Ухвала суду № 61372821, 15.09.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11094/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1627/2016

Категорія 30

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Васильковського В.М., Девляшевського В.А.,

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання порушення, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2016 року позов задоволено частково:

- визнано неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» щодо ненадання у встановлений чинним законодавством строк повної та обґрунтованої відповіді на звернення ОСОБА_3 від 29 січня 2015 року;

- зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» надати повну та обґрунтовану відповідь на звернення ОСОБА_3 від 29 січня 2015 року;

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_3 1000,00 грн відшкодування за завдану моральну шкоду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в спеціальний фонд Державного бюджету України суму недоплаченого судового збору у розмірі 143 грн 60 коп.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в розмірі 170,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 - представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» оскаржила вказане рішення в апеляційному порядку, оскільки вважає його прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповного з'ясування обставин справи. Відповідач зазначив, що на запит позивача було надано дві відповіді № 22/121 від 26.02.2015 та № 236/02 від 23.02.2015, проте представник позивача стверджує, що вказані відповіді не надходили на адресу відповідача. Також апелянт не погоджується з розміром моральної шкоди, стягнутої з відповідача та вважає її суттєво завеликою та такою, що підлягає зменшенню. Відповідач з посиланням на ч. 3 ст. 23 ЦК України та п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 та той факт, що судом не призначено судово-психологічної експертизи вважає, що судом не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між захворюванням позивача та діями Банку.

Просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2016 року, постановити нове рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.

В серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», Банк) про визнання порушення відповідачем прав позивача, встановлених та охоронюваних Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про інформацію»; зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» надати повну та обґрунтовану відповідь на звернення ОСОБА_3 від 29 січня 2015 року із встановленням конкретного терміну її надання; стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_3 10000,00 грн відшкодування за завдану моральну шкоду. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всупереч вимогам чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про звернення громадян», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не було надано відповіді ОСОБА_3 на його звернення від 29 січня 2015 року, в якому він просив надати відповідну інформацію щодо його кредитних правовідносин на підставі укладеного між сторонами кредитного договору. Ігнорування відповідачем вимог Конституції України та Закону України «Про звернення громадян», пов'язане з ненаданням відповіді на його звернення, на думку позивача, призвело до виникнення у нього душевних страждань, які виразилися у занепокоєнні, нервозності, проблемами із здоров'ям, що свідчить про завдання йому моральної шкоди, розмір якої Позивач оцінює у 10 000,00 грн.

Згідно матеріалів справи, 29 січня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» із запитом про отримання інформації, в якому просив надати інформацію стосовно його кредитних відносин з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та, зокрема, стосовно окремих умов Договору № 007-017058/12-00938-вкл-к про відкриття відновлювальної лінії у формі овердрафту (а.с. 4-5).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 7601833029460 (№0405026645760), вищевказаний запит отримано Відповідачем 02 лютого 2015 року, про що свідчить особистий підпис відповідного працівника банку у відповідній графі даного рекомендованого повідомлення (а.с. 6).

Листом № 236/02 від 23 лютого 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» повідомило ОСОБА_3 про те, що 25 червня 2012 року між ним та банком було заключено Договір № 007-017058/12-00938-вкл-к про відкриття відновлювальної лінії у формі овердрафту; повідомлено про факт та дату виникнення заборгованості за даним кредитним договором, яку запропоновано погасити у будь-який зручний для нього час у робочі години банку (а.с. 48).

Листом № 22.5/121 від 26 лютого 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» повідомило ОСОБА_3 про те, що між ним та банком був укладений Договір № 007-017058/12-00938-вкл-к; роз'яснено пріоритетність співробітництва банку із клієнтами; роз'яснено норми цивільного законодавства щодо виконання зобов'язань, а з усіх питань рекомендовано звернутися до найближчого відділення банку або за відповідним номером телефону (а.с. 49).

На підтвердження факту надсилання вищевказаних листів на адресу ОСОБА_3 суду надано копії Виписки з журналу 2015 вихідної кореспонденції від 28 жовтня 2015 року відділу претензійно-позовної роботи (а.с. 46), зі змісту якої вбачається, що лист ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 22.5/121 від 26 лютого 2015 року (короткий зміст - «відповідь на звернення клієнта ОСОБА_4 від 29.01.2015 р.») направлявся на адресу ОСОБА_4 28 жовтня 2015 року.

Згідно Виписки з журналу 2015 вихідної кореспонденції від 28 жовтня 2015 року лист ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 236/02 від 23 лютого 2015 року направлявся на адресу ОСОБА_3 28 жовтня 2015 року(а.с. 47) .

Зі змісту копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0420520333168 (№ 7601834521473) вбачається факт отримання ОСОБА_3 від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» кореспонденції 03 липня 2015 року (а.с. 64).

На а.с. 77-79 містяться медичні довідки позивача, з яких вбачається, що його було госпіталізовано у зв'язку з раптовою хворобою - крептогенний цероз печінки.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції вірно визначив суть правовідносин, які виникли між сторонами та правомірно застосував до даного випадку норму ст.56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо обов`язку банку надавати певні відомості клієнтам, а також положення ст. 5, 7 Закону України «Про інформацію» та ст.15 Закону України «Про звернення громадян».

Висновок суду про те, що отримання позивачем відповідей не підтверджено належним чином, а надані відповіді через їх неповноту не є належними й обгрунтованими, відповідає матеріалам справи і закону. Судом вірно констатовано, що дії, пов'язані з ненаданням відповіді на запит ОСОБА_3 є неправомірними і вплинули на психологічний і моральний стан останнього, змінили звичний спосіб життя, вимагали додаткових зусиль для організації свого часу та життя, призвели до проблем із здоров'ям. Погоджуючись із таким обгрунтуванням та зменшенням розміру моральної шкоди з 10000 грн до 1000 грн, колегія суддів бере до уваги, що усвідомлення себе потерпілим від неправомірних дій само по собі спричиняє моральну шкоду.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляцію слід відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.М. Васильковський

В.А. Девляшевський