Рішення № 61357800, 14.09.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5010/16-ц

2/296/1949/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді - Шалоти К.В.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_6.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсним кредитного договору в частині, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 17 січня 2008 року між ним та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений договір №280/44-62 про надання кредиту в розмірі 179 930,39 грн., зі сплатою 14 % річних, строком по 16 січня 2023 року. Кредит надавався позичальнику на фінансування будівництва (інвестування) житла відповідно до договору №236-4-ж про участь у фонді фінансування будівництва від 12.11.2007 року, що укладений між позичальником та ТОВ КБ «Західінкомбанк», правонаступником якого являється ПАТ Західінкомбанк», від імені якого на підставі договору доручення від 21.12.2006 р. діяло ТОВ «Олвіта-Буд».

Посилаючись на те, що Розділ 6 «Врегулювання спорів» кредитного договору не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить відомостей про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце та дату укладення угоди, суперечить положенням ст. 16, 17 Закону України «Про третейські суди» та Регламенту третейського суду, оскільки в договорі не встановлений порядок обміну документами з Третейським судом, позивач вказував про недійсність договору в цій частині.

Представник позивача у судовому засіданні поданий позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала посилаючись на те, що вимоги про недійсність третейського застереження не ґрунтуються на законі, просила у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 17 січня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладений договір №280/44-62 про надання кредиту в розмірі 179 930,39 грн., зі сплатою 14 % річних, строком по 16 січня 2023 року (а.с. 6-8).

Статтею 6 даного договору передбачено, що всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути в зв'язку з укладенням та виконанням положень цього Договору вирішуються шляхом переговорів між сторонами на рівні їх уповноважених представників (п. 6.1). У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів Сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовилися про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду справи вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24 липня 2015 року у справі №1039/15 позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 149 791 грн. 14 коп. та 1 897 грн. 91 коп. третейського збору (а.с. 18, 19).

Постановою старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Михальової О.В. від 19.02.2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №755/17312/15ц, виданого 02.10.2015 Дніпровським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 149 791 грн. 14 коп. та 1 897 грн. 91 коп. третейського збору (а.с. 20).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_3 зазначав, що розділ 6 «Врегулювання спорів» не є третейським застереженням, а також не відповідає Регламенту третейського суду та суперечить положенням ст.ст. 12, 14, 16, 17 Закону України «Про третейські суди», а тому підлягає визнанню недійсним.

Статтею 17 ЦПК України сторонам надано право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/ або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.12 вказаного Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Так, п. 6.2 спірного договору містить погоджене сторонами посилання на вирішення спору Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 15, при цьому в тексті договору наявні відомості щодо найменування сторін, їх місцезнаходження, предмет спору, місце та дату укладення договору, а тому доводи позивача на те, що вказане положення договору не є третейським застереженням суд вважає безпідставними.

Також не заслуговують на увагу суду доводи позивача про невідповідність третейського застереження, що міститься у п. 6.2 спірного договору, Регламенту третейського суду щодо невстановлення порядку обміну документами з Третейським судом, оскільки у спірному п. 6.2 кредитного договору зазначене адреса місцезнаходження Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків - м. Київ, вул. М. Раскової, 15, а розбіжності в зазначенні поштового індексу в спірному п. 6.2 кредитного договору та зазначена в рішенні Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24 липня 2015 року не є підставою для визнання третейського застереження недійсним.

Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, розгляд яких заборонений третейськими судами.

Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, відповідно до якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів банківських послуг (кредитної спілки). Вказаний закон набрав чинності з 12 березня 2011 року.

Отже, на час укладення між сторонами кредитного договору стаття 6 Закону України «Про третейські суди» не містила заборони третейським судам здійснювати розгляд спорів у справах про захист прав споживачів банківських послуг.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що захист прав споживачів здійснюється судом.

Сторони при укладенні кредитного договору досягли згоди щодо вирішення третейським судом спорів, які можливо в подальшому виникатимуть між ними під час виконання умов даної угоди.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст.17 ЦПК України, ст.12 ГПК України, ст.6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5 ст.55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.2 ст.22, ст.64 Конституції України).

Крім того, згідно з роз'ясненнями, викладеними в абз.5 ч.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що третейське застереження, яке міститься у п. 6.2. даного кредитного договору, узгоджується з вимогами законодавства, чинного на час укладення вказаної угоди, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Cуддя К. В. Шалота