Постанова № 61384705, 13.09.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 року справа № 813/2512/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання - Єдинак Г.Б.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного центру зайнятості про визнання протиправною відповіді на звернення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівського обласного центру зайнятості у якому просить визнати оскаржувану відповідь протиправною тому, що з другого по шостий абзац включно цієї відповіді випливає однозначно, що відповідач, отримавши від Червоноградського міського центру зайнятості заяву від 07.04.2016 року не розмножив її на ксероксі та не направив за правилами ст.7 ч.3 речення першого Закону України «Про звернення громадян» на розгляд за належністю на адреси фірм, які отримали ліцензії на посередництво в працевлаштуванні за кордоном, чим порушив мої права, встановлені ст.40 та 43 Конституції України та ст.1 ч.1 Закону України «Про звернення громадян» так, як Закон України «Про зайнятість населення» до ст.12 Закону України «Про звернення громадян» не включений. Друге речення - вимога заяви від 21.06.2016 р. на ім'я на ім'я відповідача розглянуте відповідачем з підстав, наведених ним в другій частині даної позовної заяви з порушенням статті 3 та статті 15 частини 1 Закону України «Про звернення громадян». Таким чином, просить суд визнати оскаржувану відповідь в сьомому абзаці протиправною, оскільки оскаржувана відповідь в сьомому абзаці надана йому з порушенням моїх прав, встановлених ст.1 ч.1 та ст.19 Закону України «Про звернення громадян» так, як в.о.директора ЧМЦЗ п.Зайко І.О. надала йому відповідь № 08/968 від 21.06.2016 року не на підставі розпорядження директора Львівського обласного центру зайнятості п.Барилюка В.Н., а з власної ініціативи. Позовну вимогу доповнити словами: - «…та на вимогу, викладену мною в другому абзаці моєї заяви від 21.06.2016 р…».

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач скерував скаргу 21.06.2016 року до Львівського обласного центру зайнятості. З отриманою відповіддю не згідний, вважає її протиправною.

Відповідач проти позову заперечив, свої мотиви виклав у письмових запереченнях, в котрих зазначає про безпідставність заявлених вимог з огляду на те, що, Червноградським міським центром зайнятості в межах компетенції та в терміни, передбачені законодавством надано позивачу вичерпну відповідь на його заяву від 07.04.2016 року (листи Червоноградського міського центру зайнятості від 08.04.2016 № 638/04 та від 17.05.2016 року № 01/806). Львівський обласний центр зайнятості не зобов'язаний був надавати відповідь ОСОБА_1, на копію його заяви від 07.04.2016 року, а тому жодних термінів щодо розгляду зазначеної заяви обласним зайнятості не порушено оскільки її оригінал на адресу центру зайнятості не надходив. Крім того, зазначають, що оскільки до Львівського обласного центру зайнятості надійшла копія заяви, а не оригінал, то відповідно до чинного законодавства питання щодо будь - якого перекерування копій з копії заяви центром зайнятості не розглядалося. Вказують, що у листі Червоноградського міського центру зайнятості від 13.06.2016 року № 08/925, підписаного в.о. директора Зайко І.О., зазначена і дата отримання центром зайнятості корінця направлення на працевлаштування № 13091508130002004 від 19.08.2015 року у ТзОВ «Фортуна Захід Меблі», а саме 01.09.2015 року, а тому викладенні позивачем зауваження не відповідають дійсності. Відображення у зазначеному листі ким був повернутий корінець направлення на працевлаштування не суперечить вимогам чинного законодавства, а саме Законам України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації».

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав наведених в позові. Просив позов задоволити та стягнути судові витрати з відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав наведених у запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

07.04.2016 року позивач звернувся з заявою до Червоноградського міського центру зайнятості з проханням працевлаштувати його по контракту за кордоном електрозварником ручного зварювання-газорізальником, або дорожнім робітником, або бетонярем, або вантажником-підсобним робітником-різноробочим.

Червоноградський міський центр зайнятості листом № 638/04 від 08.04.2016 року надав відповідь позивачу про те, що державна служба не виступає посередником у працевлаштуванні громадян за кордоном та не має підстав отримувати у іноземних роботодавців інформацію про попит на робочу силу (вакансії) та вносити її до бази даних. Дана відповідь отримана позивачем

Крім цього, Червоноградським міським центром зайнятості 08.04.2016 року скеровано копію заяви позивача від 07.04.2016 року до Львівського обласного центру зайнятості для надання інформації згідно запиту в частині, що стосуються обласного центру зайнятості.

05.05.2016 року відповідач у зв'язку з тим, що зазначені питання не входять в компетенцію Львівського обласного центру зайнятості надав Червоноградському міському центру зайнятості інформацію про посередників, які здійснюють працевлаштування за кордоном.

17.05.2016 року Червоноградським міським центром зайнятості даний перелік надано ОСОБА_1, який він 01.06.2016 року відмовився приймати тому, що подав заяву, а не запит на інформацію (а.с.44).

02.06.2016 року позивач подав Львівському обласному центру зайнятості заяву щодо вирішення питання про відповідальність підлеглих посадових осіб з вини яких допущена протиправна бездіяльність у вигляді ненаданні відповіді на заяву.

14.06.2016 року відповідачем надано відповідь на заяву від 02.06.2016 року.

09.06.2016 року адвокатом Романів С.І. скеровано запит до Червоноградського міського центру зайнятості та 17.06.2016 року отримано відповідь на нього.

21.06.2016 року позивач подав до Червоноградського міського центру зайнятості скаргу, яка 21.06.2016 року скерована для розгляду в Львівський обласний центр зайнятості

24.06.2016 року за вих. № 17-2476/0-16 Львівським обласним центром зайнятості була надана відповідь позивачу за результатами розгляду заяв та скарг ОСОБА_1.

Позивач, не погодившись із отриманою відповіддю, звернувся в суд з позовом, оскільки вважає, що у сьомому абзаці відповідь є протиправною, так як у відповіді в.о. Червоноградського міського центру зайнятості за № 08/968 від 21.06.2016 року п. Зайко І.О., надала відповідь не на підставі розпорядження директора Львівського обласного центру зайнятості п. Барилюка В.Н., а з власної ініціативи, чим, на думку позивача, відповідач порушив його право.

У відповіді Львівського обласного центру зайнятості № 17-2476/0-16 від 24.06.2016 року в абзаці 7 зазначено: «Разом з тим, звертаємо Вашу увагу на те, що у листі Червоноградського міського центру зайнятості від 13.06.2016 року № 08/925 зазначена дата отримання центром зайнятості корінця направлення на працевлаштування № 13091508130002004 від 19.08.2015, а саме 01.09.2015 року, а тому викладені Вами зауваження щодо наданої відповіді на запит адвокату Романів С.І. не відповідають дійсності».

Відповідно до ПК № 130913061700006 від 01.09.2015 р. ЧМЦЗ стало відомо, що роботодавцем відмовлено у прийнятті безробітного ОСОБА_1, на роботу підсобним робітником за невідповідністю кандидатури вимогам у зв'язку з станом здоров'я згідно довідки № 807 від 20.07.2015 р. (корінець направлення на працевлаштування № 13091508130002004 від 19.08.2015 р.). 2) В частині запиту «Чи надавалась ЧМЦЗ ОСОБА_1 копія вказаного корінця направлення на працевлаштування № 13091508130002004 від 19.08.2015 р із такою відмовою ТзОВ «Фортуна Захід Меблі» і якщо так, то коли саме і у який спосіб (наручно, направлялись поштою тощо). Корінець направлення ОСОБА_1, із відміткою роботодавця кандидатура не відповідає вимогам у зв'язку з: станом здоров'я згідно довідки № 807 від 20.07.2015 року надавалось наручно, але фактично дати про вручення встановити неможливо.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів, згідно з ч. 2 цієї ж статті, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Вирішуючи дану справу суд керується положеннями Конституції України, Закону України "Про зайнятість населення", Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтями 4, 5 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Згідно зі ст.14 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. За змістом ч.1 ст.15 указаного Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Частиною 1 ст.16 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Статтею 18 Закону України "Про звернення громадян" встановлено права громадянина при розгляді заяви чи скарги, зокрема, громадянину гарантується право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Зазначеному праву кореспондує обов'язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, визначений у ст.19 Закону, яким передбачено їх обов'язок письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Окрім цього, цією ж статтею передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень, не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Відповідно до норм ст.20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що Львівським обласним центром зайнятості надано позивачу повну, обґрунтовану відповідь на його скаргу від 21.06.2016 року. Щодо не скерування копій його заяви від 07.04.2016 року підприємствам, які працюють за кордоном то суд зазначає, що відповідно до Положення про Львівський обласний центр зайнятості до повноважень Львівського обласного центру зайнятості не входить питання працевлаштування громадян.

Такі повноваження належать Червоноградському міському центру зайнятості, а тому відповідачем правомірно скеровано заяву позивача до Червоноградського міського центру зайнятості, яким надано відповідь позивачу 08.04.2016 року та 17.05.2016 року..

З матеріалів справи судом встановлено, що при розгляді заяви позивача відповідачем вимоги чинного законодавства дотримано у повній мірі і позивачеві надано обґрунтовані відповіді.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що порушення прав позивача не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 16.09.2016 року.