Ухвала суду № 61353713, 15.09.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"15" вересня 2016 р. Справа № 806/1193/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

представника позивача та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "27" липня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить: визнати протиправними і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 10.12.2014 року внаслідок поранення, контузії, захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.04.2016 року №27.

Зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 2 групи з 10.12.2014 року внаслідок поранення, контузії, захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати, працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про повернення документів ОСОБА_3 щодо призначення одноразової грошової допомоги, оформленне Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.04.2016 року №27.

Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти відповідне рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконані інтернаціонального обов'язку, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року з врахуванням встановлених судом обставин стосовно того, що ОСОБА_3 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 16-2 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід 2 групи з 10.12.2014 року в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду по справі №806/1193/16 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 в період з 22.12.1980 року по 25.11.1982 року проходив військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь в бойових діях, що підтверджується копією військового квитка НК № 4307030 (а.с. 15-16) та копією довідки Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату від 03.03.2016 року № 153 (а.с. 17).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 11.10.2011 року № 1769 (а.с. 19) встановлено, що отримані ОСОБА_3 поранення, контузія та захворювання ТАК пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно з копією висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 08.10.2011 року №864/ж (а.с. 20-21) наявні у позивача рубці є слідством загоєння ран, які могли утворитися внаслідок осколкових поранень, які могли бути отримані в період бойових дій у Афганістані.

Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров'я позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності з 16.12.2011 року, яка настала внаслідок контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААБ № 239016 від 10.01.2012 року (а.с. 24).

Позивач стверджує, що не отримував одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності з 16.12.2011 року, а відповідач доказів на спростування цього не надав.

Із довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА № 078887 від 24.12.2014 року (а.с.25), вбачається, що позивачу з 10.12.2014 року встановлена друга група інвалідності, що настала в результаті поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

З метою вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, ОСОБА_3 звернувся до Житомирського ОВК через Житомирський об'єднаний міський військовий комісаріат з відповідною заявою від 10.03.2016 року (а.с. 27) та надав копії необхідних документів, яки були надіслані до Міністерства оборони України.

Розглянувши вказані документи Міністерство оборони України своїм рішенням, оформленим Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.04.2016 року № 27, повернуло їх до військкомату на доопрацювання, оскільки в поданих матеріалах немає підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби, як це передбачено пп. 4 п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (а.с. 28).

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з такого.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Виходячи із буквального тлумачення статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" колегія дійшла висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження, тому відхиляє доводи апеляційної скарги, що одноразова грошова допомога виплачується в разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби.

Слід зазначити, що застосування статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії вже був висловлений Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2014 року справа № 21-446а14).

Згідно пункту 2 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008, № 499 (далі - Порядок №499), одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження.

Таким чином, ОСОБА_3 набув право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності з 10.12.2014 року, відтак рішення Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні йому грошової допомоги є протиправними.

При цьому, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

Отже, у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах Верховного Суду України від 21 квітня 2015 року №21-135а15, від 10 березня 2015 року №21-563а14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Частиною 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на призначення та виплату йому Міністерством оборони України відповідно до Порядку №975 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 10.12.2014 року в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, а відповідач не довів правомірність своєї відмови в призначенні та виплаті відповідачу такої допомоги.

З урахуванням наведених обставин та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "27" липня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" вересня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10029

3- відповідачу: Міністерство оборони України проспект Повітрофлотський , 6,м.Київ,03168

4-третій особі: Житомирський обласний військовий комісаріат - вул. С.Параджанова,4,м.Житомир,10000,