Ухвала суду № 61374337, 29.07.2016, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1031/16-ц

Провадження № 2/401/554/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2016 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі; головуючого судді Гонтаренко Т.М, за участю секретаря судового засідання Герко Т.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Світловодська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживача фінансових послуг,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

До суду представником відповідача публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ «КБ «ПриватБанк») ОСОБА_2 подано клопотання про направлення справи за підсудністю до суду за місцезнаходженням відповідача, тобто до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська.

У судове засідання представник відповідача ПАТ «КБ «ПриватБанк» не з'явився, про дату і час судового засідання повідомлений належним чином, причини своєї неявки не повідомив.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання щодо передачі справи за підсудністю.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали цивільної справи, а також доводи в обґрунтування клопотання про направлення справи за підсудністю, суд приходить до наступного.

За загальним правилом, визначеним частиною другою статті 109 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Частиною пятою статті 110 ЦПК України передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За змістом пунктів 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 року № 5, - споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва. Закон не визначає певних меж своєї дії, то до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законі України «Про захист прав споживачів» та Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ терміни «споживчий кредит», «фінансова установа», «фінансова послуга» дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів»

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача ПАТ «КБ «ПриватБанк» про направлення справи за підсудністю на підставі частини другої статті 109 ЦПК України до суду за місцезнаходженням юридичної особи задоволенню не підлягає.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Місто Світловодськ та Світловодський район Кіровоградської області відносяться до юрисдикції Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.

На спірні правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія Закону України "Про захист прав споживачів". До суду позивач ОСОБА_1 подав позов відповідно до частини пятої статті 110 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 109, 110, 116, 209 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про передання справи 401/1031/16-ц за підсудністю до суду за його місцем знаходження відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Світловодського міськрайонного суду Т.М.Гонтаренко