Рішення № 61385248, 14.09.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2016 р. Справа № 903/596/16за позовом Луцької міської ради

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.02.2002 року,

Суддя Якушева І.О.

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: Войтина А.М. (дов. №1.1-8/3844 від 13.06.2016р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 08.02.2002р., укладеного між Луцькою міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, виклавши розділ 2 договору в редакції:

« 2.1. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

2.2. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнта індексації, визначених законодавством, затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується управлінням Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області та уточнюється щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.

2.3. Орендна плата вноситься щомісячно орендарем рівними частинами на р/р 33219812700002, МФО 803014, ЗКПО 38009628, банк ГУДКСУ у Волинській області, одержувач УК у м. Луцьку (м. Луцьк), 13050200, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного календарного року.

2.4. Розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

2.5. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла впродовж строку, за який нарахована пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення платежу.

У разі розірвання договору з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди землі цієї є земельної ділянки на тих самих умовах.

У разі визнання договору у судовому порядку недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається».

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р. «Про впорядкування орендної плати за землю» приведено розмір орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства. Рішення оприлюднено на офіційному сайті Луцької міської ради та опубліковано в газеті «Луцький замок» №27 від 02.07.2009р.

Незважаючи на те, що рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. є чинним і обов'язковим для виконання всіма суб'єктами господарювання, відповідач добровільно не звернувся до Луцької міської ради щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

06.06.2013р. Луцькою міською радою було надіслано відповідачу лист за № 1.1.-11/3599 з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі в частині внесення змін щодо розміру орендної плати та надіслано примірник додаткової угоди. Однак, відповідач не повідомив про результати розгляду пропозиції.

У зв'язку з тим, що сторони добровільно не досягнули домовленості про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.02.2002р. позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Як на правові підстави позову позивач посилається на статті 287, 288, 289 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 2, 13, 15, 17, 21, 30 Закону України «Про оренду землі», ст.188 ГК України.

Ухвалою суду від 25.08.2016р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.09.2016р., зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

08.09.2016р. відповідач через канцелярію суду подав заяву б/н від 08.09.2016р., в якій просив розглядати справу без його участі.

12.09.2016р. представник позивача через канцелярію суду подала додаткові пояснення №3-30/536 від 12.09.2016р., в яких посилається на таке:

- договір оренди земельної ділянки укладений між - Луцькою міською радою та ФОП ОСОБА_1 у відповідності до типової форми договору на право тимчасового користування землею (в т.ч. на умовах оренди), що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 № 197, та була чинною на момент виникнення договірних правовідносин.

Вказана постанова визнана такою, що втратила чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, якою одночасно було затверджено типовий договір оренди землі.

В позовних вимогах про внесення змін в розділ 2 договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) зазначені зміни, текст яких надсилався відповідачу листом від 06.06.2013 № 1.1-11/3599.

Відповідно до абз.4 ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Позивач пропонував внести зміни в п. 2.2. договору, виклавши його в редакції: "2.2 Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнта індексації, визначених законодавством, затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії."

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується управлінням Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області та уточнюється щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації".

Вказаний пункт відповідає ч.2 п.11 типового договору оренди землі.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Згідно з п. 289.3 ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Позивач пропонував внести зміни в п. 2.3. договору, виклавши його в редакції: "2.3. Орендна плата вноситься щомісячно Орендарем рівними частинами на р/р 33219812700002, МФО 803014, ЗКПО 38009628, банк ГУДКСУ у Волинській області, одержувач УК у м. Луцьку (м. Луцьк), 13050200, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного календарного року".

Даний пункт є конкретизацією п.11 типового договору оренди землі та кореспондується з п.288.4 Податкового кодексу України, відповідно до якого розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Позивач пропонував внести зміни в п. 2.4. договору, виклавши його в редакції: "2.4. Розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом" - відповідає п.13 Типового договору оренди землі.

Позивач пропонував внести зміни в п. 2.5. договору, виклавши його в редакції: "2.5. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла впродовж строку, за який нарахована пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення платежу.

У разі розірвання договору з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди землі цієї є земельної ділянки на тих самих умовах.

У разі визнання договору у судовому порядку недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається».

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України "Про оренду землі" у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Даний пункт є конкретизацією п.14 типового договору оренди землі з урахуванням вимог ч.2 ст.32 ч.6 ст.21 Закону України "Про оренду землі".

В судовому засіданні 14.09.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання 14.09.2016р. уповноваженого представника не направив, вимог ухвали від 25.08.2016р. щодо подачі суду обґрунтованих письмових пояснень на заявлений позов, доказів на їх підтвердження не виконав.

Зважаючи на те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, його явка не визнавалась обов'язковою, враховуючи клопотання відповідача від 08.09.2016р. про розгляд справи без його участі, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності відповідача, зважаючи на те, що він належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

08.02.2002 року між Луцькою міською радою як орендодавцем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення міськвиконкому №417 від 31.07.2001р. "Про затвердження проекту поділу прибудинкової території житлового будинку та надання земельної ділянки в оренду", надає, а орендар приймає на умовах оренди земельну ділянку площею 111 кв.м згідно з планом землекористування та проектом поділу прибудинкової території кадастрового кварталу №11014, що є невід"ємною частиною договору.

Договір було зареєстровано в книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею Луцьким міським управлінням земельних ресурсів 12.02.2002р. за № 396.

Відповідно до п. 1.2 договору земельна ділянка надається в довгострокове користування на умовах оренди строком на 25 років для обслуговування стоматологічного кабінету на вул. Винниченка, 51, в м. Луцьку.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що плата за оренду земельної ділянки вноситься орендарем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі півтора відсотка грошової оцінки земельної ділянки.

Як зазначено в п. 2.2 договору, грошова оцінка земельної ділянки станом на 08.02.2002р. згідно з довідкою №55, виданої Луцьким міським управлінням земельних ресурсів становить 30784,74 грн.

Згідно з п. 2.3 договору оплата за оренду земельної ділянки вноситься щомісячно орендарем рівними частками на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше п'ятнадцятого числа наступного місяця.

Згідно з пп. а) п. 3.3 договору Луцька міська рада має право, зокрема, вносити зміни в розділ 2 договору щодо розміру і строків орендної плати в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

У відповідності із п.14.1.136. Податкового кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно із ст.14.1.147. плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України

Статтею 274.1. Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Статтею 289.1. Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 07.10.2015р. у справі №3-482гс15, від 02.03.2016р. у справі №3-476гс15.

Рішенням Луцької міської ради № 75/28 від 25.06.2015 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька» було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м. Луцька в залежності від її місцезнаходження і функціонального використання.

Рішенням Луцької міської ради № 42/20 від 24.06.2009 року «Про впорядкування орендної плати за землю» було встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з додатком.

Додатком до цього рішення встановлено, що відсоток від грошової оцінки земельної ділянки встановлюється в залежності від функціонального використання земельної ділянки.

Якщо земельна ділянка використовується для видів діяльності, які не увійшли до цього переліку, то річний розмір орендної плати становить 3 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Як зазначено в п.1.2 договору оренди землі від 08.02.2002 року, земельна ділянка надається в оренду для обслуговування стоматологічного кабінету.

А відтак, відповідач відноситься до підприємств, що займаються іншими видами діяльності (рядок 21 переліку), які не увійшли до переліку, наведеного в додатку до рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р., яким встановлена орендна плата в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Доказів на підтвердження визнання нечинним та скасування рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р. не подано.

Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №18-304-0.2-2396/2-16 від 12.08.2016р. управління Держгеокадастру у Луцькому районі (а.с. 13) підтверджується, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки для для обслуговування стоматологічного кабінету на вул. Винниченка, 51, в м. Луцьку, площею 111,00 кв.м., становить 267408,99 грн.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 вищевказаного Закону встановлено, що однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір, вирішується в судовому порядку.

Листом № 1.1.-11/3599 від 06.06.2013р. Луцька міська рада пропонувала відповідачу укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 08.02.2002 року в частині внесення змін щодо розміру орендної плати та порядку її сплати, надіславши примірник додаткової угоди.

Факт надіслання листа № 1.1.-11/3599 від 06.06.2013р. з примірником додаткової угоди до договору, розрахунком розміру орендної плати підтверджується копією фіскального чеку від 06.06.2013р.

Проте, лист № 1.1.-11/3599 від 06.06.2013р. з примірником додаткової угоди до договору, розрахунком розміру орендної плати повернувся із поштовою відміткою: «За закінченням терміну зберігання».

У зв'язку з тим, що сторони добровільно не досягнули домовленості про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.02.2002 року, позивач в серпні 2016р. звернувся з позовною заявою до суду.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадку, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умови договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в п.3.3 договору від 08.02.2002р. передбачена можливість перегляду розміру орендної плати та строків її сплати, а орендна плата за землі державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленою умовами договору (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010р. по справі №2-1/10068-2008).

З огляду на викладене, позивач вправі вимагати внесення змін до договору оренди землі від 08.02.2002 року.

Відповідно до п. 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина рішення суду має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Висновки суду, викладені у резолютивній частині рішення, повинні ґрунтуватися на досліджених у судових засіданнях доказах.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ст. 289.3 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику, зокрема, у сфері земельних відносин.

Зважаючи на законодавчу зміну граничного розміру орендної плати, встановлену договором від 08.02.2002р., можливість перегляду цього розміру, а також зважаючи на строк, на який укладено договір, вимога позивача про внесення змін до п. 2.1., 2.2., 2.3. розділу 2 договору оренди земельної ділянки від 08.02.2002 року шляхом викладення їх в іншій редакції підлягає до задоволення.

Позовні вимоги Луцької міської ради про внесення змін до договору оренди землі від 08.02.2002р., укладеного між Луцькою міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, шляхом доповнення розділу 2 договору пунктами 2.4, 2.5 до задоволення не підлягають.

Посилання позивача на ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України, постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору оренди землі» № 220 від 3 березня 2004р. як на підстави внесення таких змін не беруться судом до уваги з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Таким чином, положеннями ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України не передбачено обов'язку визначати зміст договору на основі типового договору, а норма статті регулює відносини на стадії укладення господарських договорів, а не щодо внесення змін до вже укладеного договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Цивільного кодексу України актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Частинами 2, 3 ст. 5 Цивільного кодексу України передбачено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки договір оренди землі укладено 08.02.2002р., а постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору оренди землі» № 220 прийнято 03.03.2004р., підстави для її застосування до спірних правовідносин відсутні.

Разом з цим, згідно з п. 3.3 договору оренди від 08.02.2002р. орендодавець має право, зокрема, вносити зміни в розділ 2 цього договору щодо розміру і строків орендної плати в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

Щодо внесення інших змін, то згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі від 08.02.2002р.

Така ж правова позиція викладена в постанові судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 18.05.2016 року у справі №6-325цс16.

Оскільки спір доведено до суду з вини відповідача, на нього відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 179, 188, 283 Господарського кодексу України, ст. 4, 5, 632, 653, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 14.1.136., 274, 287, 288, 289 Податкового кодексу України, ст.ст. 13, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 08.02.2002 року, укладеного між Луцькою міською радою (43025, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19, ідентифікаційний код 34745204) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), виклавши пункти 2.1., 2.2., 2.3. договору в редакції:

« 2.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

2.2. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнта індексації, визначених законодавством, затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується управлінням Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області та уточнюється щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.

2.3. Орендна плата вноситься щомісячно орендарем рівними частинами на р/р 33219812700002, МФО 803014, ЗКПО 38009628, банк ГУДКСУ у Волинській області, одержувач УК у м. Луцьку (м. Луцьк), 13050200, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного календарного року.»

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Луцької міської ради (43025, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19, ідентифікаційний код 34745204) 1378 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 19.09.2016р.

У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Суддя І. О. Якушева