Ухвала суду № 61375604, 14.09.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/386/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2078/16Головуючий у 1-й інстанції Святська О. В. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л.

при секретарі: Діхтяр Т.В.

за участю представника заявника - ОСОБА_2

представника позивача - адвоката Малеки І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на ухвалу Кременчуцьког о районного суду Полтавської області від 07 червня 2016 року

по справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва, усунення перешкод в користуванні об"єктом права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, про відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), стягнення витрат на знесення гаражу, стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до районного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року у справі №536/386/15-ц.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 червня2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва, усунення перешкод в користуванні об'єктом права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, відновлення межі земельної ділянки в натурі - відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 червня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою скасувати рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, а справу направити до суду першої інстанції для призначення до розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що у лютому 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва, усунення перешкод в користуванні об"єктом права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, про відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), стягнення витрат на знесення гаражу, стягнення судових витрат.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 12 травня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.

Ухвалено: знести самовільно збудований гараж розміром 6,10x4,10 метрів, що розташований за адресою по АДРЕСА_1, (ОСОБА_4) , частина якого збудована на земельній ділянці площею 11 кв.м. по АДРЕСА_2, (ОСОБА_5.) власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_5 за рахунок коштів ОСОБА_4, який здійснив самочинне будівництво.

Привести у такий спосіб самовільно зайняту під гаражем частину земельної ділянки по АДРЕСА_2 до попереднього та придатного для використання за цільовим призначенням стану.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 11 807 грн. - на відшкодування витрат на знесення за рахунок коштів ОСОБА_4 самовільно збудованого ним по АДРЕСА_1 гаражу розміром 6.10x4.10 м, частина якого збудована на належній ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 земельній ділянці площею 11 кв.м.

Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_5 перешкод в знесенні ним за рахунок коштів ОСОБА_4 самовільно збудованого ним по АДРЕСА_1 гаражу розміром 6,10x4,10 метрів, частина якого збудована на належній ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 земельній ділянці площею 11 кв.м.

Зобов'язано ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту ним частину належної ОСОБА_5 земельної ділянки по АДРЕСА_2, від точки «В» до точки «Г» плану зовнішніх меж земельної ділянки Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданого 22.10.1998 р. на ім'я ОСОБА_6, площею 134 кв.м., в тому числі під частиною самовільно збудованого гаражу площею 11 кв.м., яка в додатку № 1 до Висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 6/10-15 від 20.07.2015 року, що виконана судовим експертом ОСОБА_7, позначена штриховкою червоного кольору.

Зобов'язано ОСОБА_4 усунути ОСОБА_5 перешкоди в користуванні, володінні, розпорядженні належною йому земельною ділянкою по АДРЕСА_2, в точках «В» - «Г» Плану зовнішніх меж земельної ділянки Державного, акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданого 22.10.1998 р. на ім'я ОСОБА_6, площею 134 кв.м., в тому числі під частиною самовільно збудованого гаражу площею 11 кв.м., яка в додатку № 1 до Висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 6/10-15 від 20.07.2015 року, що виконана судовим експертом ОСОБА_7, позначена штриховкою червоного кольору.

Постановлено відновити (встановити) тверду межу земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розташована по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_5 на праві власності, із суміжною земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 та знаходиться в користуванні ОСОБА_4, згідно даних які містяться у Плані зовнішніх меж земельної ділянки Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданого 22.10.1998 р. на ім'я ОСОБА_6 від точки «В» до точки «Г», та даних кадастрового плану, плану меж землеволодіння «Технічної документації із землеустрою 2014 року щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території АДРЕСА_2 від точки «Б» до точки «В», даних кадастрового плану, плану меж землеволодіння «Технічної документації із землеустрою 2014 року щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства на території АДРЕСА_2 від точки «Б» до точки «В».

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 понесені ним по справі документально підтверджені судові витрати в сумі - згідно наявних у справі квитанцій 4452,60 грн.

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про перегляд вищевказаного рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року у зв'язку з нововиявленними обставинами.

В заяві вказував як нововиявлену обставину - надходження після прийняття рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року на адресу суду пояснення відділу Держгеокадастру в Кременчуцькому районі про те, що в архіві відсутня документація із землеустрою на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а без її наявності неможливо стверджувати, що межа між земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проходить по даній спірній лінії, оскільки відсутній каталог координат та абрис прив'язки меж земельної ділянки до твердих контурів.

Також вказував, що після розгляду справи та ухвалення судового рішення він отримав від Кременчуцького міськрайонного виробничого відділу Полтавської регіональної Філії ДП «Центр державного земельного кадастру» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі його - ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 згідно якої ним фактично на даний час використовується земельна ділянка площею 0,2024 га, тобто тією самою площею, що і виділялась йому в користування рішенням Виконкому Піщанської сільської ради від 30 листопада 1997 року, тобто висновок суду про те, що ним самовільно зайнято частину земельної ділянки ОСОБА_5 площею 134 кв.м., в тому числі під частиною самовільно збудованого гаражу площею 11 кв.м не відповідає дійсності.

Вважає даний факт нововиявленою обставиною, оскільки обставини, викладені в ній, існували на час розгляду справи, але стали відомі ОСОБА_4 лише після винесення рішення.

Окрім того зазначав, що після ухвалення судового рішення та ознайомлення з матеріалами справи №2-46/04 його представнику стало відомо, що в справі наявний висновок комплексної судової будівельно-технічної та землевпорядної експертизи №128/1 від 14 ве-ресня 2004 року МНДЕКЦ «Експол», згідно якого розмір земельної ділянки по АДРЕСА_2 не відповідає розмірам, вказаним в державному акті і становить 4275 кв. м, що на 25 кв. м менше, ніж повинно бути, тобто накладення його земельної ділянки та земельної ділянки ОСОБА_5 складає лише 25 кв.м, а не 134 кв.м, як зазначено в рішенні суду та висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи №6/10-15 від 20 липня 2015 року.

Дану обставину заявник вважає нововиявленою, так як вона існувала на час розгляду справи, але довідався він про неї лише після ознайомлення з матеріалами справи №2-46/04.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення чи ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідків, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до п. 7 вищевказаної Постанови питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

З матеріалів справи вбачається, що обставини на які посилається ОСОБА_4, як на нововиявлені, не є такими в розумінні ст. 361 ЦПК України, оскільки вони були предметом дослідження під час судового розгляду справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва, усунення перешкод в користуванні об'єктом права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, відновлення межі земельної ділянки в натурі.

Так, Кременчуцьким районним судом Полтавської області 25 грудня 2016 року було задоволено клопотання адвоката Малеки І.В. по справі №536/386/15-ц про огляд матеріалів цивільної справи №2-46/04, в якій міститься висновок комплексної судової будівельно-технічної та землевпорядної експертизи №128/1 від 14 вересня 2004 року МНДЕКЦ «Експол» /а .с. 238, 246/. Не є нововиявленою обставиною і факт відсутності в архіві Держземгеокадастру документації з землеустрою на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки це питання було предметом дослідження, та з цього приводу суд робив відповідні висновки.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Виходячи зі встановлених обставин, враховуючи наведені вище норми закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність. Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 п.1 ч. 1, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: