Ухвала суду № 61353702, 15.09.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"15" вересня 2016 р. Справа № 806/288/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника позивача: Домарацької В.В.

представника відповідача: Костюкевич-Тарнавської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" червня 2016 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Червоноармійський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Червоноармійського відділення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2016 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «Червоноармійський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради (далі - ДП «Червоноармійський лісгосп АПК») із позовом до Червоноармійського відділення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Червоноармійське відділення Володарсько-Волинської ОДПІ) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 11 лютого 2016 року №0000032201, №0000022201 та від 12 лютого 2016 року №0000042201.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, де просив:

- визнати протиправним (недійсним) податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2016 року №0000032201 у частині донарахування зобов'язання по податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності у розмірі 13476 грн 00 коп., у тому числі 10781 грн 00 коп. основний платіж та 2695 грн 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним (недійсним) податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2016 року за №0000022201, яким донараховані зобов'язання по частині чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до відповідного бюджету у розмірі 22461 грн 00 коп., у тому числі 17969 грн 00 коп. за основним платежем та 4492 грн 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним (недійсним) податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2016 року за №0000042201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 19370 грн 00 коп., у тому числі 15496 грн 00 коп. основний платіж та 3874 грн 00 коп. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Червоноармійського відділення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 11 лютого 2016 року №0000032201 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 13476 грн 00 коп, у тому числі 10781 грн 00 коп за основним платежем та 2695 грн 00 коп за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Червоноармійського відділення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 11 лютого 2016 року №0000022201 та від 12 лютого 2016 року №0000042201.

Стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Червоноармійський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради 1378 грн 00 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Червоноармійського відділення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції.

Не погодившись з даним рішенням суду, Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративний позову відмовити.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що з 14 січня 2016 року до 22 січня 2016 року посадовими особами Червоноармійського відділення Володарсько-Волинської ОДПІ на підставі наказу від 13 січня 2016 року №5 та направлень від 14 січня 2016 року №1,2, від 18 січня 2016 року №6-9 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року до 31 березня 2015 року (Том №1 а.с.16-17).

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №2/05/22-07/20420193 від 29 січня 2016 року у якому зафіксовано порушення підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 16644 грн 00 коп., у тому числі за: - 2014 рік - 16644 грн 00 коп.;

- підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 та абзац «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 15496 грн 00 коп., у тому числі: за серпень 2014 року - 15496 грн 00 коп.;

- пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено факти не відображення у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку форми №1-ДФ за І-ІV квартали 2014 року та I квартал 2015 року відомостей про доходи, які нараховувались та виплачувалися по 81 фізичній особі-підприємцю за ознакою доходу «157» при наявності всіх підтверджуючих документів (копії свідоцтв про держану реєстрацію) та тягнуть за собою накладання штрафу у розмірі 1020 гривень;

- підпункт 1 пункту 2 статті 6 пункт 3 частини 11 статті 25 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого за донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10% на суму донарахувань 90642 грн 79 коп., що відображено у звіті за січень 2015 року за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму;

- підпункти 2.8, 2.9, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі - Положення №637), а саме встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі на суму 8439 грн 08 коп.;

- підпункту 2.11, 3.1, 3.2 Положення №637, а саме: відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 2310 грн 23 коп.;

- Закону України від 21 вересня 2006 року №185-У «Про управління об'єктами державної власності та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями» ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» занижено частину чистого прибутку (доходу), - що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності підприємства за період, що перевірявся, на загальну суму 17969 грн 00 коп., у тому числі: 2014 рік - 17969 грн 00 коп. (Том №1 а.с.88).

На підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 29 січня 2016 року №2/05/22-07/20420193 Червоноармійським відділенням Володарсько-Волинської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 лютого 2016 року №0000032201, яким донараховані зобов'язання з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності у розмірі 20805 грн 00 коп., у тому числі 16644 грн 00 коп. основний платіж та 4161 грн 00 коп. штрафні (фінансові) санкції; Податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2016 року за №0000022201, яким донараховані зобов'язання по частині чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до відповідного бюджету у розмірі 22461 грн 00 коп., у тому числі 17969 грн 00 коп. основний платіж та 4492 грн 00 коп. штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2016 року за №0000042201, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 19370 грн 00 коп., у тому числі 15496 грн 00 коп. основний платіж та 3874 грн 00 коп. штрафні (фінансові) санкції (Том №1 а.с.9-11).

Підставою для прийняття оспорюваних рішень став висновок контролюючого органу про те, що фірма «Zortex Business LLP» (Англія) з 15 липня 2014 року ліквідована і всі товари, поставлені після цієї дати фірмі «Zortex Business LLP» (Англія) вважаються поставленими невідомому резиденту, а кредиторська заборгованість перед контрагентом вважається безнадійною заборгованістю. Проте, поза увагою відповідача залишились факти реального постачання позивачем товарів фірмі «Zortex Business LLP» (Англія), відповідно до Контракту №13/2013 від 13 травня 2013 року, які підтверджені наявними оригіналами первинних документів встановленої форми. У свою чергу, первинні документи мають усі необхідні реквізити та достовірні відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій. Про правомірність взаємовідносин позивача з фірмою «Zortex Business LLP» (Англія) свідчить і те, що після 15 липня 2014 року цю фірму обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення на її адресу вантажів та випускали їх за межі території України. Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення таких вантажів для фірми «Zortex Business LLP» (Англія) як до, так і після 15 липня 2014 року, що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача та, відповідно, про відсутність правових підстав у відповідача у винесенні податкових повідомлень-рішень №0000032201, №0000022201 від 11 лютого 2016 року та №0000042201 від 12 лютого 2016 року.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Правовідносини у даній справі регулюються Податковим кодексом України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Як вбачається із акту перевірки, підставою для прийняття оспорюваних повідомлень-рішень є наступні висновки податкового органу.

У акті перевірки контролюючий орган стверджує про те, що станом на 31 грудня 2014 року між контрагентами ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» та фірмою «Zortex Business LLP» (Англія) рахується кредиторська заборгованість у розмірі 3798,52 доларів США (59897 грн 00 коп.) на користь фірми «Zortex Business LLP» (Англія).

Так, у ході перевірки встановлено, що фірма «Zortex Business LLP» (Англія) ліквідована з 15 липня 2014 року.

Вказані обставини підтверджуються відповіддю Королівської податкової та митної служби Великої Британії від 22 жовтня 2015 року №ЕоІ/F24455/BC, отриманою на запит ДФС України від 18 вересня 2015 року №22010/5/99-99-12-01-02-16.

Враховуючи зазначене, сума кредиторської заборгованості 59897 грн 18 коп. перед фірмою «Zortex Business LLP» (Англія) станом на 31 грудня 2014 року залишається непогашеною і не може бути стягнутою та підпадає під визначення безнадійної заборгованості.

Вказане порушення стало наслідком не включення платником до складу інших доходів безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом - фірмою «Zortex Business LLP» (Англія) у результаті чого платником за підсумками 2014 року занижено обсяг інших доходів, що підлягали оподаткуванню на суму 59897 грн 18 коп.

З огляду на вказане, контролюючий орган прийшов до висновку, що ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» занижено дохід від операційної діяльності: не у повному обсязі віднесено до складу доходів від операційної діяльності реалізацію товарів та не включено до складу інших доходів безнадійну заборгованість з фірмою «Zortex Business LLP» (Англія), внаслідок чого занижено частину чистого прибутку у сумі 17969 грн 00 коп., занижено податок на прибуток в сумі 16644 грн 00 коп.

Крім того, оскільки товар позивача у серпні 2014 року відвантажувався на адресу покупця, який був ліквідований, відтак вантажно-митна декларація не може бути підтвердженням експорту товару, внаслідок чого відсутні і підстави для застосування нульової ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з поставками. У результаті зазначеного, ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» занижено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 15496 грн 00 коп. податку на додану вартість.

Колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Встановлено, що 13 травня 2013 року між ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» (Продавець) та фірмою «Zortex Business LLP» (Англія) (Покупець) укладено контракт №13/2013 ЧС (Том №2 а.с.3). Відповідно до пункту 1.1 Контракту Продавець продає, а Покупець купує (згідно правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року) пиловник сосновий у кількості 1500 м.куб. (Том №2 а.с.3). За умовами пункту 2.1 Контракту по якості пиловник сосновий повинен відповідати вимогам 2-го і 3-го сортів ГОСТ 9463-88. Пунктом 3.1 Контракту встановлено, що ціна на товар встановлюється у доларах США за 1 м.куб. на умовах FCA-Червоноармійськ та складає: пиловник сосновий 2-го та 3-го сортів діаметром 20-24 см. - 39 доларів США за м. куб.; пиловник сосновий 2-го та 3-го сортів діаметром 26 та більше см. - 49 доларів США за м.куб. Платіж за поставлену партію товару (100% передплата) проводиться у доларах США шляхом банківського перерахунку на валютний рахунок Продавця (пункт 4.1 Контракту). Всі витрати і збори щодо здійснення перерахунку валюти, пов'язані з виконанням даного контракту на території Покупця оплачуються покупцем, на території продавця - оплачуються Продавцем (пункт 4.2 Контракту). (Том №2 а.с.3). Згідно з пунктом 5.1 Контракту Постачання товару здійснюється на умовах FCA-Червоноармійськ. Постачання продукції за рахунок Покупця. Продавець надає з кожним автомобілем Покупцю комплект супровідних документів: товарно-транспортна накладна (котра повинна містити дані про кількість товару, точні реквізити Покупця); карантинний сертифікат; радіаційний сертифікат; рахунок-фактуру та специфікацію).

На підтвердження виконання умов контракту ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» у матеріалах справи міститься вантажно-митна декларація від 13 серпня 2014 року №500060702/2014/005887 на відправку лісопродукції за серпень 2014 року (Том №1 а.с.12), де у графі 8 «Відправник» - зазначено ДП «Червоноармійський лісгосп АПК», у графі «Одержувач» - фірма «Zortex Business LLP»; у графі D/J Результат зазначено: МПК 413/500 13 серпня 2014 року ОНП 413/500 13 серпня 2014 року. Згідно вказаної декларації позивач продав фірмі «Zortex Business LLP» товар на суму 5896,61 доларів США. Окрім того у матеріалах справи наявна виписка по рахунку від 14 серпня 2014 року №020 про сплату фірмою «Zortex Business LLP» відвантаженої на її користь продукції за серпень 2014 року (Том 2 а.с.4).

Стосовно вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 лютого 2016 року №0000032201 судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Станом на 31 грудня 2014 року у ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 3798,52 доларів США, що еквівалентно 59897 грн 18 коп.

Підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Згідно з приписами пунктів 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналізуючи наведені положення Податкового кодексу України, можна дійти висновку, що лише належним чином оформлені первинні документи можуть стверджувати правомірність формування платником податків доходів та витрат.

У свою чергу, контролюючий орган у акті перевірки як на єдину підставу про заниження позивачем доходу посилається на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2015 року у справі №761/30738/15-к, відповідно до якої фірма «Zortex Business LLP» ліквідована з 15 липня 2014 року (Том №1 а.с.19). У письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача також посилається на відповідь Королівської податкової та митної служби Великої Британії від 20 жовтня 2015 року №ЕоІ/F24455/BC про ліквідацію фірми «Zortex Business LLP», отриману на запит ДФС України від 18 вересня 2015 року №22010/5/99-99-12-01-02-16 (Том №1 а.с.106 на звороті, Том №1 а.с.112-114). Крім того, на підставі цього листа, контролюючий орган зробив висновок про недійсність митної декларації.

Однак, такі висновки відповідача судова колегія вважає передчасними, з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України від 23 червня 2005 року №2709-IV «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон України №2709-IV) встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 25 Закону України №2709-IV особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Судом встановлено, що відповідно до Протоколу позачергових зборів партнерів фірми «Zortex Business LLP» від 14 липня 2014 року відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об'єднане Королівство Великобританія з Англії на Шотландію: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom (постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у справі №806/5143/15, яке набрало законної сили 8 червня 2016 року).

Підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Підпунктом (і) пункту 1 статті 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10 лютого 1993 року (набрала чинності 11 серпня 1993 року) термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого Королівства, Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Статтею 27 Конвенції передбачено, що компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляцій стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію на публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

Відповідно до частини 1 статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, для цілей цієї Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Згідно з пунктом 103.5 статті 103 Податкового кодексу України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів дійшла висновку, що посилання відповідача на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2015 року у справі №761/30738/15-к та на відповідь Королівської податкової та митної служби Великої Британії від 20 жовтня 2015 року №ЕоІ/F24455/BC про ліквідацію фірми «Zortex Business LLP», отриману на запит ДФС України від 18 вересня 2015 року №22010/5/99-99-12-01-02-16 як на безумовний доказ ліквідації фірми «Zortex Business LLP» є необґрунтованими, оскільки фірма не була ліквідована, а відбулася лише зміна її адреси.

При цьому, факт реального постачання товару фірмі «Zortex Business LLP», відповідно до контракту №13/2013 ЧС від 13 травня 2013 року підтверджується первинними документами встановленої форми. Долучена позивачем до матеріалів справи вантажно-митна декларація має усі необхідні реквізити та відомості, які у повній мірі відображають зміст господарських операцій, і підстав ставити під сумнів їх достовірність у суду немає.

У свою чергу, встановлені у ході судового розгляду обставини справи свідчать на користь висновку про те, що податковий орган формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем доходу та витрат, а викладені в акті перевірки висновки не ґрунтуються на дослідженні договору позивача із контрагентом фірмою «Zortex Business LLP» та відповідних первинних документів, тому, висновки про заниження позивачем доходу у сумі 13476 грн 00 коп. ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджених жодними доказами.

Про правомірність взаємовідносин із фірмою «Zortex Business LLP» свідчить також і те, що після 15 липня 2014 року дану компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для фірми «Zortex Business LLP» як до, так і після 15 липня 2014 року, що підтверджено долученою до матеріалів справи копією вантажно-митної декларації (Том 1 а.с.12).

Підставою для формування позивачем показників доходів та витрат були первинні документи за наслідками операцій з постачання товарів контрагенту фірмі «Zortex Business LLP». Виконання договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які в цілому у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники.

За таких обставин суд зазначає, що твердження відповідача про ліквідацію фірми «Zortex Business LLP», не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як наслідок, суму 59897 грн 18 коп. відповідачем передчасно було кваліфіковано, як безнадійну заборгованість, відповідно до вимог підпункту 14.1.11. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, а тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем доходів за 2014 рік є необґрунтованими, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення №0000032201 від 11 лютого 2016 року, з урахуванням уточнень, поданих позивачем, щодо визначення додаткового грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 10781 грн 00 коп. та штрафної (фінансової) санкції на суму 2695 грн 00 коп. підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 лютого 2016 року №0000022201 судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення частити чистого прибутку (доходу) ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» за період з 1 січня 2013 року до 31 січня 2015 року встановлено його заниження на суму 17969 грн 00 коп., у тому числі за 2014 рік (Том №1 а.с.34).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 (далі - Порядок №138), частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», а також державних підприємств «Міжнародний державний центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Пунктами 2, 3 Порядку №138 передбачено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Враховуючи те, що на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу щодо суми безнадійної заборгованості за 2014 рік, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, про що зазначено вище, то не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств). Відтак застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаним платежем є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення №0000022201 від 11 лютого 2016 року щодо збільшення грошового зобов'язання зі сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучаються до місцевого бюджету у сумі 17969 грн 00 коп. та щодо застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 4492 грн 00 коп. - таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 лютого 2016 року №0000042201 судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки зазначено про те, що у ході перевірки встановлено, що у серні 2014 року ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» відвантажено лісопродукцію на адресу фірми «Zortex Business LLP» (Англія), яка станом на 15 липня 2014 року була ліквідована. Крім того, на підставі наданих до перевірки документів встановлено, що реалізація товару відбулась фактично на території України. Таким чином за висновками податкового органу не підтверджено поставку товару за межі України. Окрім того враховуючи недостовірність даних щодо фірми «Zortex Business LLP» (Англія) у вантажно-митній декларації, оформлені під час експорту товару, ця вантажно-митна декларація не може бути підтвердженням експорту товару, а отже у підприємства відсутні підстави для застосування нульової ставки з податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з поставки та занижено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 15496 грн 00 коп. (Том №1 а.с.38).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Як вже було встановлено судом, між позивачем (Продавець) та фірмою «Zortex Business LLP», Великобританія (Покупець), було укладено контракт №13/2013 ЧС від 13 травня 2013 року (Том №2 а.с.3).

Позивач у серпні 2014 року на виконання умов Контракту №13/2013 ЧС від 13 травня 2014 року експортував на користь фірми «Zortex Business LLP», Лондон, Великобританія, лісопродукцію на суму 5896,61 долар США згідно з вантажно-митною декларацією від 13 серпня 2014 року № 500060702/2014/005887 (Том №1 а.с.12).

Факт відвантаження позивачем лісопродукції на експорт вказаному Покупцю і отримання оплати за неї підтверджено вказаною митною декларацією та банківською випискою (Том №2 а.с.4) про розрахунки з вказаною компанією.

Під час оподаткування вказаних операцій позивачем застосовано нульову ставку ПДВ.

Відповідно до підпункту «г» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В силу приписів пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків; 0 відсотків; 7 відсотків.

Відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

У відповідності до статті 82 Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Частиною 2 статті 83 Митного кодексу України визначено, що для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари; сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту; виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; у випадках, встановлених законодавством, подати органу доходів і зборів дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що необхідною умовою застосування платником податків нульової ставки ПДВ є фактичне вивезення товару за межі митної території України та оформлення необхідних документів на підтвердження фактичного виконання експортної операції.

Згідно з частинами 2, 3, 6 статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Дата та час подання митної декларації фіксується органом доходів і зборів шляхом її реєстрації, у тому числі з використанням інформаційних технологій. Орган доходів і зборів не має права відмовити в реєстрації митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до частини 6 статті 269 Митного кодексу України якщо товари, транспортні засоби комерційного призначення, оформлені за декларацією для вивезення за межі митної території України, не перетнули державний кордон України протягом 180 днів, митний орган визнає цю митну декларацію недійсною. Зазначений строк може бути зменшений за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи.

Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначає Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій».

У відповідності до пунктів 39, 41 вказаного Положення, визнання митної декларації недійсною здійснюється митним органом, яким її оформлено. Визнання митної декларації недійсною здійснюється посадовими особами митного органу шляхом внесення відповідних записів та відміток до митної декларації на паперовому носії та її електронної копії або до електронної митної декларації.

Досліджена судом вантажно-митна декларація, відповідно до якої позивачем було відвантажено у 2014 році партію лісопродукції фірмі «Zortex Business LLP», оформлена із дотриманням усіх правил, встановлених Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа.

При цьому, колегією суддів з'ясовано, що надана до матеріалів справи вантажно-митна декларація на поставку позивачем товару фірмі «Zortex Business LLP» не була визнана недійсною, що свідчить на користь висновку про правомірність формування позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Враховуючи викладене, судова колегія зауважує, що висновки податкового органу щодо відсутність умов здійснення господарської діяльності та відсутність мети настання реальних наслідків не відповідають дійсності, суперечать правозастосовній практиці Вищого адміністративного та Верховного Суду України та спростовуються відповідними доказами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Оцінюючи дії податкової служби, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при винесенні податкових повідомлень-рішень №0000032201, №0000022201 від 11 лютого 2016 року та №0000042201 від 12 лютого 2016 року, діяв не в порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" червня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: В.В. Євпак

М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" вересня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Дочірнє підприємство "Червоноармійський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради вул.М.Грушевського,24,смт.Червоноармійськ,Житомирська область,12000

3- відповідачу/відповідачам: Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Володарського,4,смт.Володарськ-Волинський,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12101

- ,