпосередньо між сторонами. Зміна форми розрахунку закріплюється сторонами у додатковій угоді, яка є невідємною частиною даного договору.

Договором, зокрема, п.п. 7.1.1, 7.2 визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк даного договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 7.1 договору, та діє до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань.

Між позивачем та відповідачем у справі підписаний додаток до договору «Протокол на погодження вільних відпускних цін на закупівлю молока згідно з ДСТУ 3662-97», згідно з яким погоджені вільні оптові та вільні відпускні ціни на сировину.

Позивач, належним чином та в повному обсязі виконував взяті на себе, згідно з умовами договору зобовязання, поставивши відповідачу в період: травень 2015 - червень 2015 товар, про що свідчать наявні в матеріалах справи, у кількості 56 штук, копії спеціалізованих товарних накладних по формі № 1-ТН (МС).

Із вказаних спеціалізованих товарних накладних вбачається, що вантажовідправником виступає сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся», а вантажоодержувачем - філія «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат».

Крім того, матеріали справи містять прийомні квитанції на закупівлю молока та молочних продуктів у колгоспів, радгоспів та інших державних господарів № 68 за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 на суму 125595,01 грн. та № 75 за період з 01.06.2015 по 11.06.2015 на суму 82556,79 грн.

Вказані квитанції, завірені підписом та печаткою зі сторони філія «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат», що свідчить про отримання останнім товару, поставленого згідно з товарно-транспортними накладними, в загальній сумі 208151,80 грн.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару від відповідача не надходило.

Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобовязань, дочірнє підприємство «Аромат», в особі філії «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат» неналежним чином виконувала взяті на себе зобовязання, сплативши лише частково вартість отриманого товару, в сумі 85000,00 грн., в тому числі 25000,00 грн. після порушення провадження у справі № 911/2143/16, вартість товару в сумі 123151,80 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Між позивачем та відповідачем, в особі філії «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат» підписані акти звіряння взаємних розрахунків № 30, згідно з яким сальдо на користь позивача за період з 15.05.2015 - 31.05.2015, становить 125595,01 грн. та № 31, згідно з яким сальдо на користь позивача за період з 01.06.2015 - 11.06.2015, становить 208151,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

20.08.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією № 162, отримання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення, в якій просить протягом 15 днів, оплатити отриманий філією «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат» товар.

Проте, вимога позивача була виконана лише частково.

Представник відповідача в судові засідання 27.07.2016 та 10.08.2016 не зявився, проте через канцелярію суду від останнього надійшов відзив на позовну заяву № 26/07/2016 від 26.07.2016, в якому відповідач заперечуючи проти позову посилається на відсутність первинних документів, які б засвідчували факт поставки товару за умовами Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № 11 від 14.05.2016, що в свою чергу, на думку відповідача, не тягне обовязку щодо стягнення з відповідача сум заборгованості та пені.

Розглянувши заперечення відповідача, суд залишає їх без уваги, з огляду на наступне.

Статтями 1, 21 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Згідно з наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, філія «Ніжинський міскмолзавод» є відокремленим підрозділом юридичної особи - дочірнього підприємства «Аромат».

Згідно з преамбули Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 11 від 14.05.2015 вбачається, що договір підписаний зі сторони покупця директором ОСОБА_2, який діє на підставі Положення про філію та Довіреністі.

Відповідно до п. 3.1.6.1 договору, при передачі товару покупцю, продавець зобовязаний правильно оформити усі супровідні документи та видати їх у день передачі товару, зокрема, оформити товарно-транспортну накладну в якій зазначаються висновки щодо показників лабораторного аналізу.

Згідно з ч.ч. 3. 4 п. 1.1 Інструкції про порядок заповнення, застосування спеціалізованої форми товарної накладної на перевезення молочної сировини, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 1 липня 2002 року N 176 «Про затвердження інструкцій та форм первинного обліку з урахуванням вимог ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі» (чиною на момент виникнення між сторонами у справі правовідносин), товарна накладна за формою N 1-ТН (МС) (далі - накладна) - це єдиний первинний документ, який є підставою для списання молочної сировини господарством або молокоприймальним пунктом, що здійснили відпуск цієї сировини, а також оприходування її молокоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством-одержувачем, для оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України.

Вказана накладна оформлюється на кожну відвантажену партію сировини і для кожного вантажоодержувача окремо.

Пунктом 2.1 Інструкції, спеціалізована товарна накладна на перевезення молочної сировини складається з чотирьох частин і оформлюється на кожну партію вантажу. При цьому в третій частині спеціалізованої товарної накладної, вказуються відомості про відповідальних осіб, реквізити та підписи осіб, які приймають участь у процесі перевезення молочної сировини, зокрема, особи, яка дозволяє відпуск молочної сировини з господарства або молокоприймального пункту, особи, яка зробила аналіз, вантажовідправника, який здав молочну сировину, вантажоодержувача, який отримав молочну сировину.

Ці дані завіряються печаткою юридичної особи - вантажовідправника.

З матеріалів справи, а саме із спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини, вбачається, що вантажоодержувачем товару є філія «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат», який отримав товар із зазначенням відповідних висновків щодо показників лабораторного аналізу.

Матеріали справи не містять зауважень щодо якості чи кількості отриманого філією товару.

Окрім того, матеріали справи містять прийомні квитанції на закупівлю молока та молочних продуктів у колгоспів, радгоспів та інших державних господарів № 68 за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 на суму 125595,01 грн. та № 75 за період з 01.06.2015 по 11.06.2015 на суму 208151,80 грн., завірені підписом та печаткою зі сторони філії «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат», що свідчить про отримання останнім товару, поставленого згідно з спеціалізованими товарними накладними, без зауважень в повному обсязі.

Умовами п. 3.1.7 договору визначено, що продавець повинен щомісяця проводити звірку з покупцем по взаєморозрахунках за поставлений товар.

Як вже було зазначено, між позивачем та філією «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат» підписувались акти звірки взаємних розрахунків № 30, згідно з яким сальдо на користь позивача за період з 15.05.2015 - 31.05.2015, становить 125595,01 грн. та № 31, згідно з яким сальдо на користь позивача за період з 01.06.2015 - 11.06.2015, становить 208151,80 грн.

Крім того, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що філією «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат» здійснювались часткові оплати отриманого товару, в тому числі, під час провадження у справі № 911/2143/16 в господарському суді, що свідчить про прийняття товару та відповідно визнаний обовязок щодо його оплати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується отримання товару філією «Ніжинський міськмолзавод» дочірнього підприємства «Аромат», на підставі Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 11 від 14.05.2015, проте який на час прийняття рішення у справі залишений частково не оплачений, та той факт, що філія «Ніжинський міскмолзавод» є відокремленим підрозділом юридичної особи - дочірнього підприємства «Аромат», вимога позивача про стягнення з відповідача 123151,80 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у звязку із неналежним виконанням третьою особою зобовязань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач на підставі п. 4.2 договору, просить суд стягнути з відповідача 46717,25 грн. пені, нарахованої за період з 11.09.2015 (строк, виконання зобовязань за претензією) по 11.03.2016, на суму заборгованості 208151,80 грн.

Умовами п. 4.2 договору визначено, що за несвоєчасне, понад встановлений договором строк, проведення розрахунків за прийнятий товар, продавець вправі вимагати від покупця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Однак здійснивши розрахунок пені, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 46687,77 грн.. розрахована судом за період з 11.09.2015 по 11.03.2016, з урахуванням діючої на час нарахування пені подвійної облікової ставки НБУ,

Також, у звязку із неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо оплати отриманих послуг, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 4926,29 грн. 3 % річних та 18941,81 грн. інфляційних втрат, нараховані за період з 11.09.2015 (строк, виконання зобовязань за претензією) по 30.06.2016, з урахуванням часткової оплати суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, здійснивши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 4926,19 грн. та інфляційні втрати - 13127,46 грн., розраховані судом за період з 11.09.2016 по 30.06.2016, з урахуванням часткової оплати суми заборгованості.

Враховуючи наведе вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відшкодування судового збору, відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Аромат» (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, 14, код ЄДРПОУ 30737268) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся» (17082, Чернігівська область, Козелецький район, с. Бригинці, вул. Леніна, 2а, код ЄДРПОУ 03799140) 123 151 (сто двадцять три тисячі сто пятдесят одну) грн. 80 коп. заборгованості, 46 687 (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 77 коп. пені, 13 127 (тринадцять тисяч сто двадцять сім) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 4 926 (чотири тисячі девятсот двадцять шість) грн. 19 коп. 3 % річних та 2 818 (дві тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 40 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 18.08.2016

Суддя О.О. Христенко