Рішення № 61378695, 02.09.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1858/16-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н. М. ,

при секретарі Калашніковій Л.Д.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката Руденка В.Б.,

представника відповідача Бабенка А.І.,

розглянувши у відкритому в судовому засіданні в заді районного суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (надалі ПАТ «Родовід Банк»), третя особа: ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати припиненою поруку за договором поруки (без номеру) від 04 липня 2007 року на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №32.2/АА-045.07.2 від 04 липня 2007 року, укладеним між відповідачем та позивачем. Позов мотивований тим, що 04 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником якого є відповідач, та третьою особою ОСОБА_5, як позичальником, було укладено кредитний договір №32.2/АА-045.07.2, відповідно до умов п. 1.1 якого третій особі було надано кредит на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів на суму 31 625,00 доларів США зі сплатою 12.5% та терміном повернення до 04 липня 2014 року включно. 04 липня 2007 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є відповідач, та позивачем, як поручителем, було укладено договір поруки, згідно з яким на позивача було покладено обов'язок відповідати за повне і своєчасне виконання зобов'язань ОСОБА_5 за цим кредитним договором. З ОСОБА_5 позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з 18.05.1995 р., що розірвано рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року за заявою ОСОБА_5, яка змінила прізвище після розірвання шлюбу на «ОСОБА_4». Всі документи стосовно вказаних кредитних відносин (договори, платіжні документи, листування з банком тощо) завжди знаходились та залишились у володінні ОСОБА_4, як і кредитний автомобіль, яким вона одноосібно користується. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та виникненням заборгованості, ПАТ «Родовід Банк» у 03 грудня 2014 року звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_5 та з ОСОБА_1, як з поручителя. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором №32.2/АА-045.07.2 від 04.07.2007 року в сумі 16 853,26 доларів США, яка складається з: 15752. 96 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом; 1100,30 доларів США - сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту, також стягнути пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та нарахованим процентам в розмірі 5637 доларів США та 3% річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 1582,32 доларів США. що разом складає 24 072.58 доларів США. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Під час розгляду справи в Оболонському районному суді м. Києва в судовому засіданні 13 травня 2015 року представником ГІАТ «Родовід Банк» було подано заяву про збільшення позовних вимог з додатком «Розрахунок заборгованості станом на 12 травня 2015 року», в якому містився розрахунок погашення кредитної заборгованості. Із зазначеного розрахунку погашення кредитної заборгованості позичальником ОСОБА_5 вбачається, що останній платіж в погашення заборгованості основної суми кредиту був здійснений нею 10 липня 2013 року, а останній платіж в погашення нарахованих процентів за кредитом - 11 лютого 2014 року. Це також підтверджується випискою по особовому рахунку позичальника ОСОБА_5, долученої судом апеляційної інстанції до матеріалів справи за клопотанням представника ПАТ «Родовід Банк» в судовому засіданні 22 жовтня 2015 року. З пункту 1.2 Договору поруки, п. 1.1 Кредитного договору вбачається, що строк повного погашення заборгованості за кредитом встановлений до 04 липня 2014 року включно.При цьому пп. 3.1, 3.3 Кредитного договору передбачають обов'язок погашення кредитних зобов'язань за тілом кредиту і процентами частково черговими щомісячними платежами до 10 числа (включно) кожного календарного місяця. Оскільки останній платіж в погашення основної суми заборгованості по кредиту був здійснений позичальником ОСОБА_5 10 липня 2013 року, то відповідач, на підставі ст.559 ч.4, правових позицій Верховного Суду України, мав право заявити до ОСОБА_1, як до поручителя, вимогу про повернення отриманих у кредит коштів протягом шести місяців від дня прострочення наступного чергового платежу в погашення основної суми кредиту, тобто починаючи з дати 10 серпня 2013 року. А тому вважає, що встановлений шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до поручителя сплив через шість місяців - 10 лютого 2014 року. Таким чином, пред'явлення у грудні 2014 року відповідачем позову до позивача як до солідарного відповідача про солідарне стягнення заборгованості по кредиту відбулося поза межами зазначеного строку. За таких обставин, порука, надана позивачем відповідно до Договору поруки, в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України є припиненою з підстави пропуску кредитором строку для пред'явлення до поручителя вимоги про повернення отриманих в кредит коштів. Крім того, під час розгляду справи в Апеляційному суді міста Києва в судовому засіданні 04 грудня 2015 року представником ОСОБА_4 було заявлено про те, що листом від 29 жовтня 2008 року №771-11-66/24519 відповідач повідомив ОСОБА_5 про прийняте рішення про збільшення процентних ставок за діючим кредитом позичальника до 16% річних та запропонував їй звернутись протягом трьох днів після отримання повідомлення до відділення банку для укладення додаткових угод щодо зміни кредитної ставки за користування кредитом до Кредитного договору та Договору застави №32.2/АА-045.07.2, укладеного для забезпечення зобов'язань позичальника за Кредитним договором.Також у вказаному листі зазначено, що у випадку незгоди укласти вищезазначені додаткові договори про зміну умов кредитування. ОСОБА_5, керуючись умовами п. 7.3 Кредитного договору, протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання цього повідомлення зобов'язана достроково повністю повернути банку загальну суму заборгованості за кредитом (суму основного боргу та суму процентів за фактичний час користування кредитом), можливі пеню та штрафи, передбачені Кредитним договором, у розмірі розрахованому на дату здійснення платежів. Звертає увагу суду, що у зазначеному листі не йдеться про необхідність внесення змін до Договору поруки щодо підвищення процентної ставки. Крім того, вважає, що зазначеним листом підтверджується те, що відповідач у 2008 році скористався своїм правом на припинення Договору кредиту та витребування від позичальника кредиту достроково (п. 7.3 Кредитного договору).Копію листа ВАТ «Родовід Банк» від 29 жовтня 2008 року №771-11-66/24519 було долучено 04 листопада 2015 року представником ОСОБА_4 до матеріалів справи №363/1661/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, яка розглядалась Вишгородським районним судом Київської області. При розгляді цивільної справи за позовом ПАТ«Родовід Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості судами першої та апеляційної інстанції не перевірявся факт чинності конкретного виду забезпечення кредиту, в даному випадку - договору поруки, та не встановлювались і не досліджувались обставини дійсності чи припинення поруки на підставі ч.ч. 1,4 ст. 559 ЦК України. Позивач вважає, що відповідно до ст. 3 ЦПК України він не позбавлений права звернення до суду за захистом права, яке не визнається відповідачем ПАТ «Родовід банк», а наявність судового рішення по позовним вимогам про стягнення з нього солідарно з позичальником боргу за кредитним договором, яке набрало законної сили та на даний час є обов'язковим до виконання, не позбавляє його права звернення до суду з іншими позовними вимогами. Оскільки відповідачем було пропущено строк пред'явлення до нього вимоги як до поручителя, а також з огляду на наявні письмові докази, що підтверджують зміну відповідачем умов Кредитного договору в частині збільшення обсягу відповідальності без згоди позивача, як поручителя та в частині скорочення строку виконання зобов'язання, вважає, що надана ним порука за договором поруки б/н від 04 липня 2007 року, укладеним між позивачем та ПАТ «Родовід банк», є припиненою.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Руденко В.Б. - вимоги позову підтримав з підстав, наведених в ньому, вказавши, що, оскільки останній платіж відбувся 10.07.2013 р., то протягом шести місяців банк повинен був звернутись до позивача, як до поручителя, про стягнення боргу, а томі 10.02.2014 р. - кінцевий термін пред'явлення вимог до ОСОБА_1 Позов до ОСОБА_1 в Оболонський суд м.Києва про стягнення заборгованості за кредитним договором було подано лише в грудні 2014 р., тобто поза межами цього строку. Банк в своєму листі № 771/11-бб/24519 в 2008 р. повідомив позивача про зміну ставки, а це вважає зміною зобов'язання. На обґрунтування позовних вимог додатково подав до суду письмові пояснення. В обґрунтування вказаних вимог позивач послався на пропуск відповідачем шестимісячного строку пред'явлення вимог до нього як до поручителя за кредитом, а також на обставини початку перебігу такого строку (дата останніх платежів позичальника в погашення основної суми кредиту та процентів за користування). Крім того, позивачем вказано про надсилання відповідачем третій особі (позичальнику) листа від 29.10.2008р. №77.1-116.6/24519, в якому відповідач повідомляв позичальника про збільшення процентної ставки та припинення кредитного договору у разі відмови укладати додаткову угоду про збільшення процентної ставки. В судовому засіданні 16 серпня 2016 року представник відповідача підтвердив ту обставину, що останній платіж в погашення заборгованості за кредитом був сплачений 10 липня 2013 року, відповідно до відомостей розрахунку заборгованості станом на 12 травня 2015 року (долучений до позовної заяви).Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Таким чином, відповідач мав право заявити до ОСОБА_1 як до поручителя вимогу про повернення отриманих у кредит коштів протягом шести місяців від дня прострочення наступного чергового платежу в погашення основної суми кредиту - тобто починаючи з дати 10 серпня 2013 року. Вважається, що встановлений шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до поручителя сплив через шість місяців - 10 лютого 2014 року, тобто пред'явлення у грудні 2014 року відповідачем позову до поручителя як до солідарного відповідача про солідарне стягнення заборгованості по кредиту відбулося поза межами зазначеного строку. За таких обставин, порука, надана ОСОБА_1, в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України є припиненою з підстави пропуску кредитором строку для пред'явлення до поручителя вимоги про повернення отриманих в кредит коштів. Додатково звертає увагу суду на ту обставину, що правовідносини поруки не розглядалися судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, що розглядалась Оболонським районним судом м. Києва (рішення від 30 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року).Таким чином, незважаючи на наявність судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 солідарно з позичальником боргу за кредитним договором, яке набрало законної сили, це не позбавляє позивача права звернення до суду з іншими позовними вимогами. Така позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, у справі № 758/13181/14-ц, що розглядалася Подільським районним судом м. Києва за позовом фізичної особи до ПАТ «Родовід Банк» про визнання договору поруки припиненим. Скасовуючи заочне рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову у зазначеній справі, Апеляційний суд м. Києва в рішенні від 01 грудня 2015 року зазначив, що обставини щодо припинення поруки за договором, укладеним з ОСОБА_2, судами не встановлювались, отже ОСОБА_2 відповідно до ст. 3 ЦПК України не позбавлений права звернення до суду за захистом права, яке не визнається відповідачем ПАТ «Родовід банк», а наявність судового рішення по позовним вимогам про стягнення з ОСОБА_2 солідарно з позичальником боргу за кредитним договором, яке набрало законної сили та на даний час є обов'язковим до виконання, не позбавляє його права звернення до суду з іншими позовними вимогами. Аналогічної позиції дотримався і суд касаційної інстанції в ухвалі від 15 червня 2016 року у зазначеній справі.

В судовому засіданні представник відповідача Бабенко А.І. заперечував проти задоволення позову, вважає позовні вимоги не доведеними та не обґрунтованими, з таких підстав: пунктом 4.1. передбачено, що договір діє до повного погашення заборгованості, Заборгованість стягнута з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 рішенням Оболонського райсуду м.Києва від 30.05.2015 р., яке залишено без змін ухвалою апеляційної інстанції від 10.12.2015 р. Останній платіж ОСОБА_4 відбувся 11.02.2014 р.- сплачувала проценти по кредиту, також 10.07.2013 р. вона сплачувала тіло кредиту, після того банк звернувся з листом. Наполягає, що банк не пропустив строк для звернення до суду за стягненням заборгованості за кредитним договором, ставка за кредитним договором не змінювалось. Свої заперечення обґрунтовує правовою позицією, викладеної Верховним Судом України в правовій позицій у справі № 6-53цс14.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, через канцелярію суду подала клопотання про долученням до справи письмових пояснень, які були надані до Апеляційного суду м.Києва при розгляді в поряду апеляційного провадження апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Оболонського райсуду м.Києва від 30.07.2015 р. У даних поясненнях ОСОБА_4 посилається на рішення Оболонського районного суду м. Києва, винесеного за результатом розгляду цивільної справи за позовом ПАТ «Родовід банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вважає, що ОСОБА_1 в своєму позові приховує фактичні обставини, які призвели до невиконання умов Кредитного договору та Договору поруки.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, 04 липня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є відповідач, та третьою особою ОСОБА_4, як позичальником, було укладено кредитний договір №32.2/АА-045.07.2, відповідно до умов якого третій особі у справі - ОСОБА_5 було надано кредит на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів на суму 31 625,00 дол. США зі сплатою 12,5% та терміном повернення до 04 липня 2014 року включно.

04 липня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є відповідач, та позивачем, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, було укладено договір поруки, згідно з яким на ОСОБА_1, як поручителя, було покладено обов'язок відповідати за повне і своєчасне виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором.

Крім того, 04.07.2007 року ОСОБА_5 уклала договір застави транспортного засобу за № 32.2/АА-045.07.2 з ПАТ «Родовід Банк».

Як вбачається з наданих документів, на час укладення кредитного договору від 04.07.2007 р. та договору поруки від 04.07.2014 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, якій розірвано рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року у справі 2605/13237/12. Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 26 березня 2015 року третя особа ОСОБА_5 змінила прізвище на «ОСОБА_4».

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 липня 2015 року у цивільній справі № 756/17113/14-ц , залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року, позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково, а саме: стягнуто солідарно з ОСОБА_5, як позичальника, та ОСОБА_1, як поручителя, на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором №32.2/АА-045.07.2 від 04.07.2007 року в сумі 16 853,26 доларів США, яка складається з: 15752,96 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом; 1100,30 доларів США - сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту, також стягнути пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та нарахованим процентам в розмірі 5637 доларів США та 3% річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 1582,32 доларів США, що разом складає 24 072.58 доларів США.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За своєю правою природою порука є зобов'язанням, у зв'язку з чим до таких правовідносин застосовуються загальні правила про припинення зобов'язання, визначені главою 50 розділу 1 книги 5 ЦК України, а саме: в результаті виконання поручителем договору поруки; за домовленістю сторін тощо. Крім того, ст.559 ЦК України передбачає спеціальні підстави припинення поруки.

Припинення поруки у разі відсутності спору відбувається відповідно до закону і не потребує звернення до суду. За наявності спору, коли кредитор не визнає або заперечує факт припинення поруки на підставі закону, поручитель вправі звернутися до суду за захистом свого оспорюваного права.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право у встановленому Кодексом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Позивачем, як поручителем, заявлені до суду вимоги про припинення поруки, при цьому правове обґрунтування позовних вимог - ст.559 ЦК України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно з ч.1 ст.598, ст.599 ЦК зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач стверджує, що згідно листа ПАТ «Родовід Банк» за № 711-11-бб/24/5/9 від 29.10.2008 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну умов Кредитного договору, в частині збільшення процентних ставок за діючим кредитом до 16% річних.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача не доведені в судовому засіданні, що банком були змінені зобов'язання за вищевказаним кредитним договором шляхом збільшення відсоткової ставки, оскільки оглядом оригіналу кредитної справи ОСОБА_5 та наданої суду її копії не підтверджено факт збільшення відсоткової ставки до 16% річних, а за рішенням Оболонського райсуду м.Києва від 10.12.1025 р. заборгованість кредитної заборгованості стягнута, виходячи з і встановленої договором ставки за користування кредитом - 12,5%.

Крім того, позивач просить припинити поруку з підстав, встановлених ст.559 ч.4 ЦК України, посилаючись на те, що у позивача припинились зобов'язання за договором поруки від 04.07.2007 р., оскільки банк звернувся до суду за стягненням заборгованості після спливу 6-місячного строку, який надавав банку право на звернення з такими вимогами до ОСОБА_1, а саме: на думку позивача цей строк сплинув 10.02.2014 р., а з позовом до Оболонського райсуду м.Києва позивач звернувся лише в грудні 2014 р.

Відповідно до ст.559 ч.4 ЦК України в разі, якщо в договорі поруки не встановлено строк її припинення, то порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення ОСОБА_1, як поручителем, своїх зобов'язань перед ПАТ «Родовід Банк» було встановлено рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.07.2015 р. у цивільній справі № 756/17113/14-ц, яке набуло законної сили 10.12.2015 р. Вказаним судовим рішенням стягнення з ОСОБА_1 відбулося відповідно до укладеного між сторонами договору поруки від 04.07.2007 р.

Згідно із ч.5 ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції, ст.14 ЦПК однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

За ст.124 ч.5 Конституції України, ст.14 ч.1 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Таким чином, положення ст.559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов'язання не може застосовуватися до правовідносин, в яких обов'язок поручителя щодо виконання зобов'язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки.

Висновки з цього питання містяться у правовій позиції Верховного Суду України, встановленій постановою від 25.11.2015 р. у справі № 6-172цс15.

В зв'язку з цим, суд не приймає до уваги твердження сторони позивача про те, що, незважаючи на наявність судового рішення про стягнення з ОСОБА_1, як поручителя, заборгованості за кредитним договором, порука за цим договором є припиненою, оскільки ПАТ «Родовід Банк», як кредитор, реалізував своє право на стягнення заборгованості в судовому порядку з поставленням судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «Родовід Банк», яке набуло законної сили та підлягає виконанню. А відтак доводи позивача не ґрунтуються на вимогах закону.

Також суд не приймає до уваги рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16.11.2015 року, яке набуло законної сили 19.01.2016 р., у цивільній справі № 363/1661/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4. про поділ спільного майна подружжя, за позивачем визнано право власності на 1/2 частину заставного автомобіля марки «NISSAN» модель «X-Trail» реєстраційний номер НОМЕР_1, оскільки воно не стосується предмету позовних вимог.

Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не заснованими на законі, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦК України сплачений позивачем при подачі позову судовий збір не підлягає поверненню.

На підставі викладеного, ст.ст.55, 124, 129 Конституції України, ст.ст.11, 553, 559, 598, 599 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 14, 60, 88, 208-209, 212, 213, 214-215, 218, 223 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа: ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданн іпід час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. М. Ларіонова