Постанова № 61358410, 30.04.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1771/15-п

Провадження № 33/779/75/2015

Категорія ст.130 ч.1КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.

Суддя-доповідач Шкрібляк Ю.Д.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Круця В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, за його ж апеляційною скаргою, на постанову Івано-Франківського міського суду від 11 березня 2015 року, -

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, студент Прикарпатського Національного універси-тету ім.В. Стефаника, громадянин України,?

визнаний винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 36 грн. 54 коп. судового збору.

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_2, 29 січня 2015 року, о 01 год. 15 хв., в м.Івано-Франківську, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 1111», д.н.з. НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, ухилився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У своїй апеляційній скарзі (далі АС) ОСОБА_2 оспорює свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи наявні докази, які її спростовують, тому постанову суду вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки судді є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адмінправопорушення.

Окрім цього, у своїй заяві ОСОБА_2 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 пояснив, що дійсно перед початком керування транспортним засобом він вживав безалкогольне пиво, і відмовився від проходження медогляду, про що він власноручно написав в протоколі про адмінправопорушення.

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Круця В.М., які підтримали подану АС, просять поновити строк на апеляційне оскарження, а постанову скасувати та закрити справу за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення; перевіривши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_2 слід відмовити у задоволенні його АС, виходячи із наступного.

Стосовно покликань ОСОБА_2 в заяві на те, що він пропустив строк на апеляційне оскарження постанови судді з поважних причин, то вони є слушними.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 подав свою АС 10 квітня 2015 року, тобто з часу винесення постанови минуло більше 10 днів.

Однак, в матеріалах відсутні об'єктивні докази про те, що ОСОБА_2 надсилалась копія постанови. Натомість, як зазначає апелянт у своїй заяві, його захисник - адвокат Круць В.М., отримав копію постанови в суді 09 квітня 2015 року.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не було надано копію постанови в день проголошення рішення суду, а тому строк на подачу АС він пропустив з поважних причин.

Стосовно покликань ОСОБА_2 на те, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, то вони є необґрунтованими, виходячи із наступного.

Апеляційний суд зазначає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у постанові судді адміністративного правопорушення, а також правильність кваліфікації його неправомірний дій за ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя дав правильну оцінку.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 29 січня 2015 року серії АП1 №696620, того дня, о 01 год. 15 хв., ОСОБА_2 керував своїм автомобілем «ВАЗ 1111», з явними ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя, і проходити медогляд на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Окрім цього, в протоколі ОСОБА_2 власноручно написав пояснення про те, що напередодні він випив пиво, після чого керував автомобілем, з протоколом погодився, і повністю визнає свою вину, а тому на медогляд їхати відмовився, і претензій до працівників міліції не має (а.с.2).

З матеріалів справи також вбачається, що протокол про адмінправопорушення щодо ОСОБА_2 було складено у присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які надали аналогічні письмові пояснення про те, що водій ОСОБА_2 перебував у нетверезому стані і визнав свою вину у цьому (а.с.3-4).

Враховуючи це, в суду першої інстанції було достатньо підстав визнати ОСОБА_2 винуватим у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що не є доказом по справі лікарська довідка (а.с.12) та результат токсикологічного дослідження (а.с.12), які надав ОСОБА_2 на підтвердження своєї невинуватості у вчиненні адмінправопорушення.

Як передбачено вимогами п.2.9. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену Наказом МВС та МОЗ України від 09 вересня 2009 року №400/666 (далі Інструкція), з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, уповноважена особа Державтоінспекції МВС забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Як вбачається з результату токсикологічного дослідження №115 від 30 січня 2015 року, забір лабораторією біоматеріалу для встановлення наявності алкоголю у водія ОСОБА_2 здійснено о 04 год. 25 хв., тобто більше трьох годин з часу виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння. Тому, дані такого медичного дослідження апеляційний суд вважає недостовірними та не бере до уваги.

Окрім цього, згідно вимог п.3.15., п.3.16. Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторного дослідження встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду, і на основі цього складається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Як встановлено п.3.22. Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням її вимог, вважаються недійсними.

В матеріалах справи є лікарська довідка від 29 січня 2015 року, яку ОСОБА_2 представив суду першої інстанції, про те, що він був оглянутий лікарем о 04 год. 15 хв., і за допомогою алкотестера «Drager» в нього не було виявлено стану алкогольного сп'яніння.

Апеляційний суд зазначає, що огляд ОСОБА_2 лікарем, як і токсикологічне дослідження, проводився через три години після виявлення у нього працівником міліції ознак алкогольного сп'яніння. Тому, результат медичного огляду також не можна вважати об'єктивним.

Окрім цього, враховуючи положення Інструкції, а також те, що згідно чинного законодавства наявність чи відсутність в особи стану алкогольного сп'яніння не засвідчується лікарською довідкою, апеляційний суд вважає, що лікарська довідка, яку представив ОСОБА_2, не є достовірним та належним доказом по справі.

З урахуванням цього, покликання ОСОБА_2 на те, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, є безпідставними, і його вина у скоєнні адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, постанова щодо ОСОБА_2 є законною і обґрунтованою. Підстав для закриття справи за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адмінправопорушення, про що він просить у своїй АС, апеляційний суд не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, ?

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду віл 11 березня 2015 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області Ю.Д. Шкрібляк

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області Ю.Д. Шкрібляк