Ухвала суду № 61352988, 01.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Даниленко В.В.

№ 22-ц/796/9678/2016 Доповідач - Борисова О.В.

справа № 753/671/15-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Соколової В.В.

при секретарі: Мовчан О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ПРАЙМ-БАНК» про захист прав споживачів, стягнення заборгованості за договором банківського вкладу,-

В С Т А Н О В И Л А:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із клопотанням в якому просив забезпечити позов по даній справі шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» в розмірі 77434,46 доларів США, обґрунтовуючи його тим, що відповідач порушує вимоги чинного законодавства України стосовно черговості задоволення вимог кредиторів.

Зазначає, що відповідач розпочав виплати 7 черги вимог кредиторів, при тому, що апелянт за своєю чергою є кредитором 4 черги, який не отримав у повному обсязі суму заборгованості відповідача перед апелянтом.

Вказує на те, що відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» посадові особи відповідача намагаються приховати від суспільства дійсний перелік майна, що перебуває у власності ПАТ «ПРАЙМ-БАНК», можливо, з метою його подальшої реалізації та привласнення коштів.

Вказані обставини свідчать про існування реальної загрози утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому є необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Сторони, які беруть участь у справі в судове засідання не викликались, оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., обговоривши доводи клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи в січні 2015 року позивачОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив стягнути з відповідача на його користь суму банківського вкладу за договором банківського вкладу та проценти за ним у розмірі 14703,89 доларів США, суму пені нараховану у зв'язку з несвоєчасним поверненням суми банківського вкладу у розмірі 62730,57 доларів США та суму моральних збитків у розмірі 20000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Частиною 3 ст.151 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з підпунктами 1, 2 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Пунктами 1, 7 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначені наслідки початку процедури ліквідації банку, а саме: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

Втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Звертаючись до суду з клопотання про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» в розмірі 77434,46 доларів США.

Проте, як вбачається з матеріалів справи виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14 січня 2015 року прийнято рішення №22 про початок процедури ліквідації ПАТ «ПРАЙМ-БАНК», призначення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» Кадирова В.В. та про запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним законом, тобто має пріоритет в застосуванні при вирішенні питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» по якому прийнято рішення про початок процедури ліквідації.

Колегія суддів з урахуванням норм ст.ст.36, 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дійшла висновку, що клопотання представника позивача не підлягає задоволенню, оскільки накладення арешту на кошти банку (відповідача) під час здійснення в ньому тимчасової адміністрації та початку процедури ліквідації - не допускається.

Керуючись ст.ст. 218, 153, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: