АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 542/1006/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1898/16Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т.Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Дорош А.І., Одринської Т.В., при секретарі: Ачкасовій О.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2016 року позивач ОСОБА_3 (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 26 лютого 2011 року з вини відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода. В результаті якої, був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який належить ОСОБА_5 на праві власності. Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 березня 2011 року у справі № 3-321/11. Розмір збитків, згідно висновку експерта, завданої власнику автомобіля НОМЕР_3, внаслідок ДТП, становить 14 525,68 грн. Зазначена шкода особисто відповідачем не була відшкодована потерпілій особі. Відповідач ОСОБА_2 на момент ДТП керував автомобілем не провівши обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
30.05.2011 р. ОСОБА_4 з метою отримання відшкодування шкоди, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро (далі - МТСБУ) з відповідною заявою. Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало. У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 12 604,73 грн. Тому, відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до Відповідача. В звязку з чим, позивач прохав суд стягнути з відповідача кошти в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування та покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року у задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування відмовлено.
З даним рішенням суду не погодилося ОСОБА_3 (транспортне) страхове бюро України та подало на нього апеляційну скаргу, в якій прохало рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.Вважає рішення місцевого суду таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неповно зясовані обставини справи, які мають значення для вирішення даного спору.
Судове засідання проводилося за участі представника відповідача, за відсутності інших осіб, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не зявилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення за наступних підстав.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, укладеним на основі повно і всебічно зясованих обставин. Суд оцінює незалежність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що листом від 11.10.2011 року позивач МТСБУ звернувся до відповідача ОСОБА_2 з пропозицією про відшкодування витрат, понесених МТСБУ на виплати потерпілому ОСОБА_4 (а.с.30). Факт виплати позивачем МТСБУ відшкодування ОСОБА_4 в розмірі 12 604,73 грн. підтверджується: платіжним дорученням № 3094 від 14.07.2011 року, наказом № 1834 від 14.07.2011 року МТСБУ та довідкою №1 від 05.07.2011 року.
Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17.03.2011 року підтверджується факт скоєння ДТП та визнання відповідача ОСОБА_2 винним в його скоєнні (а.с.5).
Висновком № 07-03 експертного автотоварознавчого дослідження від 28 березня 2011 року визначено матеріальні збитки завданні власнику КТЗ ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 15 985,05 грн. (а.с.7). Заявою ОСОБА_4 підтверджується факт звернення до позивача, а копією страхового полісу, факт страхування цивільно-правової відповідальності (а.с.6).
Згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 червня 2012 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 стягнуто матеріальну шкоду в сумі 1893 грн. 32 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_4 10 000 грн. моральної шкоди. З даного рішення також вбачається, що власником автомобіля НОМЕР_1 є ОСОБА_6 (а.с. 105)
Відповідачем надано, підтвердження факту наявності у власника транспортного засобу ОСОБА_6, полісу обов'язкового страхування цивільно-процесуальної відповідальності власників наземних транспортних засобів за №ВЕ/2078098 3 типу, на транспортний засіб BMW5201 державний номерний знак НОМЕР_5 (а.с.106). До вказаного полісу вписаний лише страхувальник ОСОБА_6 Відповідач ОСОБА_2 до даного полісу не вписаний, а отже не є особою, цивільно-правова відповідальність, якої застрахована.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог МТСБУ, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 не є власником транспортного засобу, а тому не повинен нести відшкодування за матеріальну шкоду, що випливає з рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 червня 2012 року, так як транспортний засіб був забезпечений полісом серії №ВЕ/2078098 страхувальником якого є ОСОБА_6 Тому суд, прийшов до висновку, що в даному випадку між позивачем і відповідачем відсутні правові зобов'язання та підстави для відшкодування йому в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Проте, з такими висновками, колегія суддів, не може погодитись з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19.06.2012 року підтверджено факт того, що саме з вини водія ОСОБА_2 сталася ДТП. Також, даним рішенням встановлено, що юридичним власником транспортного засобу, яким було завдано шкоду є ОСОБА_6 Крім того, з даного рішення вбачається, що питання про стягнення на користь ОСОБА_8 шкоди завданої у звязку з пошкодженням автомобіля не вирішувалося.
Згідно ст.1.6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Статтями 3-5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Субєктами обовязкового страхування є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, ОСОБА_3 (транспортне) страхове бюро України, потерпілі. Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 04.03.2011 року, яка міститься в матеріалах даної справи встановлено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом в присутності власника ОСОБА_6, а отже відповідно до п.2.2 ПДР відповідач ОСОБА_2 є особою, яка правомірно експлуатувала транспортний засіб та є власником транспортного засобу в розумінні вимог Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 1.6), а тому на нього, зважаючи на те, що ОСОБА_9 застрахував лише свою відповідальність, поширюється обовязок щодо проведення страхування цивільно-правової відповідальності шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Беручи до уваги викладене, висновки суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача виплаченого страхового відшкодування, зважаючи на те, що власник забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_6 застрахував свою відповідальність, є необґрунтованими так, як суперечать змісту норм закону, які регулюють дані правовідносини та не відповідають меті обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За таких обставин доводи апелянта є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню.
Згідно ст.38.2. Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземнихтранспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Аналогічне передбачено і приписами ст.1191 ЦК України («Право зворотної вимоги до винної особи») особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 є винним в ДТП та не був особою звільненою від обовязкового страхування згідно ст. 13 Закону (інвалід 1 групи, учасник бойових дій), на момент вчинення ДТП, проте добровільно МТСБУ не компенсував понесені витрати, які були сплачені потерпілій особі, а тому саме він і повинен нести відповідальність за завдану шкоду перед МТСБУ в порядку регресу.
Так, з наданих матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату відшкодування ОСОБА_8 в розмірі 12604,73 грн., а тому вказана сума в порядку регресу підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2016 рокуз ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені ним при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року- скасувати.
Постановити нове рішення, яким позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 12604 (дванадцять тисяч шістсот чотири) грн. 73 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 511 (пятсот одинадцять) грн. 56 коп. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення іможе бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1
Судді: /підпис/ ОСОБА_10 /підпис/ ОСОБА_11
Суддя апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1
З оригіналом згідно:
Судове рішення № 61375532, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 14.09.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 542/1006/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: