Ухвала суду № 61353351, 14.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1228/16 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 року по справі за їх позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Іст Агро Сервіс» звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2016 року № 0000381200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову про задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено перевірку ТОВ «Іст Агро Сервіс» з питань порушення терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних, за результатами якої складено акт від 30.05.2016 року № 71/1200/38402284.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 201 ПК України - порушення терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття 09.06.2016 року податкового повідомлення-рішення № 0000381200, яким: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до 15 календарних днів на суму ПДВ 51369,24 грн. застосовано штраф в розмірі 10 % у сумі 5136,92 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного рішення, апеляційна інстанція виходить з наступного.

Одним із доводів апелянта є неправомірність проведення камеральної перевірки, оскільки її предметом може бути лише податкова декларація (податкова звітність), а не своєчасність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів не може пристати на таку позицію апелянта, з огляду на слідуюче.

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК України.

Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 102.1. ст. 102 ПК України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Наведене вище дає підстави судовій колегії погодитися з висновокм суду першої інстанції, що контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

З огляду на заначене, апеляційна інстанція не може погодитися з посиланнями апелянта на пункт 200.10. статті 200 ПК України (щодо проведення камеральної перевірки контролюючим органом протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації), оскільки стаття 200 ПК України регламентує порядок відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України, а безпосередньо п. 200.10 визначає строк проведення камеральної перевірки, у зв'язку з подачею платником податку декларації з метою отримання такого відшкодування.

Безпідставними є твердження апелянта щодо відсутності у Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області повноважень на проведення камеральної перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та проведення останньої з порушенням терміну її проведення, адже акт складено через шість місяців після граничного терміну подання декларації за жовтень 2015 року.

Посилання апелянта на те, що форма і зміст акту перевірки від 30.05.2016 № 71/1200/38402284 не передбачають, якого виду була здійснена перевірка, не спростовують висновку суду першої інстанції, що дії контролюючого органу стосовно складання акту за результатами проведення перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій. Сам по собі акт перевірки не породжує правових наслідків для платника податків та не порушує прав останнього.

Така правова позиція була висловлена і Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 29.03.2016 у справі № 826/14027/14.

Більше того, відповідачем було дотримано приписи п. 76.2. ст. 76 ПК України щодо порядку оформлення результатів камеральної перевірки (відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу). Так, пунктом 86.2. даної норми передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Крім того, зазначені твердження апеляційної скарги не спростовують самого факту затримки позивачем реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до 15 календарних днів на суму ПДВ 51369,24 грн., що свідчить про вчинення апелянтом зазначеного порушення норм податкового законодавства, за яке встановлено відповідальність у вигляді штрафу.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок).

Згідно п. 2 Порядку внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

У свою чергу, пунктами 10-11 Порядку передбачено, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Отже, позивач зобов'язаний зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання. Підтвердженням дати та часу подання податкової накладної до Реєстру є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що податкові накладні від 06.10.2015 року № 5 та від 30.04.2016 № 31, останні дні для реєстрації яких були відповідно 21.10.2015 року та 15.05.2016 року, доставлені в поштову скриньку ДФС України 22.10.2015 року та 17.05.2016 року і згідно квитанцій № 1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані 22.10.2015 та 17.05.2016 відповідно, тобто протягом операційного дня з моменту їх отримання (а.с. 75,76,80,82).

Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновоком суду перщої інстанції, що позивачем податкові накладні були зареєстровані з порушенням терміну їх реєстрації, що є порушенням 120-1.1. ст. 120-1 ПК України, а тому Прилуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області правомірно було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 5136,92 грн.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність у відповідача права за 2015 рік нараховувати штрафні санкції, оскільки був відсутній затверджений центральним органом порядок застосування штрафних санкцій, колегія суддів знаходить їх необгрунтованим, з огляду на таке.

Пункт 120-1.3. ст. 120-1 ПК України (в редакції, яка діяла з 29.07.2015 по 31.12.2015), передбачав, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (набрав чинності з 01.01.2016) були внесені зміни до статті 120-1 Податкового кодексу України, якими виключено пункт 120-1.3.

Таким чином, відповідач з 01.01.2016 року (тобто, і на час прийняття спірного рішення) мав право притягувати платників податків до відповідальності на підставі ст. 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених з 01.10.2015, без врахування застережень, які були передбачені п. 120-1.3. ст. 120-1 ПК України.

Варто також зауважити, що посилання апеллянта на відсутність розрахунку податкового зобов'язання не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією в якості належньої та достатньої підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки це не впливає на законність такого рішення та не є підставою для визнання його протиправним з огляду на наявні факти порушення позивачем вимог податкового законодавства.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс» - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.