Ухвала суду № 61353872, 14.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року м. Київ К/9991/61142/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Бухтіярової І.О., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства «Дон-Сиб»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року

у справі № 2а/0570/5939/2011

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Дон-Сиб»

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Донецькій області

про визнання частково нечинним рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне науково-виробниче підприємство «Дон-Сиб» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Донецькій області (далі - відповідач) про визнання частково нечинним рішення про застосування фінансових санкцій № 0515260162/3240 від 12 березня 2011 року в частині застосування фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у задоволені позову було відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ПНВП «Дон-Сиб», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА в Донецькій області, посилаючись на те, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

28 жовтня 2009 року між ПНВП «Дон-Сиб» та ТОВ «Готель «Централь» був укладений договір оренди № 001/56 щодо об'єкту нерухомості (будівля готелю) за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 87.

На підставі ліцензії серії АІ № 245240 позивач має право здійснювати торгівельну діяльність алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), та ліцензії серії АІ № 245239 - на право здійснення певного виду діяльності: роздрібна торгівля тютюновими виробами.

01 квітня 2010 року ПНВП «Дон-Сиб» отримало торговий патент на право здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування за місцезнаходженням пункту продажу за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 87. Термін дії торгового патенту з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року.

РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА в Донецькій області була проведена позапланова виїзна перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, а саме: господарських одиниць - ресторану, кафе, кофейні, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 87, та належить суб'єкту господарської діяльності - ПНВП «Дон-Сиб», за результатами якої складений акт № 121/03/13512606 від 03 березня 2011 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги статей 152, 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які полягали у продажу господарською одиницею позивача споживачеві 50 грамів алкогольного напою - горілки Nemiroff «медова з перцем» виробництва ДП «УКК «Nemiroff» з пляшки ємкістю 0,5 л. дата розливу 14 лютого 2011 року, міцністю 40% за ціною 8,0 грн. за 50 грам у ресторані для споживання на місті за відсутності у господарської одиниці позивача узгодженого статусу підприємства громадського харчування.

12 березня 2011 року РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА в Донецькій області на підставі вказаного акта перевірки прийняло рішення № 051535-0162-3240, яким на підставі підпункту абзацу 9, 10, частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосувало до ПНВП «Дон-Сиб» штрафні (фінансові) санкції у сумі 6800,00 грн. та 3400,00 грн.

Вказане рішення оскаржувалось позивачем в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 6800,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт узгодження ним статусу підприємства громадського харчування.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 854 від 30 липня 1996 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Визначення терміну «підприємство громадського харчування» містилося в Правилах роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24 липня 2002 року. Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 309 від 09 жовтня 2006 року поняття «підприємство громадського харчування» було змінено на поняття «підприємство ресторанного господарства».

Відповідно до пункту 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24 липня 2002 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), закладом ресторанного господарства є організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Згідно пунктів 1.5, 1.6 Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24 липня 2002 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). Вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб'єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України. Суб'єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції. Вимоги, що пред'являються до виробничих, торговельних та побутових приміщень закладів (підприємств) ресторанного господарства, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України. Відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною 6 статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі порушення суб'єктом господарювання вимог статті 153 цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у ПНВП «Дон-Сиб» були відсутні документи, які підтверджують узгодження його статусу підприємства громадського харчування. Будь-які документи, які б свідчили про звернення позивача до уповноважених органів з метою отримання такого узгодження позивачем в процесі розгляду справи судам першої та апеляційної інстанцій надані не були. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

З огляду на встановлене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ПНВП «Дон-Сиб» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства «Дон-Сиб» залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ І.О. Бухтіярова

______ І.Я. Олендер