Ухвала суду № 61373818, 13.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/5275/13 Головуючий у І інстанції Кравченко М.В.Провадження № 22-ц/780/1807/16 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 18 13.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

13 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Данілова О.М.,Суханової Є.М.

при секретарі Воробей В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: ОСОБА_2, про припинення договору поруки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: ОСОБА_3, про визнання протиправними дії, зобов'язання винити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернувся до суду з первісним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 16 жовтня 2007 року в розмірі 106 253 грн. 82 коп. посилаючись не неналежне виконання відповідачами зобов'язань за укладеними сторонами договорами, відповідно, кредиту і поруки.

ОСОБА_3 19 лютого 2014 року подав до суду зустрічні вимоги про визнання припиненим договору поруки №150007, укладеного 16 жовтня 2007 року між ним та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», посилаючись на збільшення обсягу кредитних зобов'язань за кредитним договором НОМЕР_1 від 16 жовтня 2007 року без його згоди, як поручителя, починаючи від 16 жовтня 2007 року.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати протиправними дії ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором НОМЕР_1 від 16.10.2007 року та зобов'язати ПАТ УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ Дельта Банк», здійснити перерахунок боргових зобов'язань за кредитним договором НОМЕР_1 від 16 жовтня 2007 року, виходячи з процентної ставки в розмірі 13 %, посилаючись на те, що відповідач в односторонньому порядку незаконно збільшив відсоткову ставку за кредитним договором.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25 червня 2014 року первісні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Дельта Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного хиіонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1 від 16 жовтня 2007 року в розмірі 73 241 грн. 05 коп., яка станом на 19.03.2013 року складається із заборгованості за кредитом в розмірі 732 241 грн. 05 коп., а також судові витрати в розмірі 732,41 грн., а всього 73 973 грн. 46 коп..

У задоволенні інших вимог первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - ОСОБА_2, про припинення договору поруки задоволено повністю.

Припинено дію договору поруки №150007, укладеного 16 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 щодо поручительства за кредитним договором НОМЕР_1 від 16 жовтня 2007 року, починаючи від 16 жовтня 2007 року.

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 229 грн. 41 коп. та на користь держави - 14 грн. 19 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк», третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправним дії, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором НОМЕР_1 від 16 жовтня 2007 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2

Зобов'язано ПАТ «Дельта Банк» здійснити перерахунок боргових зобов'язань за кредитним договором НОМЕР_1 від 16 жовтня 2007 року, укладеним між Акціонерним комерційним іноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, виходячи з умов договору та додаткової угоди до нього.

В задоволенні іншої частини вимог зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» подали апеляційні скарги, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

ОСОБА_2 просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні первісного позову, а Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» просило скасувати рішення і ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідгно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір НОМЕР_1, за умовами якого банком було надано ОСОБА_2 кредит в розмірі 20 500 доларів США строком до 16.10.2014 року.

Вказаний кредитний договір має письмову форму, що відповідає вимогам ч.1 ст.1055 ЦК України.

16 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №150007, згідно якого останній поручився відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним вище кредитним договором.

16 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору НОМЕР_1, якою було змінено умови кредитування, зокрема було передбачено можливість подвійного збільшення розміру процентної ставки за умови настання певних обставин. Про укладення додаткової угоди та зміну умов кредитування поручителя ОСОБА_3 не було повідомлено, що визнається сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Правонаступником акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» за вказаними вище кредитним договором та договором поруки на цей час був позивач - ПАТ «Дельта Банк», що підтверджується договорами, листами, іншими матеріалами справи, а також не оспорювалось сторонами.

Розрахунком заборгованості підтверджується факт невиконання боржником умов договору та наявність боргу за кредитним договором в розмірі 73 241 грн. 05 коп., яка станом на 19.03.2013 року складалася із заборгованості за кредитом в розмірі 73 241 грн. 05 коп. (9 163,15 долари США в перерахунку по курсу НБУ).

Станом на 19.03.2013 року банком нараховано заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 33 012 грн. 77 коп. (4 130,21 доларів США в перерахунку по курсу НБУ).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Досудові вимоги відповідачами залишені без розгляду, заборгованість за кредитом не сплачувалась навіть частково.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 передбачених договором коштів, а саме заборгованості за кредитом, оскільки вона в односторонньому порядку не виконує договорні зобов'язання.

Разом з тим, суд першої інстанції встановивши під час судового розгляду необґрунтованість наданого позивачем розрахунку розміру заборгованості, протиправність дій банку щодо збільшенню процентної ставки та неможливості встановлення достовірного, дійсного розміру заборгованості за процентами за відсутністю вихідних даних, дійшов вірного висновку про недоведеність позовних вимог первісного позову в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 33 012 грн. 77 коп.

Згідно ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Так як позивач за первісним позовом в односторонньому порядку суттєво змінив умови договірних зобов'язань, а саме підвищив проценти за користування кредитом, про що у передбаченій договором та законом формі не довів до відома позичальника та поручителя, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Задовольняючи зустрічні вимоги ОСОБА_3 про визнання припиненим договору поруки №150007, укладеного 16 жовтня 2007 року між ним та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» суд першої інстанції виходив з того, що Додаткова угода №1 від 16 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 до кредитного договору НОМЕР_1, якою було змінено умови кредитування, зокрема було передбачено можливість подвійного збільшення розміру процентної ставки була укладена без участі поручителя ОСОБА_3

З таким висновком суду погоджується судова колегія, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства та відповідає обставинам справи.

Відповідного до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статей 536 та 1054 ЦК України розмір процентної ставки є| істотною умовою кредитного договору, щодо якої сторони повинні дійти згоди в належній формі.

Кредитний договір та додаткова угода до нього були укладені та підписані за участю банка та ОСОБА_2 в письмовій формі, що відповідає вимогам ч.1 ст.1054 ч.1 сті.1055 ЦК України.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України банкам заборонено в односторонньому порядку підвищувати процентну ставку. Дана норма Закону набула чинності 09.01.2009 року.

Згідно з Постановою Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у п.28 встановлено, що при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056 ЦК України у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку, яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо): дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. Але банк взагалі не повідомляв ОСОБА_2 про зміну розміру процентної ставки за її кредитним договором, хоча такий обов'язок встановлений п.5.2 договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 16 жовтня 2007 року.

За п.4 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомленая будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Отже, дії банку щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку без повідомлення про це позичальника призвело до порушення п.5.2 договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 16 жовтня 2007 року, із урахуванням додаткової угоди №1, та ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зважаючи на доведеність протиправності дій банку, щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки, суд вірно зобов'язав ПАТ «Дельта Банк» здійснити перерахунок боргових зобов'язань за кредитним договором НОМЕР_1 від 16 жовтня 2007 року, укладеним між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, виходячи з умов договору та додаткової угоди до нього.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п.1.2.2 договору строк повного погашення кредиту - 16.10.2014 року.

Відмовляючи в застосуванні наслідків спливу позовної давності суд першої інстанції виходив з того, що передбачений договором строк позовної давності не сплинув, а тому в цій частині вимоги ОСОБА_5 безпідставні.

Таким чином, доводи апеляційних скарг про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційних скарг та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційні скарги слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: