Рішення № 61385222, 15.09.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.16р. Справа № 904/5952/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА", м. Кременчук, Полтавська область

до Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "ДНІПРОАВІА", м. Дніпро

про стягнення 287 188 547,49 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 14/03-16 від 27.12.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. б/№ від 05.01.2016)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "ДНІПРОАВІА" про стягнення заборгованості у розмірі 287 188 547,49 грн. за договором № 3426/2/2133 від 09.09.2010, з яких 163 335 085,32 грн. основна заборгованість, 123 853 462,17 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки авіаційного пального № 3426/2/2133 від 09.09.2010, в частині повного та своєчасного розрахунку за отримане авіаційне пальне.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.08.2016.

В межах строків встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладався з 01.08.2016 на 29.08.2016, а також оголошувалась перерва з 29.08.2016 до 12.09.2016.

12.09.2016 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Подав через канцелярію суду клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних доручень та копії розхідних (видаткових) ордерів на заправку повітряних суден.

Відповідач подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому визнав у повному обсязі наявність основної заборгованості за договором 163 335 085,32 грн., а також частково визнав наявність пені у розмірі 10 493 116,79 грн., відповідно до наданого контррозрахунку пені.

Відповідач подав до суду клопотання про застосування строків позовної давності, в якому просив суд застосувати позовну давності в один рік, до вимог про стягнення пені.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2010 між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" (постачальник - позивач) та Публічним акціонерним товариством "Авіаційна компанія "ДНІПРОАВІА" (покупець-відповідач) укладено договір поставки авіаційного пального № 3426/2/2133, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується постачати покупцю на умовах, передбачених даним договором паливо, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати за нього грошову суму у розмірі та на умовах, визначених даним договором. (а.с. 66-70 т.1).

Специфічні умови поставки палива в конкретних аеропортах - кількість пального, що поставляється, ціна або механізм його визначення, порядок оплати, а також інші умови, узгоджені покупцем та постачальником та необхідні для поставки палива у конкретних аеропортах, деталізуються у контракті аеропорту (п. 4.1 договору).

Контракт аеропорту, підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін, складає додаток до даного договору та є його невід'ємною частиною (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 6.7. договору, виробнича поставка оформлюється видатковим ордером, вимогою або іншим документом, який повинен містити інформацію про поставку, у тому числі:- дата поставки; - час поставки; - бортовий номер ВС; - номер авіарейсу; - тип ВС; марка пального; - кількість поставленого палива (у літрах та кілограмах); - щільність палива; - температура палива; - підписи уповноважених представників сторін.

Відповідно до п. 4.1. контракту аеропорту №4 від 09.09.2011, в редакції додаткової угоди №2 від 01.10.2012, постачання пального здійснюється за цінами, діючими на момент поставки. Оплата покупцем здійснюється на протязі 10 календарних днів від місяця поставки пального та здійснюється у національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Зазначений порядок оплати авіаційного палива також був визначений у контракті аеропорту №5 від 11.12.2012, у контракті аеропорту №6 від 14.11.2013, у контракті аеропорту №7 від 21.11.2014, у контракті аеропорту №8 від 23.11.2015.

На виконання умов укладеного договору, позивачем в період з 04.10.2010 до 30.06.2016 було відвантажено відповідачу авіаційне паливо на загальну суму 440 441 439,69 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі нафтопродуктів та видатковими ордерами.

На оплату поставленого авіаційного палива на загальну суму 440 441 439,69 грн., позивач виставив відповідачу рахунки, копії яких містяться в матеріалах справи.

В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач за отримане авіаційне паливо розрахувався частково на загальну суму 277 106 354, 37 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 163 335 085,32 грн., що не заперечується і самим відповідачем та підтверджується наявним в матеріалах справи актом звіряння взаємних розрахунків за 1 квартал 2016.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару (авіаційного пального) у розмірі 163 335 085,32 грн. і є причиною виникнення даного спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Факт отримання відповідачем авіаційного пального підтверджується матеріалами справи, а саме: актами приймання-передачі нафтопродуктів та видатковими ордерами.

З огляду на умови п. 4.1. контракту аеропорту №4 від 09.09.2011, в редакції додаткової угоди №2 від 01.10.2012, строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів повної оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

Розмір заборгованості та її наявність визнається відповідачем у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 163 335 085,32 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 123 853 462,17 грн. за період з 11.10.2011 по 11.07.2016.

Відповідно до п. 9.2 договору, у разі порушення покупцем строку оплати пального, передбаченого п.п 9.1.4. даного договору, або іншого строку оплати пального, передбаченого контрактом аеропорту, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.20-56 т.1), судом встановлено, що зазначений розрахунок було здійснено позивачем без врахування положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

12.09.2016 відповідачем було подано клопотання про застосування спеціального строку позовної давності в 1 рік до вимог про стягнення пені.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (частина друга статті 258 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частини 1 статті 260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 255 Цивільного кодексу України встановлено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Враховуючи звернення позивача із позовом до суду 18.07.2016, а також клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, позовна давність щодо стягнення пені обмежується періодом з 18.07.2015 по 11.07.2016. Строк позовної давності за вимогами позивача щодо стягнення пені за період з 11.11.2011 по 17.07.2015 є пропущеним.

Згідно з частиною п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Доказів поважності причин пропуску строку позовної давності позивач суду не надав.

Суд, здійснивши перерахунок пені, встановив, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає 12 464 592,30 грн.

Згідно з ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню пропорційно розміру задоволеним вимогам від суми, яка підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "ДНІПРОАВІА" (49042, м. Дніпро, Аеропорт цивільної авіації, код 01130549) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свішстовська, 3, код 00152307) 163 335 085,32 грн. основної заборгованості, 12 464 592,30 грн. пені та 126 529,40 грн. судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.2016

Суддя ОСОБА_3