Ухвала суду № 61353784, 12.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 вересня 2016 року К/800/24177/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Маслій В.І., перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 211-213 КАС України касаційної скарги Волинської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року у адміністративній справі за позовом ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про корегування митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митних декларацій,

встановив:

Відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До поданої касаційної скарги скаржником не додано документ про сплату судового збору.

Разом з касаційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Вказане клопотання скаржника є необґрунтованим, враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Наведені в клопотанні скаржника доводи не свідчать про такий майновий стан Волинської митниці ДФС, за якого вона позбавлена можливості сплатити судовий збір і не є підставою для відстрочення його сплати.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції від 01.09.2015 року, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначених недоліків.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів – УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача – 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897; код банку отримувача – 820019; банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету – 22030105 “Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)”; символ звітності – 255.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 87, 108, 165, 213, 214 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Волинської митниці ДФС про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без руху.

Копію ухвали надіслати Волинській митниці ДФС та надати строк для усунення недоліків до 30 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Маслій