Ухвала суду № 61355612, 15.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову у розстроченні виконання судового рішення

15 вересня 2016 року №826/20641/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про розстрочення виконання судового рішення у адміністративній справі

за позовом

Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до

приватного акціонерного товариства «Київспецтранс»

про

стягнення заборгованості на суму 4 313 434,23 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» заборгованість по податку на додану вартість у сумі 4 313 434,23 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016, позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» (код ЄДРПОУ 02772037) суму податкового боргу у розмірі 3 407 385,21 грн. (трьох мільйонів чотириста сім тисяч триста вісімдесят п’яти гривень 21 копійки) по податку на додану вартість наступному порядку: на р/р 34129999700008 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, одержувач - УДКСУ у Подільському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37975298 (код платежу 14010100). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

22.07.2016 від представника приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» надійшла заява про розстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 №826/20641/13-а на 84 (вісімдесят чотири) місяці.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016 призначено заяву від 22.07.2016 до судового розгляду.

В судовому засіданні заявник підтримав свою заяву, а представник позивача заперечував проти її задоволення.

Під час судового розгляду, сторони заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі у порядку письмового провадження.

Суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та письмові обґрунтування позивача і відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення з огляду на наступне.

Підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» у своїй заяві посилається на те, що у товариства склалася скрутна фінансова ситуація, що унеможливлює сплату поточних платежів до бюджету та одночасно ускладнює своєчасне та повне виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016.

Також, відповідач вказує, що протягом січня-травня 2016 року на поточні рахунки товариства надійшло всього 31 363,7 тис. грн., які були направлені на оплату праці, відрахування по заробітній платі, придбання пального, мастил, запчастин для транспортних засобів та комунальних платежів, податків, зборів, обов’язкових платежів та погашення заборгованості по рішенням судів.

Відповідач наголошує, що може виконати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 лише шляхом отримання розстрочки для його виконання, оскільки за перше півріччя 2016 року приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» отримало збиток у своїй діяльності у розмірі 3 448 тис. грн., згідно звіту про фінансові результати.

Однак, суд не погоджується із зазначеними доводами відповідача.

Щодо фінансового становища приватного акціонерного товариства «Київспецтранс», суд зауважує, що оцінка фінансових можливостей вказаного платника податків повинна проводитись на підставі даних бухгалтерського обліку, із окремим підтвердженням сум бюджетних асигнувань, що не були надані підприємству розпорядником бюджетних коштів та даних про суми власних коштів на розрахункових рахунках.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відкрито розрахункові рахунки у АБ «Укргазбанк», АБ «Кліринговий дім».

На підтвердження свого скрутного фінансового становища приватним акціонерним товариством «Київспецтранс» до суду було вибірково надано звіти про фінансовий стан, звіти про рух грошових коштів та довідки з банків про суми коштів, що обліковуються на рахунку.

Разом з тим, суд вважає, що окремо подані документи не відображають повної інформації щодо фінансового стану підприємства, а тому не можуть розцінюватись як спростування чи підтвердження недостатності коштів на погашення грошових зобов’язань.

Вказані обставини в сукупності, не дають можливості об’єктивно оцінити фінансові спроможність відповідача щодо виконання ним конкретного судового рішення, щодо податкових зобов’язань.

Разом з тим, податковий орган, здійснюючи заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу відповідачем, має доступ до інформації щодо фінансового стану підприємства, його розрахунків зі сплати податків з бюджетом, а тому має можливість здійснити аналіз фінансового стану платника податків та вирішити питання про розстрочення грошового зобов’язання з метою уникнення накопичення податкового боргу.

Порядок розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків окремо врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Згідно статті 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Відповідач з моменту виникнення податкового боргу не звертався до контролюючого органу за розстроченням своїх грошових зобов’язань, що негативно вплинуло на стан розрахунків із бюджетом та неодноразового вирішення питання про стягнення заборгованості в судовому порядку. Суд розцінює такі дії заявника як небажання вести податкові розрахунки з бюджетом відповідно до вимог Податкового Кодексу України.

Також, суд відхиляє посилання відповідача на судові рішення (12 штук), якими товариству розстрочена виплата податкового боргу, оскільки така кількість судових проваджень, за якими розстрочене виконання рішень, ускладнює надання належної оцінки стану розрахунків відповідача за податковими зобов’язаннями із бюджетом та дає підстави стверджувати про подальше накопичення податкового боргу. Тобто мова йде не про можливість виконання конкретного судового рішення, а про фінансову неспроможність заявника взагалі.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про необґрунтованість наведених доводів приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» щодо наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, з огляду на що, заява про відстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись положеннями статті 160, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» про розстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 №826/20641/13-а - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.М. Кобилянський