Ухвала суду № 61373837, 15.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/9570/15-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/3884/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 23 15.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

15 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Голуб С.А., Савченка С.І.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія 2012» та ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія 2012» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за оренду житла , -

встановила:

У серпні 2015 року позивач ТОВ «Конвалія-2012» звернулись до суду з вказаним позовом, посилаючись на таке.

01 листопада 2014 року між ТОВ «Конвалія-2012» та ОСОБА_2 був укладений договір № 425 про оренду трьох ліжко-місця на строк з 01 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року, який в подальшому автоматично пролонгувався.

Згідно умов договору орендодавець передав у строкове платне користування орендарю 3 ліжко-місця в кімнаті № 425 гуртожитку. Ціна оренди за користування 1 ліжко-місця становить 498 грн. за один календарний місяць та включає в себе плату за користування додатковим інвентарем, обладнанням та меблями, плату за комунальні послуги, фактичні витрати на утримання гуртожитку та прибудинкової території.

В подальшому вартість оренди змінювалась з урахуванням фактичної вартості комунальних послуг.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 протягом 2014-2015 роках здійснювала оплату за оренду не в повному обсязі, станом на 30 липня 2015 року в неї утворилась заборгованість у розмірі 10951 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь разом із витратами на правову допомогу у розмірі 974 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія 2012» заборгованість по оплаті за оренду житла в розмірі 5746 грн. та 243 грн. 60 коп. судового збору.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішення суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду та стягнути з відповідача вказану заборгованість в сумі 10792 грн. В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що суд безпідставно не врахував заборгованість по липень 2015 року та договір №425 від 01.11.2014 року при розрахунку заборгованості.

Відповідач ОСОБА_2 також подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав його незаконності та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги вказала, що позивач не надав доказів наявності у нього права власності на гуртожиток. За відсутності права власності на гуртожиток позивач не мав прав укладати з відповідачем договір оренди, який є недійсним з цих підстав. Крім того, позивачем не надано доказів існування заборгованості відповідача в сумі 10951 грн.

14 вересня 2016 року представник за довіреністю відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав заяву про відкладення розгляду справи через зайнятність представника у іншому судовому засіданні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-якого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які визнані судом поважними.

Згідно з частиною другою статті 305 ЦПК неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Як вбачається з матеріалів справи, колегією суддів 14 липня 2016 року вже відкладалась дана справи на підставі заяви ОСОБА_4 у зв»язку з його зайнятістю у іншому суді ( а.с.184-187,191).

Враховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає законних підстав, передбачених ст.ст. 169,191,305 ЦПК України, до задоволення клопотання ОСОБА_4 як представника ОСОБА_2 про відкладення розгляду даної справи. Крім того, колегія бере до уваги, що дана справа перебуває на розгляді у апеляційному суді більше двох місяців, безпідставне відкладення розгляду справ може призвести до можливого порушення прав інших учасників цивільного процесу на справедливий і своєчасний розгляд справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 не виконує в повному обсязі взяті на себе зобов'язання і не в повному обсязі сплачує кошти за орендоване у позивача житлове приміщення.

Колегія суддів із вказаними висновками погоджується, оскільки вони є обґрунтованими і відповідають вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 08 квітня 2013 року позивачу ТОВ «Конвалія 2012» належить на праві приватної спільної часткової власності нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 4132,8 кв.м..

Відповідно до Розпорядження № 15 від 20 травня 2015 року ТОВ «Конвалія 2012» «Про зміну вартості 1 л/місця в гуртожитку ТОВ «Конвалія 2012» з 01 червня 2015 року» відповідно до постанов НКРЕКП № 1252 від 16 квітня 2015 року № 1171, від 31 березня 2015 року № 583, від 03 березня 2015 року та внесення змін в нарахуванні комунальних послуг по цінам і тарифам, які були введені з 01 квітня 2015 року по електроенергії та газопостачанню, з 01 травня 2015 року по холодному та гарячому водопостачанню і водовідведенню: 1. Встановлено вартість утримання 1 ліжко/місця в гуртожитку «Конвалія 2012» з 01 червня 2015 року в сумі 612 грн. без урахування вартості опалення, 2. Бухгалтерії наказано провести звірки по оплаті з мешканцями та зробити інвентаризацію договорів оренди ліжко-місць, 3. Це розпорядження набирає чинності з 01 червня 2015 року.

01 листопада 2014 року між ТОВ «Конвалія 2012» та ОСОБА_2 було укладено договір № 425 на оренду ліжко-місця в гуртожитку ТОВ «Конвалія 2012», відповідно до умов п. 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування ліжко-місця для тимчасового проживання у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 у кількості 3 ліжко-місця в кімнаті № 425.

Згідно умов п. 3 договору ціна оренди за користування одним ліжко-місцем складала 498 грн., у тому числі ПДВ 83,00 грн., за один календарний місяць та включає в себе плату за користування додатковим інвентарем, обладнанням та меблями, плату за комунальні послуги, фактичні витрати на утримання гуртожитку та прибудинкової території.

В подальшому, відповідно до п. 5 договору вартість оренди змінювалась з врахуванням змін цін і тарифів, а також фактичних витрат на тепло та електроенергії, водопостачання та водовідведення.

Відповідно до умов п. 13 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року.

Крім того сторони погодили, що зміни та доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін шляхом укладення Додаткової угоди в письмовій формі. (пункт 11 Договору). Аналогічна норма закріплена і в ст.654 ЦК України.

До матеріалів справи була долучена заява ОСОБА_2, адресована директору Побєгаєвій С.І., в якій ОСОБА_2 просила продовжити договір оренди ліжко-місця на 2015 рік в гуртожитку без гарантійного листа.

Розрахунок вартості оренди ліжко-місця проводиться згідно Планового кошторису витрат на утримання гуртожитку, що затверджується директором ТОВ «Конвалія-2012».

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення за № 18/1-1 від 04 травня 2015 року до договору оренди л/м № 425 від 01 листопада 2014 року ОСОБА_2 повідомлялась про зміну розміру орендної плати, однак відмовилась від підпису про вручення їй вказаного повідомлення, про що було складено відповідний Акт від 04 травня 2015 року в складі комісії з трьох осіб.

Згідно Актів звіряння взаємних розрахунків за період з 01 грудня 2012 року по 24 березня 2016 року, які долучені до матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Конвалія-2012» зменшував розмір орендної плати в літній період, а саме з травня по вересень 2014 року.

Відповідно до Акта звіряння взаємних розрахунків за період з 01 січня 2014 року - 01 жовтня 2015 року та за період з 01 грудня 2012 року - 29 січня 2015 року, в період 06 травня 2014 року, 18 червня 2014 року, 15 липня 2014 ороку, 05 серпня 2014 року, 02 вересня 2014 року відповідачу нараховувалась орендна плата у розмір, що менший від встановленого договором, а саме замість 1 275 грн. було встановлено 1 170 грн..

Відповідач ОСОБА_2 здійснювала платежі за орендну плату не в повному обсязі, а з березня 2015 року взагалі припинила здійснювати проплату за оренду житла.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов»язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Відповідно ч. 1 ст. 812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема, квартира або її частина, житловий будинок або його частина.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 820 ЦК України розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла.

Згідно п. п. 4.7., 4.8. Положення про гуртожитки та Правил проживання в гуртожитках ТОВ «Конвалія 2012» плата за користування (оренду) житловою площею (ліжко-місця) та комунальні послуги вносяться на розрахунковий рахунок підприємства не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим місяця. За прострочення платежів нараховується пеня згідно законодавства України. Розмір плати за користування (оренду) житловою площею (ліжко-місця) і комунальні послуги встановлюється згідно тарифів, затверджених місцевими органами самоврядування, державними комісіями та згідно кошторису на експлуатацію та утримання гуртожитків, затвердженого керівником підприємства, установи, організації, у віданні якого знаходиться гуртожиток, і погодженого з профспілковим комітетом.

В силу ч.3 ст.815 ЦК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач у справі уклавши договір оренди (найму) житлового приміщення кімнати в гуртожитку по АДРЕСА_1 власником якого є позивач у справі ТзОВ «Конвалія-2012» всупереч вимогам ст.ст.526,530,815,810 ЦК України, п.38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року №208 не виконує в повному обсязі взяті на себе зобов'язання передбачені п.4 Договору щодо своєчасної та повної оплати за користування орендованим житловим приміщенням та станом на час звернення до суду має перед позивачем заборгованість по оплаті в розмірі 5746 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з вказаних положень закону та умов укладеного між сторонами договору оренди та дійшов правильного висновку про невиконання ОСОБА_2 зобов'язання по сплаті коштів за орендоване житлове приміщення.

Колегія суддів вважає необґрунтованими вимоги апеляційної скарги ТОВ «Конвалія-2012» про необхідність стягнення з відповідача заборгованість за весь час фактичного користування відповідачем ліжко-місцем, оскільки вони виходять з позадоговірних відносин та не відповідають вказаним вище вимогам закону.

Доводи апелянта ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки повністю спростовуються зазначеними належними та допустимими доказами по справі.

Зокрема доводи про відсутність у позивача права власності на спірне нерухоме майно спростовуються Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 08 квітня 2013 року. На спростування вказаного свідоцтва не було надано будь-яких належних та допустимих доказів.

З цих же підстав колегія суддів не приймає до уваги доводи про недійсність вказаного договору оренди між сторонами, яка на думку відповідача є похідною від відсутності права власності позивача на гуртожиток.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційні скарги слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія 2012» та ОСОБА_2 на рішення відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді :