Рішення № 61360620, 20.04.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/18563/15-ц

Провадження № 2/643/1258/16

20.04.2016 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.

при секретарі Супрун Т.С.

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про стягнення безпідставно списаних грошових коштів в межах споживчого кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.09.2006 року він уклав з відповідачем (далі ПАТ КБ Приватбанк, Банк) кредитний договір №HAEHRK11320069, відповідно до умов якого отримав кредит у розмірі 6470 грн., без визначення дати повернення, зі сплатою кредиту і процентів щомісячно. 11.06.2007 року Московським районним судом м. Харкова виданий судовий наказ, яким з нього стягнуто на користь банку заборгованість в сумі 8118,41 грн. із судовими витратами. Судовий наказ ним отриманий 10.07.2007 року, виконаний 19.07.2007 року в повному обсязі. Рішенням суду від 10.07.2014 року зазначений кредитний договір припинений з 19.07.2007 року. Однак, починаючи з 2013 року відповідачем проводилося без договірне списання грошових коштів, отримуваних ним як заробітна плата або особисте поповнення. Так, 04.12.2015 року відповідачем самостійно безпідставно списано 605,15 грн. Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 605,15 грн., вирішити питання судових витрат.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги із підстав вказаних у позові, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, був повідомлений про судове засідання, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі ст.224 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

24.09.2006 року ОСОБА_1 уклав із представником ЗАТ КБ Приватбанк кредитний договір №HAEHRK11320069, відповідно до умов якого отримав кредит у розмірі 6470 грн., без визначення дати повернення, зі сплатою кредиту і процентів щомісячно.

11.06.2007 року Московським районним судом м. Харкова прийнятий судовий наказ, на підставі якого з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приватбанк стягнуто на користь банку заборгованість в сумі 8118,41 грн. з судовими витратами.

19.07.2007 року з боку позивача у повному обсязі сплачено суму заборгованості на підставі судового наказу.

Такі обставини підтверджені рішеннями судів, а саме:

рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10.07.2014 року визнано кредитний договір від 24.09.2006 року, укладений між сторонами припиненим з 19 липня 2007 року, рішення набрало законної сили (том 1 а.с.4-6);

ухвалами апеляційного суду Харківської області від 20.08.2014 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.11.2014 року, якими рішення Московського районного суду м. Харкова від 10.07.2014 року залишено без змін (том 1 а.с.7-13).

Із банківської виписки по картці/рахунку ОСОБА_1, вбачається, що 04.12.2015 року банком списано 605,15 грн. як автоматичне погашення простроченої заборгованості (том 6 а.с.4).

У листі від 15.01.2016 року представник відповідача вказує: 05.01.2016 року Банком було зроблено списання заборгованості за кредитним договором на який посилався позивач, в наслідок чого позивачу були повернуті кошти, які Банк списував в рахунок погашення заборгованості за кредитом та які він просить стягнути з Банку, до листа додані роздруківки про повернення ОСОБА_1 коштів - 5969,80 грн. (том 6 а.с.15-21).

Листом від 05.02.2016 року Банк повідомив ОСОБА_1, що грошові кошти у розмірі 5969,80 грн. складається із раніше списаних на погашення простроченої заборгованості за договором №HAEHRK11320069 від 24.09.2006 року коштів за період з 24.04.2014 року по 12.11.2015 рік, із зазначенням щомісячних сум (том 1 а.с.68). Однак, у вказаній деталізації відсутня інформація про повернення 605,15 грн., що було списані Банком 04.12.2015 року.

Згідно із ч.1ст. 598 ЦК Українизобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК Українивизначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статтей60 і61 ЦПКкожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позивачем належним чином виконано зобов'язання за кредитним договором, шляхом сплати заборгованості 19.07.2007 року, кредитний договір №НАЕНRK11320069 від 24.09.2006 року припинений з 19.07.2007 року, а тому саме з цієї дати банк втратив право на договірне списання передбачене цим кредитним договором.

Такі обставини підтверджені рішенням суду від 10.07.2014 року, що набрало законної сили, та визнані Банком, який повернув ОСОБА_1 списані кошти, за виключенням суми у розмірі 605,15 грн. за 04.12.2015 рік, які підлягають стягненню з відповідача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставіЗакону України «Про Захист прав споживачів», то суд розподіляє судові витрати на підставіст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 208-209, 213-215, 224ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про стягнення безпідставно списаних грошових коштів в межах споживчого кредиту задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄРДПОУ 14360570)на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) безпідставно списані грошові кошти в межах споживчого кредиту в розмірі 605 (шістсот пять ) грн.15 коп..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄРДПОУ 14360570) на користь держави судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова до Апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складений 21 квітня 2016 року в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддяМ.В.Мамалуй