Ухвала суду № 61373821, 13.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 371/1969/15-ц Головуючий у І інстанції Капшук Л. О.Провадження № 22-ц/780/2293/16 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 46 13.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

13 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Лівінського С.В., Суханової Є.М.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 16 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області,Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_4. про визнання недійсним наказу та договору оренди,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з вимогами і просив визнати недійсним та скасувати наказ Головного управлінням Держземагентства у Київській області від 17 жовтня 2014 року №10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_4 на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 44,6957 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 21 рік, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Також просив визнати недійсним та скасувати договір оренди землі від 17.11.2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_4 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 44,6957 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 21 рік, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Просив скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ОСОБА_4 (ідентифікайний номер НОМЕР_1) згідно договору про оренду землі від 17.11.2014 року, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_4 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 44,6957 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 21 рік, розташованої на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області. Стягнути з ОСОБА_4 понесені ним судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог зазначав, що згідно попередніх договорів від 21.06.2012 року, 08.06.2013 року та 26.03.2014 року в його користуванні перебувала земельна ділянка сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 44,6 га (рілля), яка розташована за межами населеного пункту села Ємчиха Миронівського району Київської області. Користуючись земельною ділянкою, він належно сплачував орендні платежі.

28.08.2014 року він звернувся до Головного управління Держземагентства у Київській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства. Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області №10-9523/15-14-сг від 29.09.2014 року йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

На виконання прийнятого рішення ним було замовлено та виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, який затверджено наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 30.12.2014 року №10-15820/15-14-сг та технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка була затверджена рішенням Миронівської районної ради від 27.05.2015 року №375-37-У1. Начальником відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області був підготовлений договір оренди земельної ділянки.

15.09.2015 року він звернувся із заявою до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про проведення реєстрації оренди земельної ділянки. Рішенням державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області від 18.09.2015 року №24567046 йому відмовлено у реєстрації оренди земельної ділянки з підстав, що заявлене право вже зареєстроване.

Головним управлінням Держземагентства у Київській області 17.10.2014 року видано наказ №10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_4 на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 44,6957 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 21 рік, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Пунктом 4 даного наказу передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладається при умові затвердження нормативної грошової оцінки відповідно до вимог чинного законодавства.

17.11.2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 44,6957 га (кадастровий номер НОМЕР_2). Тобто відповідачу передано в оренду ту ж земельну ділянку, що і йому: земельну ділянку площею 44,6957 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Оскільки вказана земельна ділянка згідно попередніх договорів за 2012, 2013 та 2014 роки перебувала у його користуванні, то згідно статті 33 Закону України «Про оренду землі» він мав переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Передачу земельної ділянки в оренду без припинення його права користування земельною ділянкою як попереднього користувача вважав незаконною.

Позивач також зазначав, що надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, затвердження даної документації та укладення договору оренди було здійснено з грубим порушенням норм чинного законодавства, а тому він вимушений був звернутися до суду за захистом своїх прав на укладення договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Так як рішенням Миронівської районної ради Київської області тридцять шостої сесії шостого скликання (протокол №40 від 27.02.2015 року) відповідачу ОСОБА_4 було відмовлено у затвердженні технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надається в оренду громадянину ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, то договір оренди земельної ділянки площею 44,6957 га (кадастровий номер НОМЕР_2), укладений 17.11.2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_4 суперечить приписам чинного законодавства і підлягає визнанню недійсним у зв'язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 16 лютого 2016 року позовні вимоги задоволені частково.

Скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Київській області №10-8607/15-14-сг від 17 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_4 на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області та надано в оренду земельну ділянку загальною площею 44,6957 га для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений Головним управлінням Держземагентства в Київській області та ОСОБА_4 17 листопада 2014 року, за яким об'єктом оренди є земельна ділянка площею 44, 6957 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташована на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, передана в оренду для ведення фермерського господарства.

Інші вимоги позивача залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового, яким відмовити в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково вимоги позивача, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність порушеного права позивача та визнав договір оренди недійсним, як такий, що укладений без дотримання умов його укладення та приписів ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, маючи намір отримати в оренду земельну ділянку, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, 28.08.2014 року подав заяву про надання земельної ділянки в оренду до Головного управління Держземагентства у Київській області, яке відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України уповноважено на передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2014 року відповідачем був виданий наказ №10-9523/15-14-сг, яким позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, з орієнтовним розміром 44,6557 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Позивач, маючи законні підстави вважати, що відповідач має намір передати земельну ділянку в його користування, у разі виконання ним приписів законодавства щодо порядку формування земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та ст.ст.123, 124 ЗК України та відповідно до наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, звернувся до ФОП ОСОБА_5 щодо розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Проект відведення 09.12.2014 року був погоджений управлінням Держземагентства в Миронівському районі Київської області, що свідчить про те, що проект відведення відповідав вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

Згідно зі ст.198 ЗК України позивачем були погоджені межі земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами, що підтверджується актом визначення та погодження меж землекористування.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу був затверджений наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 30.12.2014 року №10-15820/15-14-сг. Згідно пунктів 2, 3 наказу позивачу надано в оренду земельну ділянку площею 44.6957 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 21 рік, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, і встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 4 відсотки від її нормативної грошової оцінки.

Затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було прийнято рішення про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення.

На виконання наказу з метою укладення договору оренди позивач виготовив технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка надається в оренду для ведення фермерського господарства, яка була затверджена рішенням Миронівської районної ради від 27.05.2015 року №375-37-У1, начальником відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області був підготовлений договір оренди земельної ділянки.

15.09.2015 року позивач звернувся із заявою до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про проведення реєстрації оренди земельної ділянки. Рішенням державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області від 18.09.2015 року №24567046 йому відмовлено у реєстрації оренди земельної ділянки з підстав, що заявлене право вже зареєстроване.

Встановлено, що відповідачем - Головним управлінням Держземагентства у Київській області наказом №10-4842/15-14-сг від 21.08.2014 року відповідачу ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області з орієнтовним розміром 44,6557 га та з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

17.10.2014 року зазначеним вище відповідачем видано наказ №10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_4 на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області та передано в оренду ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 44,6957 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 21 рік, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Пунктом 4 даного наказу передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладається при умові затвердження нормативної грошової оцінки відповідно до вимог чинного законодавства.

17.11.2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Київській області та ОСОБА_4 був укладений договір оренди, згідно якого ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства передано в строкове користування строком на 21 рік земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,6957 га (кадастровий номер НОМЕР_2), розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Договір оренди землі відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було подано на реєстрацію до реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області. 29 травня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав (індексний номер 21707904). Вказані обставини підтверджені договором оренди землі та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Отже, відповідачу ОСОБА_4 передано в оренду ту ж земельну ділянку, щодо якої прийнято рішення про передачу в оренду позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вірно вказав суд першої інстанції, з урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки позивачу №10-9523/15-14-сг від 22 вересня 2014 передував оскаржуваному позивачем наказу №10-8607/15-14-сг від 17 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», виданому в інтересах ОСОБА_4

Суд першої інстанції вірно вважав, що відповідач, видавши наказ №10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 17 жовтня 2014року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_4, вчинив дії, які порушують права позивача на отримання земельної ділянки у користування.

За ч.3 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно зі ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Проте, ч.6 ст.123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Отже орган, уповноважений на передачу земель державної власності, надаючи дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, бере на себе зобов'язання в майбутньому передати земельну ділянку в оренду особі, якій надано дозвіл.

Конституцією України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст.3).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, в тому числі і відповідача, ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності.

Відповідач, видаючи накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу та відповідачу ОСОБА_4, та накази про затвердження проектів землеустрою, виготовлених двома вказаними особами, фактично прийняв рішення про надання однієї земельної ділянки в оренду двом різним особам, що є неможливим в сфері регулювання земельних правовідносин, чим порушив принцип забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості.

Суд вірно вважав, що позивач мав законні підстави вважати, що земельна ділянка буде передана йому в оренду. Відповідач - Головне управління Держземагентства у Київській області, приймаючи накази щодо передачі земельних ділянок відповідачу ОСОБА_4 не врахував несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів позивача, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права на завершення процедури відведення земельної ділянки і йому була завдана матеріальна шкода, так як він здійснив роботи з виготовлення проекту землеустрою, і сплатив кошти за його виготовлення.

Судова колегія вважає, що скасувуючи наказ №10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 17 жовтня 2014 року , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_4, суд першої інтанції вірно дійшов висновку, що він не є таким, що відповідає вимогам закону.

Визнаючи укладений договір оренди недійсним, суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно з положеннями ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

За ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Орендна плата відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України.

Для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Крім того, за змістом ст.93 ЗК України відповідач набуває право використовувати земельну ділянку та обов'язок сплачувати орендну плату не з моменту прийняття рішення компетентним органом про передачу цієї ділянки в оренду, а з моменту укладення договору оренди землі.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а укладений без нормативної грошової оцінки земельної ділянки договір оренди у цій частині суперечить приписам чинного законодавства та є недійсним в силу ст.15 Закону України «Про оренду землі», оскільки укладений без дотримання вимог цієї норми.

Пунктом 4 наказу № 10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 17 жовтня 2014 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_4 передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладається при умові затвердження нормативної грошової оцінки відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Миронівської районної ради Київської області тридцять шостої сесії шостого скликання (протокол №40 від 27 лютого 2015 року) відповідачу ОСОБА_4 було відмовлено у затвердженні технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надається в оренду для ведення фермерського господарства на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки орендну плату у договорі оренди землі встановлено без проведення нормативної грошової оцінки, то договір оренди, укладений відповідачами, підлягав визнанню недійсним у зв'язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку. Договір оренди укладено без дотримання умов його укладення та приписів ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Приходячи до висновку щодо залишення рішення суду першої інстанції без змін колегія суддів зважає і на наступні обставини.

Статтею 141 ЗК України передбачено виключні підстави припинення користування земельною ділянкою, а з матеріалів справи не вбачається порушень позивачем належного виконання ним своїх обов'язків за умовами договорів оренди землі. Позивач добровільно не відмовлявся від права користування земельною ділянкою; у випадках, передбачених ЗК України, у нього земельна ділянка не вилучалась; він належно сплачував орендну плату; земельна ділянка використовувалась за цільовим призначенням і без використання способів, які суперечать екологічним вимогам чи у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом. Тому без згоди особи, яка на законній підставі користується земельною ділянкою, або без попереднього законного вилучення земельної ділянки з користування ця ділянка не може бути передана іншій особі.

Згідно правил частини 1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач мав переважне права на поновлення договору оренди як орендар, який належним чином виконував обов'язки відповідно до умов договорів, і відсутні підстави для попереднього вилучення земельної ділянки з його користування, і як наслідок, він мав переважне право на отримання ним в оренду зазначеної земельної ділянки для ведення фермерського господарства і укладення саме з ним договору оренди відповідно до розробленого ним проекту землуеустрою після надання відповідачем дозволу на його розроблення та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, який затверджено наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 30 грудня 2014 року №10-15820/15-14-сг та технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка була затверджена рішенням Миронівської районної ради від 27 травня 2015 року №375-37-У1 і підготовленням начальником відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області договору оренди земельної ділянки.

А відповідач, як вже було зазначено вище і встановлено судом першої інстанції, видаючи накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу ОСОБА_3 та відповідачу ОСОБА_4, та накази про затвердження проектів землеустрою, виготовлених двома вказаними особами, фактично прийняв рішення про надання однієї земельної ділянки в оренду двом різним особам, що є неможливим в сфері регулювання земельних правовідносин, і чим порушив принцип забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості та зокрема порушив право позивача ОСОБА_3

Виходячи із вищевикладеного, судом першої інстанції прийнято законне і справедливе рішення про часткове задоволення позовних вимог і скасування наказу Головного управління Держземагенства у Київській області №10-8607/15-14-сг від 17 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_4 на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області та надано в оренду земельну ділянку загальною площею 44,6957 га для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області та визнання недійсним договір оренди землі, укладеного Головним управлінням Держземагентства в Київській області та ОСОБА_4 17 листопада 2014 року, за яким об'єктом оренди є вказана земельна ділянка площею.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції. Фактично вони зводяться до переоцінки доказів, яким судом надана відповідна оцінка, і на правильність висновків суду вони не впливають.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: