Ухвала суду № 61359113, 15.09.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.09.2016 Справа № 554/7321/16-к

Справа № 554/7321/16-к

Провадження № 1-кс/554/7009/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю прокурора Беркути Б.А., слідчого Портного А.А., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Полтавські області Портного А.А., погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кобеляки, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не судимого в силу ст.89 КК України, з професійно-технічною освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, по матеріалам досудового розслідування №12016170000000119, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

15.09.2016 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

04.03.2016 року до слідчого управління ГУНП в Полтавській області надійшла заява від ОСОБА_9 про те, що група осіб протягом 2015-2016 року на території Полтавської області здійснює виготовлення та розповсюдження психотропної речовини "Амфетамін".

05.03.2016 року по даному факту внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170000000119 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно зібраних матеріалів встановлено, що 30.08.2016 року о 14 год. 45 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, перебуваючи за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Островського на автомобілі НОМЕР_1, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, збув ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, психотропну речовину, яка відповідно до висновку експерта № 1557 від 06.09.2016 у своєму складі містить метамфетамін масою 0,152 г. за 1500 грн., які ОСОБА_6 перерахував на картковий рахунок НОМЕР_2 відкритий ОСОБА_5 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 305299.

Окрім того, 13.09.2016 року о 12 год. 17 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, перебуваючи за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, поряд з «авторинком», на автомобілі НОМЕР_1, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, збув ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, психотропну речовину, яка відповідно до висновку експерта № 1621 від 14.09.2016 року у своєму складі містить метамфетамін за 1500 грн., які ОСОБА_6 09.09.2016 року перерахував на картковий рахунок НОМЕР_2 відкритий ОСОБА_5 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 305299.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України.

На підставі викладеного, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати заставу у розмірі 1200000 гривень, оскільки за даними слідства обіг наркотичних засобів здійснений на велику суму, особи діяли в групі, кошти перераховувалися на рахунки, та потім розподілялися між ними. Зазначили, що заявлене в ході судового засідання клопотання ОСОБА_8 про застосування особистої поруки не підлягає задоволенню за необґрунтованістю.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ОСОБА_1 не вчиняв кримінальних правопорушень, підозра необґрунтована, ризики не доведені, розмір застави необґрунтований. Просили врахувати при вирішенні справи те, що підозрюваний позитивно характеризується, працює у приватного підприємця, на його утриманні знаходиться хворий батько та бабуся, та задовольнити клопотання рідного брата підозрюваного ОСОБА_8, застосувавши запобіжний захід до підозрюваного у вигляді особистої поруки.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

14.09.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: оглядом покупця від 30.08.2016 року; добровільною видачею ОСОБА_6 від 30.08.2016 року; результатами контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки у ОСОБА_1; висновком експерта №1557; оглядом покупця від 09.09.2016 року; добровільною видачею ОСОБА_6 від 09.09.2016 року; оглядом речовини яку видав ОСОБА_6 від 13.09.2016 року; висновком експерта; обшуком від 13.09.2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється.

- жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан. Зокрема, слід зазначити, що ОСОБА_1 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, офіційно не працює і відповідно не має стабільного заробітку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, обставини їх вчинення, зважаючи на дані про особу ОСОБА_1, а також на ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, вчинити інше кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що наявні у справі, суд вважає, що застава у межах, визначених ст. 182 КПК України нездатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 750 мінімальних заробітних плат, що становить 1 033 500 грн. та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Крім того, суд вважає відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_8 про застосування особистої поруки, оскільки обставини, які б доводили, що дана особа заслуговує на довіру, не наведені у клопотанні, та не обґрунтовані в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 180, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати з 14 год. 10 хв. 13 вересня 2016 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 11.11.2016 року, 14 год. 10 хв.

Розмір застави визначити у межах 750 (п'ятдесяти) мінімальних заробітних плат в сумі 1 033 500 грн (один мільйон тридцять три тисячі п'ятсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, код ЗКПО - 26304855, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

В задоволенні інших вимог клопотання відмовити.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова