Рішення № 61366309, 30.08.2016, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/1147/16-ц Провадження № 2/478/140/2016

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

30.08.2016 року Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючий - суддя Іщенко Х.В.,

при секретарі Луговській А.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Великоолександрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що її мати ОСОБА_3 з 1955 року по 1982 рік, коли вона вийшла на пенсію, працювала у колгоспі «Дружба» Казанківського району Миколаївської області, була його членом і мала право на земельну частку (пай). ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати померла. Позивач ОСОБА_2 довгий час не проживає у Казанківському районі, тому не мала інформації про право матері на земельну частку (пай), про що вона дізналася від працівників Великоолександрівської сільської ради у 2015 році і розпочала збір документів на підтвердження даних обставин. Мати не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), тому що не була включена у список на отримання цього документу. Це позбавляє її права на отримання спадщини.

Посилаючись на викладене, позивач ОСОБА_2 просила визнати за нею право на земельну частку (пай) в розмірі 7,87 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Великоолександрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача - Великоолександрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, дають згоду на визнання права власності на земельну частку ( пай ) в порядку спадкування.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він працював головою колгоспу «Дружба» з 1981 по 2000 роки, померла ОСОБА_3 працювала в колгоспі дояркою і на час паювання була членом колгоспу. Однак не була включена до списків у зв'язку з тим, що вона на час паювання виїхала до м. Кривий Ріг. Вона заяви не писала про включення її до списку.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона на час паювання була членом колгоспу і була в складі комісії по паюванню. ОСОБА_3 працювала в колгоспі дояркою і на час паювання була членом колгоспу. Однак не була включена до списків у зв'язку з тим, що вона на час паювання виїхала з села.

Вислухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до такого висновку.

Успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами про спадкування.

Як встановлено , чинного на час виникнення спірних правовідносин, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до , спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, яку разі подання ним у шестимісячний строк відповідної заяви до державної нотаріальної контори, так і в разі фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном (його частиною).

За змістом ст. 25 та , право на земельну частку (пай) та право на земельну ділянку, яка виділена в натурі (на місцевості), можуть бути об'єктом спадкування.

Відповідно до ч.1 п.2 , право на земельну частку (пай) мають члени колективного, сільськогосподарського підприємства, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У пункті 24 роз'яснено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта на право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами , у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Отже, за вимогами закону право на земельну частку (пай) виникає з часу отримання сільгосппідприємством державного акту на право колективної власності на землю разом з доданими до нього списками осіб, що мають право власності на земельну частку(пай).

Крім того, право на земельний пай набувають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа.

Отже, особа має право на земельну частку (пай) за наявності трьох умов :

- перебування в членах КСП на час паювання;

- включення до Списку осіб, доданого до Державного акта на право колективної власності на землю;

- одержання КСП Державного акта на на право колективної власності на землю.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 з 1 січня 1955 року була прийнята в члени колгоспу «Дружба».

З довідки, виданої колгоспом «Дружба» від 9 листопада 1983 року вбачається, що ОСОБА_3, відповідно до даних книги обліку праці та розрахунків з членами колгоспу, працювала в колгоспі з 1 січня 1955 року по 1 січня 1983 року. Також ОСОБА_3 тією ж датою видана довідка, як члену колгоспу імені Леніна про її заробітну плату.

Згідно протоколу №74, рішенням комісії по призначенню пенсій і допомоги колгоспникам від 15 листопада 1983 року, ОСОБА_3 за поданням правління колгоспу «Дружба» призначено відповідну пенсію з 9 листопада 1983 року.

Згідно свідоцтва про смерть (копія) серії НОМЕР_1, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Наведені докази свідчать про те, що ОСОБА_3 являлася членом колгоспу «Дружба» з 1955 року, а оскільки данні про вихід з членів колгоспу відсутні то вона залишалася ним і після виходу на пенсію.

19 грудня 1995 року КАСП «Дружба» отримало державний акт на право колективної власності на землю.

Проте, в додатку до державного акту, яким є список членів КАСП «Дружба», які мали право на відповідну частку цієї землі, ОСОБА_3 не була внесена, а тому не включена і до списку осіб на отримання сертифікату на земельну частку (пай). Не внесено її до таких списків і на час смерті.

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Отже, мати позивача ОСОБА_2 за життя не була включена до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акта на право колективної власності на землю, тому вона не набула права на земельну частку (пай), який згідно із законодавством може бути успадкований.

Якщо члени КСП не були внесені до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, то їх спадкоємці не мають права на земельний пай.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що її матері належало та нею успадковане право на земельну частку (пай).

За таких обставин, вимоги позивача ОСОБА_2 є безпідставними, а її право на спадкування земельної частки (паю) не порушено.

В силу вимог судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, належить віднести на його рахунок.

Керуючись ст. ст. 10 ,11 , 209, 212 , 214-215 , 218 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Великоолександрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя :