Ухвала суду № 61354006, 16.09.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"16" вересня 2016 р. Справа № 817/3420/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника апелянта, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" квітня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Арслайн" до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Арслайн» (по тексту постанови ТОВ «Арслайн») звернулося до суду з позовом до ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000422251 від 14.07.2015 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області №0000422251 від 14 липня 2015 року.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Арслайн" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 грн..

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначене постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

На підставі клопотання відповідача судом допущено заміну ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області правонаступником Рівненською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Рівненській області.

Судом встановлено, що з 06.10.2010 року ТОВ «Арслайн» зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №625957 (а.с.51-52).

З матеріалів справи слідує, що в період з 18.06.2015 року по 22.06.2015 року посадовою особою ДПІ у Рівненському районі на підставі наказу та направлення (а.с.81-82,83) проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Арслайн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року по взаємовідносинах з ТОВ «Капітал Х», результати якої оформлено актом №35/22-141/37282685 від 30.06.2015 року (а.с.84-95).

В акті перевірки зазначено, що «перевіркою ТОВ «Капітал Х» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з платниками податків за березень 2015 року» та «згідно з наявних первинних документів, наданих ТОВ «Арслайн», перевіркою не підтверджено фактичного отримання ПММ від ТОВ «Капітал Х» (ст.акту 20).

На підставі даних висновків Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422251 від 14.07.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Арслайн» з податку на додану вартість на загальну суму 35432,00 грн., в т.ч.28349,00 грн. за основним платежем та 7087,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000422251 від 14.07.2015 року та скасовуючи його, суд першої інстанції виходив з такого.

Дане податкове повідомлення-рішення базується на висновках податкового органу, викладених в акті перевірки, про порушення ТОВ «Арслайн» п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2015 року в сумі 28349 грн..

Матеріали справи свідчать, що 25.03.2015 року між ТОВ «Капітал Х» (Постачальник) та ТОВ «Арслайн» (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №КХ-0192, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно з умовами договору. Відповідно до п.4.2 товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах:EXW-резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтпродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (а.с.37-38).

Згідно з Додатковою угодою №150331000000192 до даного договору, Постачальник зобовязався поставити позивачу паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ в кількості 6,517 т на загальну суму 170093, 70 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 23348,95 грн. (а.с.39).

На виконання умов договору та додаткової угоди ТОВ «Капітал Х» поставило паливо дизельне на загальну суму 170093,70 грн., що підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів від 31.03.2015 року, податковою накладною від 31.03.2015 року за №31196 (а.с.40-42).

20.07.2015 року між ТОВ «Капітал Х» та ТОВ «Арслайн» укладено додаткову угоду до договору поставки нафтопродуктів від 25.03.2015 року, відповідно до якої п.5.1 договору викладено в наступній редакції: "Покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника до 31.03.2016 року" (а.с.43).

Одночасно, до матеріалів справи долучено договір зберігання №4087 від 18.06.2014 року, укладений між ТОВ «Капітал Х» (Поклажодавець) та ПАТ «Дніпронафтопродукт» (Зберігач), за умовами якого Зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються Поклажодавцем, і повернути їх Поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою (а.с.136-137), та акт приймання-передачі наданих послуг згідно з даним договором від 31.03.2015 року, а саме: послуги зберігання ПММ за березень 2015 року (а.с.139), копію платіжного доручення про оплату вказаних послуг (а.с.138).

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст.196 Податкового кодексу України. У даному переліку, операції з придбання товарно-матеріальних цінностей - відсутні.

Суд дійшов висновку, що підстави для виключення зі складу податкового кредиту підприємства сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (дизельного палива), відсутні, оскільки отримання такого товару за договорами не суперечить чинному законодавству, та є такими, що спрямовані на отримання доходів, а тому належать до господарської діяльності позивача в розумінні податкового законодавства.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Згідно з ч.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Наявна в матеріалах справи податкова накладна від 31.03.2015 року за №31196 та акт приймання-передачі нафтопродуктів від 31.03.2015 року в силу Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними, відповідачем суду не надано.

Податковий кредит по отриманих позивачем від ТОВ «Капітал Х» товарно-матеріальних цінностях повністю підтверджено відповідною податковою накладною. Зауважень до її форми та змісту податковим органом не зазначено.

Рух активів у процесі здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Капітал Х» підтверджується матеріалами справи, які також свідчать про використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Долучені до матеріалів справи договір поставки №1 від 22.01.2015 року, укладений між ТОВ «Арслайн» та ДП «Клеванське лісове господарство», видаткова накладна від 25.03.2015 року №АЛ-000002 на загальну суму 170720 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 28453,33 грн. (а.с.34-36) свідчать про подальшу реалізацію позивачем придбаного у ТОВ «Капітал Х» дизельного палива.

З урахуванням сукупності встановлених обставин, суд дійшов висновку, про товарність і реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Арслайн» та ТОВ «Капітал Х», реалізацію позивачем придбаних товарів, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій з даним контрагентом. Доказів того, що товар, придбаний ТОВ «Арслайн» у ТОВ «Капітал Х» з метою іншою, ніж використання його у власній господарській діяльності, податковим органом суду не надано, судом не здобуто і в матеріалах справи такі дані - відсутні.

Також, суд вірно виходив з того, що відповідальність осіб має індивідуальний характер, а будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обовязку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб (за умови необізнаності щодо протиправної поведінки таких платників).

Відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів (таких як відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних, тощо).

Зазначені доводи відповідають практиці Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477 від 23.02.2006 року, є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України).

Зазначене узгоджується і з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

Доказів того, що ТОВ «Арслайн» і ТОВ «Капітал Х» під час укладання договорів завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства податковим органом суду не надано.

Враховуючи, що на момент проведення перевірки та під час розгляду даної справи по суті, вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликається лише на наявність досудового розслідування стосовно контрагента ТОВ «Капітал Х», суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про безтоварність правочинів ТОВ «Арслайн» та ТОВ «Капітал Х» є передчасними, а тому необґрунтованими.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеній в справі №21-494а14, відповідно до якої, матеріали документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже, судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум, а звідси правомірність віднесення позивачем сум податку, сплаченого ТОВ «Капітал Х» у зв'язку з придбанням товару до складу податкового кредиту.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, результати перевірки контрагента позивача, контрагентів контрагента, наявність та/або відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних справ, пояснення осіб не можуть впливати на право позивача щодо формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

Відповідно до акту перевірки позивача №35/22-141/37282685 від 30.06.2015 року, податковий орган в ході проведення перевірки використовував інформацію - акт Основ'янської ОДПІ м.Харкова №2047/20-38-22-01-04/37365100 від 17.06.2015 року «Про результати проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Капітал Х» за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року» (ст.6 акту).

Водночас, відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 року по справі №820/7636/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 року, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Основ'янської державної податкової інспекції у м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо неврахування всіх первинних документів ТОВ «Капітал X» про фактичний рух товарно-матеріальних цінностей, наявності основних фондів, активів, приміщень, розрахунків з контрагентами при здійсненні перевірок щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Фортуна X» за березень, квітень 2015, за результатами яких складено акти №2127/20-38-22-01-04/37365100 від 30.06.2015 року і №2047/20-38-22-01-04/37365100 від 17.06.2015 року та визнано протиправними дії Основ'янської державної податкової інспекції у м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо формування висновків в зазначених актах за результатами таких перевірок по фінансово-господарським операціям ТОВ «Капітал X» з даним контрагентом (а.с.155-194).

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198 ПК України.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" квітня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "16" вересня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Арслайн" вул.Барона Штейнгеля,4а,с.Городок,Рівненський район, Рівненська область,35331

3- відповідачу/відповідачам: Рівненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33000

- ,