Ухвала суду № 61378677, 19.09.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23549/14-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді Тарасюк К.Е.,

суддів - Гладун Х.А., Писанця В.А.,

при секретарі - Сулимі А.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Мазурика С.В.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

провівши судове засідання по розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110060000106 від 26.11.2012, за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва з 18.01.2016 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.4 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку Асоціації «Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами», членом якої є ОСОБА_4, пославшись на те, що ОСОБА_4 тривалий час утримується під вартою, що негативно впливає на його стан здоров'я, останній має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується. Крім того, захист звернув увагу на факт погашення ОСОБА_4 перед потерпілими заборгованості та намір продовжувати відшкодувати збиткив подальшому. При цьому, захист надав письмове клопотання представника Асоціації за довіреністю ОСОБА_5, за змістом якого Асоціація бере на себе зобов'язання перед судом за належну поведінку ОСОБА_4 і вчасну його доставку в суд за першою вимогою, долучивши також протокол №7 Президії вказаної Асоціації від 15.09.2016. Крім того, захисник ОСОБА_1 ініціював перед судом клопотання про усунення порушень прав людини, пославшись на Рішення Європейського суду з прав людини «Свинаренко та Сляднєв проти Росії», за змістом якого утримання особи в металевій клітці під час судового розгляду є таким, що принижує її гідність, яке не може бути виправдане жодним міркуванням, а також на положення ст.3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст.8,9 КПК України, у зв'язку з чим просив припинити продовжувати утримувати ОСОБА_4 в металевій клітці під час судових засідань.

Захисник ОСОБА_2 підтримала вказане клопотання, заявивши в свою чергу письмове клопотання, в якому також просила змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на будь-який інший, не пов'язаний із триманням під вартою, пославшись на те, що ОСОБА_4 тривалий час утримується під вартою, за змістом положень ст. 416 КПК України та ч.5 ст. 72 КК України спливає гранічний строк відбуття його можливого призначеного покарання, у випадку встановлення судом його винності, а відтак, з огляду також на положення п.п.3,4 ст. 5 Європейської Конвенції, ч.2 ст.8, ст.9 КПК України захисник вважала відсутніми ризики, з якими закон пов'язує можливість подальшого утримання ОСОБА_4 під вартою. При цьому, захист звернув увагу також на вік та стан здоров'я ОСОБА_4, який є несумісним з умовами його утримання в СІЗО, де останньому не може бути надана необхідна медична допомога, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, позитивну репутацію та заяви потерпілих на підтримання позиції захисту щодо недоцільності утримання ОСОБА_4 під вартою.

Захисник ОСОБА_3 підтримав позицію захисту та просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт за адресою: м. Київ, урочище Осокорки, вул. Садова, 118, буд. 75, яка належить ОСОБА_6, яка в свою чергу зобов'язувалась надати житло обвинуваченому для проживання. При цьому, захисник додатково послався на положення Закону України «Про амністію 2014 року» та незадовільний стан здоров'я ОСОБА_4

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.

Прокурор заперечував проти клопотань захисту, пославшись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 може ухилятись від суду, з огляду на тяжкість покарання за вказаний злочин, а також приймаючи до уваги факт того, що він вже ухилявся від суду під час розгляду даного кримінального провадження іншим складом суду, за що оголошувався у розшук, може впливати на позицію недопитаних потерпілих та свідків, а тому прокурор вважав, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_4

Потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про місце, день і час проведення судового засідання повідомлялись, не з'явились, суд визнав можливим провести дане судове засідання за їх відсутності.

Вирішуючи клопотання захисту, колегія суддів, вивчивши матеріали кримінального провадження, виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції, якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, який є особливо тяжким та передбачає покарання на строк до 12 років позбавлення волі.

Вироком Печерського районного суду м.Києва від 17.08.2015 ОСОБА_4 засуджено за вчинення інкримінованих йому злочинних дій, за ч.4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, строк якого слід обраховувати з 22.03.2014.

Ухвалою апеляційного суду м.Києва від 23.10.2015 вказаний вирок скасовано та призначено новий судовий розгляд.

Оцінюючи викладене, враховуючи положення ч.2 ст. 416 КПК України, а також вимоги ч.5 ст. 72 КК України, суд погоджується з позицією захисту щодо спливу 22.09.2016 ймовірного строку покарання, яке б могло бути призначене судом ОСОБА_4, у випадку встановлення його винності.

Таким чином, заявлений прокурором ризик щодо можливості ухилення ОСОБА_4 від суду та відбуття покарання, на думку колегії суддів, є безпідставним і таким, що спростовується вищенаведеними даними.

Щодо заявлених прокурором ризиків можливості ОСОБА_4 впливати на недопитаних потерпілих та свідків, то в цьому контексті судом враховуються заяви потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (т.9 а.с. 114, 146, 178), в яких останні також ініціювали перед судом питання щодо зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою, на будь-який інший, зазначаючи про відсутність у них будь-яких претензій до обвинуваченого на даний час. Разом з тим, суд враховує той факт, що стороною обвинувачення не здійснюється контролю щодо приводу свідків в судові засідання, відповідних матеріалів про проведені дії за відповідними ухвалами суду про їх привід не надаються, що лише сприяє тривалому затягуванню судового розгляду і унеможливлює прийняття судом рішення.

За таких обставин, враховуючи тривалість перебування ОСОБА_4 під вартою, його стан здоров'я, обвинувачений має ряд хронічних захворювань, проте за змістом листа Київського СІЗО від 16.09.2016 ОСОБА_4 не може бути надана необхідна медична допомога у зв'язку із захворюванням на хронічний гепатит «В», оскільки вказана програма на даний час не фінансується з бюджету, вірусна діагностика вірусних гепатитів «В», «С» у слідчих ізоляторах не проводиться, враховуючи також наявність належних і допустимих доказів на підтвердження факту перебування у власності ОСОБА_6 садового будинку АДРЕСА_1, і факту її нотаріальної згоди на проживання ОСОБА_4 за вказаною адресою (т.1 а.с. 110-112), суд дійшов висновку по доводам захисника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо можливості змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт цілодобово із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Суд вважає, що вказаний запобіжний захід зможе забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховування ОСОБА_4 від суду та незаконний вплив на недопитаних свідків.

При цьому, ініційований захисником ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистої поруки Громадської Асоціації «Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами», на думку суду, не є таким, що може бути застосований, оскільки доказів перебування ОСОБА_4 членом Асоціації суду не представлене, як і взагалі кількості членів вказаної Асоціації, Президія якого прийняла без погодження з її усіма учасниками такої ініціативи, а також не визначене, хто конкретно буде нести перед судом зобов'язання за належну процесуальну поведінку ОСОБА_4, що свідчить про формальний характер цього клопотання.

З огляду на зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт, суд вважає клопотання захисника ОСОБА_1 про усунення порушень прав людини з огляду Рішення Європейського суду з прав людини «Свинаренко та Сляднєв проти Росії», зокрема щодо припинення продовження утримання ОСОБА_4 в металевій клітці під час судових засідань, задоволеним.

Враховуючи викладене, керуючись 177, 178, 181, 193, 201, 369 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Змінити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому за ч. 4 ст. 190 КК України, - запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: будинок АДРЕСА_1, цілодобово.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає

(м. Київ), без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну місця проживання;

- здати на зберігання суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України;

- носити електронний засіб контролю.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти негайно в залі суду.

Виконання ухвали в частині запобіжного заходу у виді домашнього арешту доручити начальнику Дарницького УП ГУ НП у м.Києві.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу на особисту поруку Асоціації «Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами», відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча - суддя К.Е. Тарасюк

Судді - Х.А. Гладун

В.А. Писанець