Ухвала суду № 61371056, 13.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4682/16 Справа № 200/9660/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Женеску Е. В. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.,

суддів - Максюти Ж.І., Прозорової М.Л.,

при секретарі - Гулієв М.І.о,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 205», Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторемонтні майстерні 205», третя особа ОСОБА_3, про відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до із позовом до ПАТ СК «Україна», ПАТ «Автотранспортне підприємство 11205», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП, посилаючись на те, що 04 грудня 2014 року о 16.20 год. в м. Дніпропетровську на нерегульованому перехресті Запорізького шосе і вулиці Великолукської водій ОСОБА_3, керуючи автобусом «Богдан», д/н НОМЕР_1 з легковажного розрахунку на значення Запорізького шосе, як головної дороги, самовпевнено рушив без зупинки через перехрестя, не даючи дороги автомобілю «Мерседес Бенц» д/н НОМЕР_2, під керуванням позивача, чим порушив п.16.12 Правил дорожнього руху України, спричинивши зіткнення цих транспортних засобів.

Під час ДТП вказані транспортні засоби отримали механічні ушкодження. 29 січня 2015 постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із змінами, внесеними постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 року, третя особа ОСОБА_3, працюючий водієм в ПАТ «Автотранспортне підприємство 11205», визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення за вказану дорожньо-транспортну пригоду і притягнутий до адміністративної відповідальності. Цивільно-правова відповідальність відповідача ПАТ «Автотранспортне підприємство 11205», як власника т/з «Богдан» д/н НОМЕР_1 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія «Україна» на підставі Полісу № АІ/4447096, укладеного відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Внаслідок зіткнення автомобіль «Мерседес Бенц» д/н НОМЕР_2, був пошкоджений, чим позивачеві, як власнику автомобіля, було завдано значний збиток, що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження № 2789 від 14.04.2015р. Як зазначає позивач, відповідно до складеного звіту вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Мерседес Бенц» д/н НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП від 04.12.2014р. складає - 185416,77 грн., що також підтверджується актом виконаних робіт від 23.04.2015 р. на суму 184 911,00 грн. Вартість автотоварознавчого дослідження склала 500,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру. У зв'язку з тим, що в телефонному режимі відповідач ПрАТ СК «Україна» повідомив позивача, що в Дніпропетровську відсутні представники страхової компанії, які повинні займатися врегулюванням страхових випадків, тому відповідно до вказівки працівників відповідач ПрАТ СК «Україна», позивач самостійно вимушений був займатися збиранням документів і відправкою їх до головного офісу в м. Київ.

05 грудня 2014 р. позивач звернувся до відповідача ПрАТ СК «Україна» із повідомлення про ДТП, а 05.12.2014 р. із заявою про виплату страхового відшкодування, однак ніякої інформації про причини затримки страхового відшкодування, не одержав. Враховуючи те, що строк в 90 днів для виплати страхового відшкодування з дня подачі заяви минув 05 березня 2015 року, Відповідач ПрАТ СК «Україна» так і не виплатив страхове відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту транспортного засобу та інших витрат, які позивач поніс для відновлення свого порушеного права. Загальний розмір страхового відшкодування яке відповідач ПрАТ СК «Україна» повинен був виплатити не пізніше 12.02.2014 року, складає 50 500,00 грн., виходячи з наступного: 50 000,00 грн. ліміт відповідальності відповідача № 1; 184 911,00 грн. вартість реального збитку, завданого Позивачеві; 500,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження. Крім того Позивач зазначає, що відповідальність за завдану йому шкоду також повинен нести Відповідач ПАТ «Автотранспортне підприємство 11205», оскільки у відповідності з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Водій ОСОБА_3 працює у вказаній компанії водієм і є її штатним працівником, автомобіль «Богдан», д/н НОМЕР_1, також, належить ПАТ «Автотранспортне підприємство 11205».

У зв'язку з чим позивач просив стягнути на його користь з ПАТ СК «Україна» 50 000,00 грн. страхового відшкодування та 500,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження; з ПАТ «Автотранспортне підприємство 11205» матеріальні збитки у розмірі 134 911,00 грн. та понесені судові витрати з відповідачі.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2015 року позов було задоволено та ухвалено стягнути ПАТ СК «Україна» на користь ОСОБА_2 50 000 грн.00 коп. страхового відшкодування та судові витрати у розмірі 500 грн. 00 коп., з ПАТ «Автотранспортне підприємство 11205» стягнуто на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 134 911,00 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 500,00 грн. та судовий збір у розмірі 1354 грн. 11 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким змінити розмір стягнутих матеріальних збитків до 1 грн. з ПАТ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» на користь ОСОБА_2, а в іншій частині задоволених позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Цим вимогам закону рішення суду відповідає

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 грудня 2014 року о 16.20 год. водій ОСОБА_3, керуючи автобусом «Богдан», д/н НОМЕР_1 рухаючись по нерегульованому перехресті доріг вул. Запорізьке шосе і вул. Великолуцької у м. Дніпропетровську, допустив зіткнення з автомобілем «Мерседес Бенц» д/н НОМЕР_2, під керуванням позивача ОСОБА_2, котрий наближався до нього з права, допустивши з ним зіткнення. Після зіткнення, автобус «Богдан», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, розпочав свій некерований рух прямо, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем «Мазда» д\н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4

Таким чином, зіткнення автомобілів, в результаті якого транспортним засобам завдано механічні ушкодження, відбулося через порушення водієм ОСОБА_3 порушення п.16.12 Правил дорожнього руху.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєні адміністративного проступку за ст. 124 КУпАП та накладено позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців. (а.с. 6).

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2015 року постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2015 року відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, - змінено, змінивши призначення стягнення у вигляді позбавлення права керування на штраф у розмірі чотириста гривень, у іншій частині постанова районного суду залишено без змін (а.с. 7).

При цьому, під час розгляду даної адміністративної справи в апеляційній інстанції ОСОБА_3 визнав себе винним, та оскаржував лише застосований до нього вид стягнення, який вважав надто суровим.

Також встановлено, що в результаті ДТП пошкоджено автомобіль «Мерседес Бенц» д/н НОМЕР_2, власником якого є позивач ОСОБА_2 у відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 5).

Згідно повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду від 05 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Україна» (а.с.11)

Як вбачається із заяви про страхове відшкодування від 05 грудня 2012 року, ОСОБА_2 звернувся до директора Департаменту ВЗ ПрАТ «СК «Україна» Ігнатенко Р.М. щодо здійснення виплати страхового відшкодування, згідно погодженої калькуляції за пошкоджений в результаті настання страхового випадку 04.12.2014 р. транспортний засіб «Мерседес - Бенц 6 L350», державний реєстраційний № НОМЕР_2 (а.с.12).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №2789 від 02.04.2015 р. ОСОБА_2 здійснено плату за експертне дослідження автомобіля «Мерседес -350 НОМЕР_2 у розмірі 500 грн. (а.с.13). А згідно висновку №2789 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ проведеного експертом - автотоварознавцем ОСОБА_6, від 14 квітня 2015 року по заяві ОСОБА_2 , вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля Mercedes - Benz GL350, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4, пошкодженого у наслідок від ДТП 04.12.2014 року, станом на 02 квітня 2015 року, становить: 122 870, 24 грн. (а.с.14-25).

Відповідно до акту прийому - передачі виконаних робіт №5 від 23.04.2015 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_7 виконав на замовлення ОСОБА_2 роботи з відновлення автомобіля Мерседес та загальна вартість робіт склала 184 911,00 грн. (а.с.26).

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, а згідно з ч. 2 цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку та ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Встановлено, що автобус «Богдан», д/н НОМЕР_1 належить ПАТ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» та використовувався ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами

У відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Так, відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України від 01 березня 2013 року № 4 не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно - правовий договір. Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим роботодавцем в регресному порядку.

На час скоєння ДТП відповідальність власника транспортного засобу автобуса «Богдан», д/н НОМЕР_1 відповідача 2, застраховано в ПАТ «Страхова компанія «Україна», на підставі договору страхування ОСЦПВВНТЗ №АІ 4447096. Згідно витягу з Центральної бази даних МТСБУ від 27.04.2015р. відповідальність відповідача ПАТ «Автотранспортне підприємство 11205» транспортний засіб НОМЕР_1 застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Україна» на підставі полісу АІ 4447096, страховик є діючим членом МТСБУ (а.с. 30), ліміт відповідальності становить 50 000 грн., про що не заперечувала сторона відповідача.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною 2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі .

Враховуючи, те що сторонами було визнано наявність страхового полісу відповідно до якого була застрахована відповідальність відповідача 2, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого становить 50 000 грн., а ні відповідач ПАТ «Страхова компанія «Україна», а ні відповідач ПАТ «Автотранспортне підприємство 11205» не надали копію полісу, що позбавляє суд перевірити суму франшизи, а тому грошова сума у розмірі 50 000 грн., у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування підлягає стягненню з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Україна», а з ПАТ «Автотранспортне підприємство 11205» залишок суми в розмірі 134911 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Автотранспортне підприємство 11205» про незаконність рішення суду, з тих підстав, що саме позивач порушив правила дорожнього руху, а тому підстави для задоволення позову відсутні, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки винність доведена водія ОСОБА_3, який був учасником вказаної вище ДТП, та працює за трудовим договором у ПАТ «Автотранспортне підприємство 11205» на посаді водія, який визнав в суді свою вину, про що зокрема зазначено в постанові апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2015 року (а.с. 32), а відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду, а також особистого тлумачення норм права на свою користь.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що при розгляді справи, судом першої інстанції були виконані всі вимоги процесуального закону, всебічно перевірено обставини, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального права. Рішення є обґрунтованим, з повним відображенням обставин, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними. Отже апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» (правонаступниками якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 205», Товариство з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторемонтні майстерні 205») - відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: