Постанова № 61375890, 09.09.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7509/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2016 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого-судді Бучко Т.М.

секретар Соломон О.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ярмолюка І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Рівненської митниці ДФС про скасування постанови у справах про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить поновити строк на оскарження постанови про порушення митних правил від 10 березня 2016 року, скасувати постанову про порушення митних правил у справах № 0076/20400/16, № 0077/20400/16 від 10 березня 2016 року та закрити провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю та з аналогічних підстав. Пояснила, що про наявність оскаржуваної постанови позивач дізналася 1 червня 2016 року після звернення до неї органів ДВС за стягненням заборгованості. Про розгляд справи позивача не повідомляли, жодних запрошень вона не отримувала, які і копії самої постанови. Переміщення транспортних засобів та подання митних декларацій і документів, необхідних для митного оформлення, відбулося 8 червня 2015 року та 27 липня 2015 року. Адміністративне стягнення могло бути накладено не пізніше шести місяців від зазначених дат, а тому відповідачем порушено строки для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Митне оформлення товару характеризується вчиненням одноразової дії, а тому таке порушення не є триваючим. Днем вчинення правопорушення при цьому є дата подання митному органу митної декларації. Крім того, у відповідача не було підстав для складання протоколу та винесення постанови про порушення митних правил, передбачених ст.491 МК України. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, зазначених у запереченнях на адміністративний позов. Пояснив, що позивач повідомлялася про розгляд справи неодноразово і за місцем роботи, і за місцем проживання. Відповідно до відміток пошти листи поверталися за закінченням терміну зберігання, хоча митницею були вжиті всі необхідні заходи для повідомлення позивача. Підставою для порушення справи про порушення митних правил стало виявлення правопорушення митними органами під час аналітичної роботи після перевірки викладених у доповідній записці Департаменту аналізу ризиків та протидії митним порушенням від 23 листопада 2015 року відомостей. Оскільки правопорушення за ст.485 МК України є триваючим, адміністративне стягнення накладене в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності, так як датою виявлення порушення є дата складання протоколу - 2 лютого 2016 оку. Вважає, що посадовими особами Рівненської митниці ДФС не порушено норм матеріального чи процесуального права під час складання протоколу про порушення митних правил, розгляду справи та винесення постанови. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Суд встановив, що 10 березня 2016 року заступником начальника Рівненської митниці ДФС було винесено постанову у справах про порушення митних правил № 0076/20400/16, № 0077/20400/16 про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.485 Митного кодексу України, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 98916,21 грн.

Статтею 248 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а у разу електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

В частині першій ст.257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою ( письмовою, усною, шляхом вчинення дій ) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.6 ст.264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток ( номера декларації, дати та часу її прийняття тощо ), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених в цій декларації ( ч.8 ст.264 МК України ).

8 червня 2015 року директор ТОВ «Автоідея» ОСОБА_3 з метою митного оформлення в режимі «імпорт» автомобіля марки NISSAN, модель NOTE, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заявила в митній декларації ІМ 40 ДЕ № 204050001/2015/006250 неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД. Разом з митною декларацією позивач подала зовнішньоекономічний контракт № 01/15 від 10 лютого 2015 року, комерційний інвойс № 0853-КZ від 10 лютого 2015 року, свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 від 12 жовтня 2013 року.

27 липня 2015 року директор ТОВ «Автоідея» ОСОБА_3 з метою митного оформлення в режимі «імпорт» автомобіля марки NISSAN, модель NOTE, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, заявила в митній декларації ІМ 40 ДЕ № 204030000/2015/002771 неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД. Разом з митною декларацією позивач подала зовнішньоекономічний контракт № 01/15 від 10 лютого 2015 року, комерційний інвойс № 1609-КZ від 16 липня 2015 року, свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_4 від 20 жовтня 2010 року.

Після проведення митного оформлення товару за вказаними вище деклараціями товар випущено у вільний обіг. Зазначені автомобілі на момент митного оформлення перебували в експлуатації більше 5 років, а тому класифікацію ТЗ, оформлених за вказаними деклараціями, необхідно було проводити в іншій товарній підкатегорії, що призвело до несплати митних платежів на суму 16679,27 грн., а саме - акцизу в розмірі 13899,39 грн. та ПДВ в розмірі 2779,88 грн.

В судовому засіданні представник позивача не оспорювала фактичних обставин митного оформлення автомобілів.

Згідно із ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні ( умисні або з необережності ) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена відповідальність.

За змістом диспозиції ст.485 МК України відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору ( контракту ), ваги ( з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування ) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги. Вказані порушення митних правил можуть вчинятися особою як умисно, так і з необережності.

Зібрані у справі та досліджені судом докази свідчать про те, що позивач 8 червня 2015 року та 27 липня 2015 року допустила порушення митного оформлення транспортних засобів, що виразилося у заявлені неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

З огляду на викладене, не викликає сумніву той факт, що в діях позивача наявний склад порушення митних правил, передбачений ст.485 МК України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що постанова у справах про порушення митних правил була винесена 10 березня 2016 року, при цьому товари були заявлені до митного контролю 8 червня 2015 року та 27 липня 2015 року.

За змістом ч.1 ст.467 МК України адміністративне стягнення ( в тому числі конфіскація ) за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, в тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

На підставі ч.5 ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень ( у тому числі за допомогою інформаційних технологій ), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Митні правопорушення за зазначеними в ст.467 МК України статтями є закінченими з моменту прийняття митним органом від особи відповідних митних документів ( митної декларації, рахунку-фактури, договору купівлі-продажу тощо ), оскільки особа, надавши вказані документи, виконала всі вимоги закону про митне оформлення товару. Як зазначено у висновках Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень з підстав неоднакового застосування судами одних і тих же норм матеріального права ( постанова ВСУ від 9 квітня 2012 року ), діяння, яке полягає у заявлені в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину, не можна вважати триваючим, оскільки воно припиняється із поданням декларації митному органу.

Порушення митних правил, яке полягає у заявлені у митній декларації неправдивих відомостей як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, що спричинило їх недобори до бюджету, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю. Митний кодекс України, як і інші нормативно-правові акти, що встановлюють порядок подання та заповнення декларації, не містить положень, які б дозволяли особі, яка її подала, вносити до декларації зміни, доповнення чи виправлення після прийняття її митним органом та митного оформлення товару.

Таким чином, діяння особи, яке полягає у діях, спрямованих на зменшення розміру сплати митних платежів, переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з наданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані, є закінченими з моменту подання митному органу таких документів. Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 20 червня 2011 року у справі № 21-37а11.

Таким чином, початок строку притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності слід рахувати з дати подання митних декларацій - 8 червня 2015 року та 27 липня 2015 року відповідно. З моменту вчинення позивачем правопорушень до винесення відповідачем оскаржуваної постанови минуло більше шести місяців, тобто, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, що в силу п.7 ст.247 КУпАП є підставою для закриття справи.

За таких обставин винесена відповідачем постанова підлягає скасуванню, оскільки притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відбулося поза межами встановлених ст.467 МК України строків накладення адміністративного стягнення.

Не заслуговують на увагу твердження представника позивача про відсутність у відповідача підстав для складання протоколу про порушення митних правил та винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Згідно із п.8 ч.1 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Складання відповідачем протоколу про порушення ОСОБА_3 митних правил відбулося 2 лютого 2016 року після виявлення в результаті проведеної перевірки фактів заявлення позивачем в митних деклараціях неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару.

Відповідно до вимог ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

В судовому засіданні оглянуто оригінал справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_3, де містяться неодноразові повідомлення про розгляд справи, які надсилалися поштовим відправленням з повідомленням про вручення позивачу як за місцезнаходженням ТОВ «Автоідея», так і за зареєстрованим місцем її проживання. Суд не вбачає в діях відповідача порушень процедури розгляду справи про порушення позивачем митних правил.

Не підлягає до задоволення позов в частині закриття провадження у справі про порушення митних правил, оскільки це виходить за межі компетенції суду. Законодавець у нормах КУпАП надав право винести постанову про закриття провадження ( п.3 ч.1 ст.284 КУпАП ) органу або посадовій особі, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, в даному випадку цією посадовою особою виступив відповідач - Рівненська митниця ДФС, а не суд.

Суд вважає, що достатнім способом захисту права позивача є скасування постанови, тому у задоволенні позовних вимог про закриття провадження по справі необхідно відмовити.

Згідно із ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

Оскаржувана постанова була винесена відповідачем 10 березня 2016 року, строк оскарження якої закінчується 21 березня 2016 року. Позивач звернулася до суду 13 червня 2016 року. В обґрунтування поважності причин пропуску строку для оскарження позивач вказала, що отримала постанову лише 1 червня 2016 року. Вказана обставина представником відповідача не спростована. Крім того, копія постанови, яка надсилалася позивачу, міститься в матеріалах справи про порушення митних правил, так як була повернута поштою по закінченню терміну зберігання.

За таких обставин, суд вважає, що позивач пропустила строк для оскарження цієї постанови з поважних причин, отже, він підлягає поновленню.

На підставі наведеного та керуючись ст.7, 71, 86, 162, 186, 254 КАС України, ч.1 ст.467 МК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_3 до Рівненської митниці ДФС про скасування постанови у справах про порушення митних правил - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_3 строк звернення до адміністративного суду.

Скасувати постанову заступника начальника Рівненської митниці ДФС Чаборая Андрія Миколайовича у справах про порушення митних правил № 0076/20400/16, № 0077/20400/16 від 10 березня 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського адміністративного апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя :