Ухвала суду № 61353507, 15.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року Справа № 876/5609/16 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЗатолочного В.С.,

суддівКаралюса В.М., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засіданняБогдан А.О.,

представника позивачаОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременецької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, Позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Кременецької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі Кременецька ОДПІ, Відповідач) про скасування податкової вимоги.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Дане судове рішення оскаржив в апеляційному порядку Позивач, який просить скасувати постанову від 05.07.2016 року та винести нову про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції не врахував відсутність підстав для нарахування Позивачу податкових зобовязань у звязку з тим, що договір оренди земельною ділянкою ОСОБА_1 не укладав. Крім того, суд першої інстанції невірно зазначив про узгодженість податкових зобовязань, оскільки предметом розгляду у справі, рішення у якій свідчить про таку узгодженість, була законність винесених Відповідачем податкових повідомлень-рішень, а у справі, що розглядається, предметом спору є податкова вимога. Тому у суду першої інстанції не було підстав для неврахування доводів Позивача.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, представника позивача, який проти апеляційної скарги заперечував, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

01 червня 2013 року Кременецькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, якими визначені ОСОБА_1 грошові зобовязання по орендній платі за землю з фізичних осіб на суми відповідно 52774,16 грн., 14412,57 грн., 20117,54 грн.

На звернення ОСОБА_1 Кременецька ОДПІ надала відповідь від 08.08.2013 року, в якій зазначила, що у звязку із розірванням попереднього договору оренди та поверненням земельних ділянок Позивачу зменшено нарахування орендної плати по податкових повідомленнях-рішеннях: № НОМЕР_2 в сумі 8407,33 грн., № НОМЕР_1 в сумі 30784,93 грн., № НОМЕР_3 в сумі 11735,23 грн.. Таким чином, загальна сума орендної плати становить 36376,78 грн..

ОСОБА_1 оскаржив в судовому порядку податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_3 від 01.06.2013 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 06.04.2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Враховуючи, що Позивачем добровільно не сплачено заборгованість з орендної плати, Відповідачем винесено спірну податкову вимогу.

Відповідно пп. 56.17.5 п. 56.17 та п. 56.18 ст. 56 ПК України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, після ухвалення судом рішення про відмову в позові про оскарження податкових повідомлень-рішень заборгованість Позивача зі сплати орендної плати стала узгодженою і у ОСОБА_1 виник обовязок з її сплати.

Внаслідок невиконання в добровільному порядку наявних у Позивача зобовязань Відповідач на законних підставах виніс податкову вимогу про необхідність сплатити заборгованість.

Доводи апелянта ґрунтуються на відсутності в нього податкових зобовязань внаслідок неукладення договору оренди земельної ділянки, тобто ним фактично заперечується узгодженість грошового зобовязання зі сплати орендної плати за землю.

Однак, як зазначено вище, дані доводи апелянта суперечать обставинам справи, а тому суд відкидає їх як безпідставні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 року у справі № 819/2100/16 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:В.С. Затолочний

Судді:В.М. Каралюс

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 16.09.2016 року