Ухвала суду № 61353200, 13.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2016 рокусправа № 808/869/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРОСПЛАВИ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

в с т а н о в и в:

У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕРОСПЛАВИ" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №0003021501 від 25 лютого 2016 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №0003021501 від 25.02.2016.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена камеральна перевірка даних щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Феросплави", за результатами якої складений акт від 04.02.2016 №258/08-28-15-01/39809766.

Перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, пункту 2 наказу Міністерства доходів і зборів України від 22.09.2014 №957 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної, пунктів 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, в частині обов'язкової реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування - ТОВ "Феросплави" порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних за листопад 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме податкова накладна №3 від 03.11.2015 на суму ПДВ 84 521,20 грн. виписана ПрАТ "Металит", граничний термін реєстрації 18.11.2015, дата реєстрації податкової накладної 07.12.2015, кількість календарних днів затримки реєстрації податкової накладної в ЄРПН 19 днів, що призвело до порушення статті 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі Акту та вказаного порушення відповідачем 25.02.2016 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003021501, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 16 904,24 грн. Оскаржуване рішення вручене поштою уповноваженому представнику підприємства 01.03.2016, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням.

Так, вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції дійшов висновку щодо неправомірності винесеного податковим органом податкового повідомлення-рішення, з огляду на незаконність проведення перевірки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

В той же час, п. 3 розд. ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набув чинності 17.01.2015 року, визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підр. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто, запроваджений аналізованою нормою мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК - камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, незалежно від підстав і порядку їх призначення та проведення.

Обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зазначений пункт не є зміною або доповненням до ПК України, це положення створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи. Винятки встановлено лише по відношенню до рівня доходу підприємств, установ та організацій. Тобто без дозволу Кабінету Міністрів України можна перевірити лише ті суб'єкти господарювання, у яких дохід за рік, що передував перевірці, перевищив 20 мільйонів гривень або ті які ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, а також перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Згідно з декларацією з податку на прибуток ТОВ "Феросплави" за 2015 рік доходи підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, склали 14 117 628,00 грн., тобто менше 20 мільйонів, що не заперечується відповідачем.

Докази подання позивачем будь-яких заяв до відповідача щодо проведення перевірки до матеріалів справи не надані. Докази того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл відповідачу на проведення камеральної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, в матеріалах справи також відсутні та відповідачем не надано.

Таким чином суд першої інстанції дійшов об'єктивного висновку про незаконність проведення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області спірної камеральної перевірки.

У разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення; у такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим