Ухвала суду № 61355578, 15.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

15 вересня 2016 року м. Київ №826/14177/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянський К.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"доФонду державного майна Українипро визнання незаконним висновок та зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амалтея" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Фонду державного майна України, у якій просить суд визнати незаконним висновок щодо плану санації ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» від 13.06.2016 №10-52-11143 Фонду державного майна України щодо відмови в погодженні плану санації ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» (в редакції інвестора - ТОВ «Амалтея»), схваленого комітетом кредиторів 25.05.2016 (протокол №24).

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 6 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови позивачу у відкритті провадження у справі в частині заявлених ним позовних вимог з огляду на наступне.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.02.2015 припинено процедуру ліквідації та введено процедуру санації ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" строком на шість місяців, призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1, якого зобов'язано подати до господарського суду на затвердження план санації боржника, схвалений комітетом кредиторів та погоджений органом, уповноваженим управляти державним майном.

Позивач зазначає, що керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50%, з органом, уповноваженим управляти державним майном, а тому ОСОБА_1 листом від 03.06.2016 №02-04/784 звернувся до Фонду державного майна України про погодження плану санації ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат".

Зазначене свідчить про те, що Фонд державного майна України в даних відносинах не є органом, який здійснює владні управлінські функції по відношенню до ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", а виступає співвласником акцій зазначеного товариства.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Положеннями частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У відповідності до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Поняття банкрутства, порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом, порядок та умови застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредитора визначаються Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, враховуючи, що спірні правовідносини виникли в межах справи про банкрутство, суд приходить до висновку, що даний спір не підсудний Окружному адміністративного суду міста Києва і повинен розглядатися відповідним господарським судом.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Амалтея" у відкритті провадження у справі.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка її подала.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому надіслані супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

4. У випадку оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовні матеріали будуть скеровані до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

5. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.М. Кобилянський