Ухвала суду № 61368888, 14.09.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 729/1523/14 Провадження № 22-ц/795/1380/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції - Кузюра В. О. Доповідач - Євстафіїв О. К.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,суддів:Губар В.С., Шарапової О.Л.,при секретарі:Нечасному О.Л.,за участю:представника відповідача МТСБУ - Грабової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Бобровицького районного суду від 15 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа - ОСОБА_8,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі МТСБУ просить скасувати дане рішення в частині задоволення позовних вимог про відшкодування ОСОБА_6 матеріальної шкоди у сумі 58614 грн. 00 коп. і ухвалити рішення про відмову йому у позові за рахунок МТСБУ.

У грудні 2014 р. ОСОБА_6 пред'явив позов до ОСОБА_7 і МТСБУ, в якому просив стягти з МТСБУ 50000 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, а з ОСОБА_7 - 9914 грн. 20 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 10000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11.07.2014 р. з вини ОСОБА_7, автомобіль, яким керував ОСОБА_6 і яким він правомірно володіє зі згоди власника автомобіля - третьої особи ОСОБА_8, зазнав механічних ушкоджень, чим ОСОБА_6 спричинено матеріальної шкоди на суму 58614 грн. 29 коп. Крім того, за виготовлення звіту про розмір матеріальних збитків, завданих внаслідок пошкодження автомобіля, позивачем сплачено 1300 грн. 00 коп. Цим же способом ОСОБА_6 завдано й моральної шкоди у вигляді стресу, страждань, нервування, порушення звичного способу життя внаслідок неможливості використовувати автомобіль та витрачання часу на відновлення своїх порушених прав.

Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено і на користь ОСОБА_6 стягнуто: з МТСБУ - 50000 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, з ОСОБА_7 - 8614 грн. 29 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 3000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, 3602 грн. 40 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу, 1300 грн. 00 коп. на відшкодування витрат на виготовлення звіту про розмір матеріальних збитків, завданих позивачеві внаслідок пошкодження автомобіля, 2457 грн. 60 коп. на відшкодування витрат на проведення експертизи і 699 грн. 14 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- відповідно до п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачеві має бути відшкодовано різницю між вартістю пошкодженого автомобіля до та після дорожньо-транспортної пригоди. Тож для правильного вирішення спору між сторонами суд мав встановити вартість пошкодженого автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди, але він її не встановив,

- ОСОБА_6 не є юридичним власником автомобіля, про який йдеться.

У судовому засіданні представник МТСБУ підтримала апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, що оскаржується, суд І інстанції виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_7, який не уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності автомобіля, яким він керував під час цієї пригоди, було пошкоджено автомобіль, що знаходиться у правомірному володінні й користуванні позивача, чим останньому завдано матеріальної шкоди у сумі 58614 грн. 29 коп. та моральної шкоди на суму 3000 грн. 00 коп. У зв'язку з цим на користь позивача належить стягти: з МТСБУ - 50000 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди - у межах страхової суми, а з ОСОБА_7 - 8614 грн. 29 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, не відшкодованої за рахунок МТСБУ, 3000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, а також відшкодування витрат на правову допомогу, на виготовлення звіту про розмір матеріальних збитків, завданих позивачеві внаслідок пошкодження автомобіля, на відшкодування витрат на проведення експертизи і по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Так, судом І інстанції на підставі належних і допустимих доказів по справі вірно встановлено наступне.

Близько 23 год. 50 хв. 11.07.2014 р. на вул. Лупицька у м. Бобровиця з вини відповідача ОСОБА_7, який керував автомобілем ВАЗ 2121, державний реєстраційний № НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення цього автомобіля з належним ОСОБА_8 автомобілем Міцубісі Сігма, державний реєстраційний № НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_6 як особа, у якої цей автомобіль перебував у правомірному володінні.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Міцубісі Сігма, державний реєстраційний № НОМЕР_2, зазнав пошкоджень, у зв'язку з чим він потребує відновлювального ремонту, вартість якого становить 58614 грн. 29 коп.

Вартість звіту про розмір матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля Міцубісі Сігма, державний реєстраційний № НОМЕР_2, становить 1300 грн. 00 коп.

В силу п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», aавтомобіль ВАЗ 2121, державний реєстраційний № НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_7 у момент зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, не був забезпеченим транспортним засобом.

25.11.2014 р. ОСОБА_6 подав до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка є об'єктом судового розгляду.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, про яку йдеться, позивачеві завдано втрат немайнового характеру у вигляді стресу, нервування, порушення звичного способу життя у зв'язку з неможливістю використовувати автомобіль та необхідністю витрачання часу на відновлення своїх порушених прав.

Наведені обставини підтверджено копіями свідоцтва про право власності ОСОБА_8 на автомобіль Міцубісі Сігма, державний реєстраційний № НОМЕР_2, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 та копіями полісів про страхування цього автомобіля ОСОБА_6, протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з додатками до нього й постанови СВ Бобровицького РВ УМВС України в Чернігівській області від 13.09.2014 р. про закриття кримінального провадження № 12014270080000241, звіту фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 про оцінку вказаного автомобіля № 8805 від 02.10.2014 р. та квитанцією про сплату вартості цього звіту, а також висновком судової автотехнічної експертизи від 09.02.2016 р. № 2908/15-24 (а.с. 8 (зв), 8, 30, 9-10, 87-92, 12-24, 25, 97-98, 233-242 т. 1). Ці обставини апелянтом не оспорюються.

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Право користувача автомобіля на відшкодування шкоди, завданої автомобілю, яким він користується, випливає з приписів пункту 2.2 Правил дорожнього руху України, які затверджено постановою Кабміну України від 10.10.2001 р. № 1306 (з наступними змінами). Отже ОСОБА_6 вправі вимагати відшкодування йому шкоди, завданої пошкодженням належного ОСОБА_8 автомобіля Міцубісі Сігма, державний реєстраційний № НОМЕР_2, під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11.07.2014 р. з вини ОСОБА_7, оскільки цей автомобіль у момент пошкодження перебував у правомірному володінні (у користуванні) ОСОБА_6 Цей висновок ґрунтується також і на правовій позиції, що викладена Верховним Судом України у постанові від 03.12.2014 р. по справі № 6-183 цс 14. З урахуванням цього і того, що автомобіль яким керував ОСОБА_7, не був забезпеченим транспортним засобом, суд І інстанції в силу ст.ст. 5, 41 п. 41.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» правомірно стягнув з МТСБУ відшкодування завданої позивачеві шкоди у межах ліміту, встановленого п. 9.2 ст. 9 цього ж Закону - в сумі 50000 грн. 00 коп.

Доводи апеляційної скарги судом відкидаються.

Так:

- посилання апелянта на те, що позивачеві має бути відшкодовано різницю між вартістю пошкодженого автомобіля до та після дорожньо-транспортної пригоди, є юридично неспроможним з таких підстав. Згідно з висновком судового експерта - автотоварознавця ОСОБА_10 від 12.12.2014 р. № 491/1, загальна середня вартість окремих найбільш ліквідних та придатних для подальшого використання складових автомобіля Міцубісі Сігма, державний реєстраційний № НОМЕР_2, становить 7884 грн. 45 коп. (а.с. 99-109 т. 1). Проте на розмір страхової суми, яку МТСБУ має виплатити позивачеві, дана обставина не впливає, т.я. якщо розмір завданої позивачеві шкоди (58614 грн. 29 коп.) зменшити на цю суму, він все одно перевищить встановлений п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ліміт у сумі 50000 грн. 00 коп. (58614 грн. 29 коп. - 7884 грн. 45 коп. = 50729 грн. 84 коп.);

- те, що ОСОБА_6 не є юридичним власником автомобіля, про який йдеться, на спірні правовідносини, що виникли між ним і МТСБУ, не впливає в силу припису п. 2.2 Правил дорожнього руху України, які затверджено постановою Кабміну України від 10.10.2001 р. № 1306 (з наступними змінами), і роз'яснення, викладеного у абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Апеляційний суд також вважає за необхідне зауважити й таке. Заперечуючи проти позову, МТСБУ посилалося на те, що позивач не подавав йому заяву про виплату страхового відшкодування (а.с. 93-95 т. 1). Проте дана обставина не є підставою для відмови у задоволенні позову. Так, по справі встановлено, що про настання страхового випадку, яким є дорожньо-транспортна пригода, що є об'єктом судового розгляду, ОСОБА_6 належно та своєчасно повідомив МТСБУ. По справі не встановлено, що дане повідомлення позивач здійснив не для отримання від МТСБУ страхового відшкодування, а з іншою метою. А за змістом ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ зобов'язано сприяти потерпілим у реалізації їх прав та законних інтересів. Отже воно зобов'язано було роз'яснити ОСОБА_6, що для отримання страхового відшкодування він має подати відповідну заяву. Доказів виконання цього обов'язку МТСБУ суду не надало.

Законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення перевірено у межах доводів апеляційної скарги і підстав для його скасування, зокрема у порядку ч. 3 ст. 303 ЦПК України, не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України відхилити, а рішення Бобровицького районного суду від 15 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: