Рішення № 61362163, 23.08.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/1909/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/789/697/16 Доповідач - Щавурська Н.Б.Категорія - 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Фащевська Н. Є., Ходоровський М. В.,

при секретарі - Коваль О.І.

з участю сторін - позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Багранюка В.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що відповідач є батьком сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого ним сплачуються аліменти по 500 грн. щомісячно. Зазначила, що їх неповнолітній син часто хворіє, йому рекомендований індивідуальний догляд матері для проходження курсів лікувань. У зв'язку зі встановленими сину діагнозами: плосковальгусна установка стоп, функціональний розлад жовчного міхура та лійкоподібна деформація грудної клітки нею були затрачені кошти для проведення періодичного лікування (придбання ліків) на суму 141,54 грн., оплату занять з коригуючої гімнастики на суму 175 грн., придбання ортопедичного взуття на суму 2960 грн., ортопедичного матраца й влаштування ліжка-каркаса для придбаного матраца на суму 3621,68 грн.

Справа №607/1909/16 Головуючий у 1-й інстанції - Ромазан В.В.

№ пров. 22-ц/789/697/16 Доповідач - Щавурська Н.Б.

Категорія - 46

Також, нею було здійснено оплату дитячого садка в сумі 2207, 40 грн., сплачено 30 грн. за посріблення зубів, придбано товари для розвитку і творчості сина (м'яч-гиря - 70 грн., книги - 294,95 грн., інші - 52,40 грн.), замок з ручкою на двері до дитячої кімнати - 300 грн. Перелічені додаткові витрати на суму 9902,97 грн. просила стягнути з відповідача в повному обсязі з підстав, що останній веде активну підприємницьку діяльність, має достатнє матеріальне забезпечення, в той час як вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною.

Крім цього, в рахунок майбутніх додаткових витрат просила стягнути з відповідача 1000 грн., необхідних для проведення сину курсу масажу, а також додаткові витрати на період до 31.12.2019 року щомісячно в сумі 1879 грн., які включають вартість занять з коригуючої гімнастики (140 грн.), вартість занять з плавання (230 грн.), вартість оплати дитячого садка (230 грн.), вартість щоквартального посріблення зубів (30 грн), вартість абонемента до лялькового театру (160 грн.), вартість занять з англійської мови (64 грн.), вартість оплати дитсадка (322 грн.), вартість ортопедичного взуття (953 грн.).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3693 грн. 89 коп. понесених нею додаткових витрат на неповнолітню дитину та в користь держави судовий збір в розмірі 551грн. 20 коп.

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2016 року, стягнуто із ОСОБА_2 в користь держави недоїмку по сплаті судового збору в розмірі 234 грн. 27 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив таке змінити та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у розмірі 1594,52 грн. Вважає, що стягнення з нього в повному обсязі понесених позивачем додаткових витрат на лікування сина, придбання ортопедичного взуття, оплати занять з коригуючої гімнастики є незаконним, оскільки сторони мають рівні обов'язки щодо утримання дитини, у зв'язку з чим такі витрати батьки повинні нести порівну. Також, вважає безпідставним включення судом до загальної суми додаткових витрат, вказаних позивачем, вартості придбаних книг на суму 294,95 грн., приладдя для занять спортом та творчого розвитку на суми 70 грн. і 52,40 грн., оскільки такі витрати не можуть вважатися додатковими в розумінні вимог закону.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі та стягнувши з ОСОБА_2 на її користь понесені додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4 в сумі 9902 грн. 97 коп. та необхідні додаткові витрати в майбутньому в сумі 66765 грн., з яких 1000 грн. одноразово і 1879 грн. щомісячно протягом трьох років з 04.02.2016 року по 31.12.2019 року. Вказує, що піклуючись про здоров'я сина, створила належні умови для його фізичного розвитку (придбавши ортопедичний матрац і виготовивши ліжко-каркас) та розвитку природних здібностей, оскільки дитина активно приймає участь в дитячих святах, навчається співу і танців, вивчає англійську мову. В зв'язку з цим вважає безпідставною відмову суду в стягненні додаткових витрат на придбання ортопедичного матраца, виготовлення ліжка-каркаса, оплати дитсадка, занять з англійської мови. Також, необгрунтованою вважає відмову суду в стягненні додаткових витрат на майбутнє, оскільки дитині призначено масаж м'язів нижніх кінцівок (10 процедур), повторний курс через 3 місяці. Однак, кошти на ці процедури в неї відсутні. Крім цього, судом не враховано періодичність, тривалість та специфіку процедур з плавання, а саме 2 тижні день в день раз на 3 місяці. Оскільки басейн поліклініки один на все місто, а обсяг процедур з плавання, що можуть надаватися безкоштовно для усунення лійкоподібної деформації грудної клітки недостатньо, їх з відповідачем сину необхідно додатково відвідувати заняття з плавання, які є платними. Не враховано судом й факт необхідності дитини у духовному та моральному розвитку, а тому безпідставно відмовлено у стягненні додаткових витрат на майбутнє, пов'язаних з придбанням місячного абонемента в ляльковий театр, відвідуванням дитячого дошкільного закладу. Стверджує, що за 500 грн. аліментів, які сплачує ОСОБА_2 в місяць (що становить 16 грн. на день), дитина може лише харчуватися в садочку. Зазначає, що ОСОБА_2 має змогу понести зазначені витрати, оскільки є приватним підприємцем, має у власності рухоме і нерухоме майно, є директором і власником ПП "КВ Формат".

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладеній в ній; просила задовольнити її повністю. Апеляційної скарги відповідача не визнала й просила її відхилити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Багранюк В.С. апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на придбання ортопедичного матраца на підставі рекомендацій лікаря та виготовлення ліжка-каркаса для придбаного матраца визнав частково (в розмірі половини понесених витрат), в решті просив апеляційну скаргу позивача відхилити. Апеляційну скаргу свого довірителя (за виключенням половини витрат на придбання ортопедичного матраца сину й виготовлення ліжка-каркаса) підтримав, просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційних скарг в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано.

14.09.2011 року від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4

ОСОБА_2 добровільно сплачував щомісячно аліменти на утримання сина в розмірі 500 грн. В ході розгляду справи апеляційним судом з пояснень сторін встановлено, що в даний час існує рішення Тернопільського міськрайонного суду, яким з відповідача стягнуто аліменти в користь позивача на утримання сина в розмірі 800 грн. щомісячно. Даний факт, як такий, що визнається стороною відповідача, доказуванню не підлягає.

Малолітній син сторін у справі проживає разом з матір'ю по вул.Малишка 2/20 в м.Тернополі.

Позивач знаходиться в декретній відпустці.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує дошкільний навчальний заклад № 29, за харчування в якому позивачем у 2014-2015 р.р. було перераховано кошти на суму 1785,40 грн . (а.с.6, 12, 52, 62-63).

Згідно інформації Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в поліклінічному відділенні ТМДКЛ з діагнозами вальгусна установка стоп, деформація грудної клітки. 05.12.2014 року дитина прийнята на лікування в відділ відновного лікування № 1, де призначено: групові заняття коригуючої гімнастики, масаж м'язів нижніх кінцівок № 10, парафіново-озокеритові аплікації на стопи № 10, електростимуляція м'язів стопи № 10. Рекомендовано: повторний курс лікування через 3 місяці, ортопедичне взуття (а.с.7).

Також, у періоди з 07.09.2015 року по 18.09.2015 року та з 04.11.2015 року до 11.11.2015 року дитина знаходилась на лікуванні у відділенні відновного лікування № 2 та в педіатричному відділенні ТМДКЛ як з приводу вищезгаданих розладів здоров'я, так і з приводу вперше виставленого діагнозу: функціональні розлади жовчевого міхура за гіпотонічним типом. Рекомендовано повторні курси лікувальної фізкультури, плавання, ортопедичне взуття. Також, отримано лікування: стіл №5, хофітол, дуфалак, електрофорез та парафінові аплікації на живіт №5 й рекомендовано продовжити лікування на дому медичними припаратами: галстена, холосас, сліпі зондування з відварами трав, повторний курс лікування через 6 місяців (а.с.7).

Рішеннями комісії ЛКК при ТМДКЛ № 316 від 01.09.2015 року та № 420 від 20.11.2015 року рекомендовано індивідуальний догляд матері з 01.09.2015 року до 01.12.2015 року та з 01.12.2015 року до 01.12.2016 року відповідно (а.с.7).

Згідно виписки з історії хвороби № 417 від 24.03.2016 року малолітньому ОСОБА_4 рекомендовано лікування медичними препаратами: "креон" до 7 днів, "ентерол" до 5 днів, "артишок" - 3 тижні, "холосас" - 3 тижні (а.с.31).

ОСОБА_4 займається у комунальному закладі Тернопільської міської ради "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа № 2" на відділенні спортивної гімнастики (оздоровча гімнастика). Вартість абонемента 140 грн. (а.с.8).

30.01.2016 року та 30.03.2016 року позивачем ОСОБА_1 було сплачено за абонгрупу з гімнастики у ДЮСШ № 2 за січень 2016 року 105 грн. і за березень 2016 року 70 грн. (а.с.12, 62).

14.10.2015 року, 28.12.2015 року, 12.06.2015 року позивачем придбавалося для малолітнього сина ортопедичне взуття вартістю 1100 гривень, 900 гривень, 960 гривень, а всього на суму 2960 гривень (а.с.9-11).

18.11.2015 року, 02.12.2015 року, 25.03.2016 року позивачем для лікування неповнолітнього ОСОБА_4 згідно призначень лікаря придбавалися медичні препарати: "Холосас сироп" на суму 23,85 грн. (а.с.9), жовчогінний збір на суму 10 грн. (а.с.9), "Холосас" на суму 37,70 грн. (а.с.11), "Артишоку екстракт" вартістю 20,23 грн. (а.с.52), "Холосас вітаміни" вартістю 37,30 грн. (а.с.52), "ентерол" вартістю 90,41 грн., "креон" вартістю 60,28 грн., а всього, на суму - 279,77 грн.

Крім цього, до матеріалів справи долучено чеки про придбання ОСОБА_1 таких медичних препаратів, як: "настоянка календули" вартістю 5,30 грн., "гематоген дитячий" вартістю 7,65 грн. (а.с.11), "смекта" вартістю 28,51 грн., "докарид суспензія" вартістю 59,60 грн. (а.с.65). Рекомендації лікарів про необхідність використання вказаних препаратів малолітньому ОСОБА_4 відсутні.

Також, позивачем придбавалися для сина книги на суму 135,15 грн., 98,58 грн., 61,22 грн (а.с.63), гуаш, пензлик та стакан для малювання на суму 33 грн. (а.с.64), клей тощо на суму 19,40 грн. (а.с.63), гиря на суму 70 грн. (а.с.64).

Згідно вимог ч.ч.1, 2 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Встановивши наявність у позивача (з якою проживає малолітня дитина) особливих обставин у додаткових витратах, зумовлених хворобами сина (плосковальгусною установкою стоп, функціональним розладом жовчного міхура, лійкоподібною деформацією грудної клітки) суд першої інстанції, на думку колегії суддів, з врахуванням обставин, що мають істотне значення (рекомендацій лікарів щодо усунення негативних наслідків наявних хвороб шляхом вживання певного переліку медичних препаратів, проведення тих чи інших процедур тощо; документального підтвердження виконання позивачем лікарських рекомендацій; матеріального стану позивача (яка в даний час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до 6-ти років) та відповідача (який є працездатним, матеріально забезпеченим прийшов до вірного висновку про наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання сина.

Повністю погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції в частині відмови позивачу у стягненні додаткових витрат на майбутнє для проведення масажів у розмірі 1000 грн., оскільки ні необхідність таких, ні зазначена позивачем вартість масажів документально не підтверджені, а також - в частині відмови у стягненні на майбутнє щомісячно додаткових витрат у розмірі 1879 грн. за період з 04.02.106 року до 31.12.2019 року, оскільки не зважаючи на наявність в матеріалах справи доказів про потребу дитини в подальшому лікуванні та реабілітації (а.с.7 на звор.), будь-які докази про орієнтовну тривалість лікування; обсяг та кількість медичних препаратів, оздоровчих процедур, необхідних для відновлення здоров'я малолітнього сина позивача в матеріалах справи відсутні. Натомість з довідки Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні за № 108 від 02.02.2016 року (а.с.7 на звор.) вбачається, що тривалість протікання захворювань сина позивача залежить від індивідуальних особливостей організму дитини, об'єму і частоти проведення лікувальних і реабілітаційних міроприємств. При цьому, відмова суду в даному позові в частині стягнення з відповідача щомісячно додаткових витрат в сумі 1879 грн. на майбутнє в зв'язку з недоведеністю в необхідності таких у вказаному позивачем розмірі, на думку колегії суддів, жодним чином не порушує прав останньої, оскільки не позбавляє її на звернення за захистом порушеного права до суду в разі періодичного фактичного понесення таких, що повністю узгоджується з положеннями ч.2 ст.185 СК України.

У зв'язку з наведеним, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині незаконної відмови судом у позові про стягнення додаткових витрат на майбутнє колегія суддів вважає безпідставними.

Не заслуговують на увагу колегії суддів й доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині безпідставної відмови їй у стягненні додаткових витрат, пов'язаних з оплатою харчування дитини в дошкільному навчальному закладі на суму 2207, 40 грн., сплатою 30 грн. за посріблення зубів і понесення витрат на облаштуванням дверного замка з ручкою на двері дитячої кімнати, оскільки такі витрати не можуть вважатися додатковими в розумінні вимог ч.1 ст.185 СК України, так як не викликані особливими обставинами, переліченими в даній нормі закону. Вказані витрати, на думку колегії суддів, охоплюються поняттям "аліментів". При цьому, доводи позивача ОСОБА_1 в частині недостатності стягнутої з ОСОБА_2 судом суми аліментів у розмірі 800 грн. щомісячно для покриття перелічених витрат на увагу колегії суддів не заслуговують, оскільки якщо такий факт і має місце, то це не позбавляє позивача оскарження рішення суду в частині розміру стягнутих у її користь аліментів чи зверненню до суду з іншим позовом (про збільшення розміру аліментів за наявності передбачених законом підстав). Крім цього, з відповідача стягуються за рішенням суду й аліменти на утримання дружини в розмірі 1000 грн. щомісячно.

Разом з тим, судом безпідставно не включено до витрат, що підлягали стягненню з відповідача затрачені позивачем за рекомендаціями лікарів (а.с.51) кошти на придбання сину медичних препаратів "ентерол" вартістю 90,41 грн., "креон" вартістю 60,28 грн. на загальну суму 150,69 грн. згідно чеку № 239445 від 22.03.2016 року (а.с.65).

Обгрунтованими, на думку колегії суддів, є й доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині безпідставної відмови судом у стягненні, як додаткових витрат, вартості ортопедичного матраца з наматрацником й вартості виготовлення ліжка-каркаса на загальну суму 3628,68 грн. (з яких: 2640 грн.- вартість ортопедичного матраца з наматрацником, 820 грн. - вартість робіт по виготовленню ліжка дитині (а.с.60), 168,68 грн. - вартість матеріалів для виготовлення ліжка (а.с.11)) з огляду на наступне. Так, як вбачається з матеріалів справи, малолітньому сину сторін у справі ще у 2014 році діагностовано деформацію грудної клітки (а.с.7), яка існує й на час розгляду справи апеляційним судом. Як вбачається з довідки Тернопільської дитячої комунальної лікарні № 23 від 28.05.2016 року (а.с.116), долученої позивачем в ході розгляду справи апеляційним судом, малолітньому сину сторін по справі рекомендовано "укладка на твердому ліжку", яка передбачає укладання дитини на жорсткий ортопедичний матрац (а.с.114). Представник відповідача в ході розгляду справи апеляційним судом частково визнав апеляційну скаргу позивача щодо відшкодування понесених нею витрат для придбання ортопедичного матраца й виготовлення ліжка-каркаса сину його довірителя за наявності відповідних рекомендацій лікарів, однак, лише у межах половини вартості таких затрат. Враховуючи наявність документального підтвердження, згідно якого малолітньому ОСОБА_4 За станом здоров'я рекомендовано спати на ліжку з ортопедичним матрацом, часткове визнання апеляційної скарги представником відповідача та відсутність спору щодо загального розміру (3628,68 грн.) витрат позивача для придбання ортопедичного матраца сину та виготовлення ліжка-каркаса, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню частина вказаних витрат.

Також, колегія суддів погоджується й з доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо безпідставного включення до загальної суми додаткових витрат, що підлягає стягненню з нього в судовому порядку, затрачених позивачем коштів для придбанням товарів для розвитку і творчості сина (м'яча-гирі - 70 грн., книг - 294,95 грн., інших: гуаші, пензлика, стакана для малювання, клею тощо (а.с.64) - 52,40 грн.), оскільки такі витрати з підстав, що вони не викликані особливими обставинами, а пов'язані лише з загальним розвитком дитини, не можуть вважатися додатковими в розумінні вимог ч.1 ст.185 СК України.

Таким чином, загальний розмір документально підтверджених додаткових витрат, затрачених позивачем на малолітнього сина складає: 2960 + 175 + 279,77 + 3628,68 = 7137,51 грн., де: 2960 грн. - витрати позивача на придбання ортопедичного взуття; 175 - витрати позивача на заняття сина з коригуючої гімнастики; 279,77 - витрати на придбання сину медичних препаратів; 3628,68 грн. - витрати на придбання сину ортопедичного матраца з наматрацником та на виготовлення ліжка-каркаса.

Крім цього, такими, що заслуговують на увагу, колегія суддів вважає й доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині безпідставності стягнення з нього додаткових витрат у повному розмірі, понесеному позивачем. Разом з тим, твердження відповідача і його представника щодо рівності обов'язку обох батьків в частині оплати додаткових витрат на дитину з посиланням на вимоги ст.141 СК України колегія суддів вважає безпідставними, оскільки по-перше вимоги ст.141 СК України, як такі, що знаходяться у главі 13 СК України й регулюють відносини у сфері особистих немайнових прав і обов'язків батьків та дітей, жодним чином не стосуються участі батьків у додаткових витратах на дитину, що передбачено ст.185 СК України, яка знаходиться у главі 15 СК України, що регулює обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання, й чітко передбачає, що розмір таких витрат визначається за рішенням суду (ч.2 ст.185) з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

В зв'язку з наведеним, враховуючи положення ч.1 ст.185 СК України, а також пояснення позивача ОСОБА_1, дані в ході розгляду справи апеляційним судом, яка не зважаючи на те, що офіційно доходів за основним місцем роботи не отримує (а.с.104), однак вказала, що намагаючись забезпечити сину належні умови життя і перебуваючи в декретній відпустці по догляду за дитиною, по декілька годин на день підробляє нянею без укладення трудового договору; рішенням суду в її користь з відповідача стягнуто аліменти у розмірі 800 грн. щомісячно на утримання сина та у розмірі 1000 грн. щомісячно на її утримання (а.с.108); враховуючи матеріальний стан відповідача ОСОБА_2, який є здоровим і працездатним, матеріально забезпеченим (є засновником і директором ПМП КВ "Формат" (а.с.17-20), власником ПП "Антихолод", має у власності дві квартири (а.с.15), одну з яких здає в оренду за плату (а.с.24-30); транспортний засіб ЗАЗ СНЕRY AMULET (а.с.14), отримує доходи з декількох джерел - від підприємницької діяльності, від здачі в оренду житла, від інвестиційної дільності (а.с.43-44), заробітну плату (а.с.56)) колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача в судовому порядку підлягають стягненню додаткові витрати в розмірі 3/4 частини, понесених позивачем, що складатиме: 7137,51 х 3/4 = 5353,14 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 в частині неможливості сплати додаткових витрат у розмірі, більшому, ніж позивач ОСОБА_1 колегія суддів, як такі, що не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи, що свідчать про майновий стан відповідача, до уваги не приймає.

У відповідності доп.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

У відповідності до ч.1 ст.309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, невірне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2014 року про часткове задоволення позову підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.10 ч.3, 58, 59, 60, 303 ч.1, 307 ч.1 п.3; 309 ч.1 п.1, 2, 4; 313; 314 ч.2, 316 ч.1; 317 ч.1; 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.185 ч.ч.1, 2 Сімейного кодексу України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2016 року - змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 5353,14 (п'ять тисяч триста п'ятдесят три грн. чотирнадцять коп.) додаткових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.Б. Щавурська

Судді: Н.Є. Фащевська

М.В. Ходоровський