Постанова № 61352775, 16.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2256/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом начальника управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування приписів та постанови №310 від 21 квітня 2016 року,

ПОСТАНОВИВ:

Начальник управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 12 лютого 2016 року та від 08 квітня 2016 року; визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №310 від 21 квітня 2016 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства щодо видачі будівельного паспорту на будівництво житлового будинку з мансардним поверхом із знесенням існуючих: житлового будинку літ. «А», сараю літ. «В», навісів літ. «Д» і «Г» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградська, 94. По результатам перевірки позивачу видано припис від 12 лютого 2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

На переконання позивача, вказана перевірка проведена відповідачем з порушенням законодавства, а припис підлягає скасуванню з огляду на наступне. Так, позивач вважає, що припис від 12 лютого 2016 року прийнято за результатами перевірки, яку проведено безпідставно та з наступними порушеннями порядку: перевищення строку проведення позапланової перевірки (20 робочих днів замість 15), здійснення перевірки без виїзду до об'єкту перевірки та без присутності об'єкта нагляду. В самому приписі від 12 лютого 2016 року не вказані заходи, які необхідно вчинити позивачу з метою усунення порушень, що призвело до неможливості його виконання. У зв'язку з невиконням припису від 12 лютого 2016 року, відповідачем, за результатами позапланової перевірки щодо виконання даного припису, винесено ще один припис від 08 квітня 2016 року з тими ж зауваженнями та вимогами, виконати які позивач не має змоги. Позивач зазначив, що діючим містобудівним законодавством не передбачені повноваження об'єктів нагляду щодо скасування або зупинення власних рішень. Такими повноваженнями наділений орган державного архітектурно-будівельного нагляду. За невиконання припису органу державного архітектурно-будівельного нагляду, позивача притягнуто до відповідальності за ст. 188-42 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у розмірі 6 800, 00 грн.

Позивач вказує, що притягнення його до відповідальності за невиконання припису органу державного архітектурно-будівельного нагляду є безпідставним та не відповідає дійсним обставинам справи. В підтвердження зазначеного позивач вказав про те, що будівельний паспорт на будівництво за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградська, 94, видано ним на підставі наданого замовником пакету документів та з урахуванням узгодження органу пожежної безпеки щодо мінімальних відстаней від проектованого житлового будинку до існуючих будівель та споруд.

Також в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ним вживались заходи щодо усунення, вказаних у приписі порушень та внесення змін до будівельного паспорту, проте без заяви замовника будівельного паспорта внесення таких змін не можливе.

На підставі викладеного, позивач вважає, що приписи та постанова ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області прийняті безпідставно та підлягають скасуванню у судовому порядку, як протиправні.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що за результатами документальної перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства щодо видачі будівельного паспорта на будівництво житлового будинку з мансардним поверхом із знесенням існуючих: житлового будинку літ. «А», сараю літ. «В», навісів літ. «Д» і «Г» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградська, 94, встановлено ознаки вчинення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. З огляду на зазначене, ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Управлінням архітектури та містобудування Ізмаїльської міської ради містобудівної діяльності, а саме: видачі будівельного паспорту від 28 вересня 2015 року №608. За результатами перевірки встановлено, що будівельний паспорт від 28 вересня 2015 року №608 видано позивачем з порушенням державних будівельних норм, стандартів і правил. З метою усунення вказаних порушень, позивачу було видано приписи від 12 лютого 2016 року та 08 квітня 2016 року, проте їх невиконання стало підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, проведення позапланової перевірки відповідач вважає законним, та, з огляду на виявлені порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскаржені приписи та постанову по справі про адміністративне правопорушення - обґрунтованими та правомірними, у звязку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

У судове засідання, призначене на 12 вересня 2016 року з'явився представник відповідача. Позивач до суду не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно; через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд ухвалив рішення розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14 грудня 2015 року №1262 на підставі довідки ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про результати документальної перевірки від 08 грудня 2015 року призначено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Управлінням архітектури та містобудування Ізмаїльської міської ради містобудівної діяльності, а саме: видачі будівельного паспорту від 28 вересня 2015 року №608. Проведення перевірки доручено ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (а.с. 12).

Відповідно до наказу від 14 грудня 2015 року №1262 та на підставі службової записки заступника директора ОСОБА_2 ДАБІ в Одеській області від 08 грудня 2015 року №7/15-15854 посадовими особами ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Управлінням архітектури та містобудування Ізмаїльської міської ради.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12 лютого 2016 року. Як зазначено в акті, перевіркою встановлено: «… начальником управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради ОСОБА_1 видано будівельний паспорт від 28 вересня 2015 року №608 з порушенням Державних будівельних норм, стандартів та правил, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року №103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», п.3.13, додаток 3.1, п. 3.18-3.26 та п. 3.32, 3.35 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.1.1.7-2002. «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (а.с. 17-19).

Примірник акту отримав начальник управління архітектури та містобудування Ізмаїльської міської ради ОСОБА_1, проте з висновками перевірки не погодився, про що зроблено відмітку в акті.

За результатами позапланової перевірки, з метою усунення виявлених порушень, посадовими особами ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на ім'я начальника управління архітектури та містобудування Ізмаїльської міської ради ОСОБА_1 складено Припис від 12 лютого 2016 року з вимогою усунути порушення, зазначені в акті перевірки, у термін до 12 березня 2016 року, про що повідомити ОСОБА_2 (а.с. 14-16).

Від отримання примірника Припису позивач відмовився, про що свідчить відмітка на приписі.

Примірник припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 12 лютого 2016 року надійшов на адресу Ізмаїльської міської ради поштою 16 лютого 2016 року.

Не погоджуючись із зазначеним приписом від 12 лютого 2016 року, за підписом голови Ізмаїльської міської ради до ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області подані заперечення від 09 березня 2016 року №16/01-13-347 з проханням скасувати припис, виданий управлінню містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, а результати перевірки вважати недійсними (а.с. 21-22)

ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 18 березня 2016 року №1015-05/1-3566 надано відповідь на заперечення та повідомлено, що припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 12 лютого 2016 року винесено без порушень вимог діючого законодавства та підстав для його скасування не має (а.с. 23).

З метою перевірки виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 12 лютого 2016 року №б/н, посадовою особою ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області проведено позапланову перевірку Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради.

За результатами позапланової перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 квітня 2016 року, яким зафіксовано невиконання вимог Припису від 12 лютого 2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виданого начальнику Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, що є порушенням ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 33-35).

Від підписання та отримання акту позивач відмовився, що засвідчено в акті перевірки.

На підставі результатів позапланової перевірки, начальнику управління архітектури та містобудування Ізмаїльської міської ради ОСОБА_1 видано Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08 квітня 2016 року з вимогою усунення виявлених порушень, зазначених в акті перевірки від 08 квітня 2016 року. Від отримання примірнику Припису позивач відмовився (а.с. 30-32).

08 квітня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області стосовно начальника управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення, у зв'язку з порушенням п. 1 ч. 12 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

В протоколі особі, яка вчинила правопорушення, повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 18 квітня 2016 року об 11 год. 00 хв. у приміщенні ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83, каб. 302 (а.с. 26-29).

Від підписання та отримання примірнику протоколу ОСОБА_1 відмовилась.

Примірники акту перевірки від 08 квітня 2016 року, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08 квітня 2016 року та протоколу про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2016 року на адресу позивача направлені супровідним листом ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 08 квітня 2016 року №1015-01/12-5284 та отримані позивачем 15 квітня 2016 року (а.с. 37).

21 квітня 2016 року, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 квітня 2016 року, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08 квітня 2016 року, протокол про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2016 року, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області винесено постанову № 310 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено штраф у розмірі 6 800, 00 грн. (а.с. 70-73).

В постанові зазначено, що позивач на розгляд справи не з'явився. Примірник постанови по справі про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2016 року №310 на адресу позивача направлено супровідним листом ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 21 квітня 2016 року №1015-01/12-6350 та отримано позивачем 27 квітня 2016 року (а.с. 69).

Позивач не погоджується з прийнятими ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області приписами про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 12 лютого 2016 року та від 08 квітня 2016 року, а також постановою по справі про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2016 року №310, прийнятими за вищевказаних обставин, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність №687-XIV від 20 травня 1999 року, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

У відповідності з ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. №294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція)

Згідно пункту 7 вказаного Положення, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Територіальним органом, що здійснює функції Державної архітектурно-будівельної інспекції України на території Одеської області є ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Отже, позивач у даній справі є органом державного архітектурно-будівельного контролю, а відповідач органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а їхні рішення можуть бути розглянуті у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду або оскаржені до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі Порядок №698).

Відповідно до п. 2 вищевказаного Порядку, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Згідно з п. 4 Порядку №698, з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих обєктами нагляду.

Державний архітектурно-будівельний нагляд позивача здійснено відповідачем шляхом проведення документальної та призначеної за її результатами позапланової перевірки.

За визначенням пункту 21 Порядку №698, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі та з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти даних та відповідності вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності документів і матеріалів обєктів нагляду, складених під час виконання ними своїх повноважень. Документальна перевірка проводиться без виїзду на обєкт нагляду.

Видання наказу на проведення документальної перевірки не потребується. Документальні перевірки проводяться головними інспекторами будівельного нагляду без присутності посадових осіб обєктів нагляду (пункт 22 Порядку №698).

18 листопада 2016 року на адресу голови Ізмаїльської міської ради надійшов лист ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 09 листопада 2016 року №05/ 13623 про проведення документальної перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства щодо видачі будівельного паспорта на будівництво житлового будинку з мансардним поверхом із знесенням існуючих: житлового будинку літ. «А», сараю літ. «В», навісів літ. «Д» і «Г» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградська, 94, з проханням надати копії матеріалів та документів, які надавались замовником та стали підставою видачі будівельного паспорту (а.с. 11).

Згідно з п. 22 Порядку №698, за результатами документальної перевірки в разі наявності відомостей про ознаки вчинення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складається довідка за формою згідно з додатком 3, на підставі якої протягом пяти робочих днів з дня її складення керівником Держархбудінспекції приймається рішення про проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пп. 14-16 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на обєкт нагляду.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення обєктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1. Під час проведення позапланової перевірки зясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.

Згідно з положеннями пп. 23-24, 29 Порядку №698, за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається обєкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку.

У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. Разом з протоколом видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику обєкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

У відповідності з вимогами п. 31 Порядку №698, головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання обєктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки.

З огляду на положення вищезазначених норм та обставини справи, судом встановлено наявність законних підстав та повноважень відповідача щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження містобудівної діяльності об'єктом нагляду - управлінням містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, у вигляді проведення документальної та позапланової перевірки щодо видачі будівельного паспорта на будівництво житлового будинку з мансардним поверхом із знесенням існуючих: житлового будинку літ. «А», сараю літ. «В», навісів літ. «Д» і «Г» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградська, 94, а також позапланової перевірки щодо виконання вимог припису від 12 лютого 2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Водночас, суд вважає, необхідним зазначити, що окремі порушення процедури здійснення перевірки, на які посилається позивач, як на підставу скасування оскаржених рішень, можуть свідчити лише про неправомірність дій працівників інспекції державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, а не про незаконність вимог про усунення порушень чинного законодавства України, які допустив об'єкт перевірки та не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності, якщо порушення вимог містобудівного законодавства підтверджено належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України К/9991/4148/12 від 24 липня 2013 року, К/800/2118/14 від 23 квітня 2014 року.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з боку Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради стало питання правомірності видачі будівельного паспорта на будівництво житлового будинку з мансардним поверхом із знесенням існуючих: житлового будинку літ. «А», сараю літ. «В», навісів літ. «Д» і «Г» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградська, 94.

Судом встановлено, що 23 вересня 2016 року до управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради звернувся із заявою про надання будівельного паспорта забудови на забудовану земельну ділянку гр. ОСОБА_3. До заяви додано: копія паспорта; копія свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0, 0204 га за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградська, 94, земельна ділянка №94; копія документу на право власності на об'єкт нерухомості житловий будинок з дворовими спорудами; копія документів МБТІ технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: м. Ізмаїл, вул. Болградська, буд. 94; ескізні наміри забудови ситуаційний план М 1:2000, схема генплану М 1:500 забудови земельної ділянки, план проектування першого поверху М 1:100, план проектування мансардного поверху М 1:100, фасад М 1:100; узгодження власників суміжних домоволодінь - розписка гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5; лист КП «Житсервіс-2» щодо узгодження проекту забудови (а.с. 38-58).

За результатами розгляду вказаної заяви, 28 вересня 2016 року за реєстраційним номером 608 Управлінням містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради гр. ОСОБА_3 видано Будівельний паспорт на будівництво житлового будинку з мансардним поверхом із знесенням існуючих: житлового будинку літ. «А», сараю літ. «В», навісів літ. «Д» і «Г» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Боглградська, 94 (а.с. 38).

У пам'ятці забудовника, яка входить до складу будівельного паспорта, зазначені містобудівні та планувальні вимоги та обмеження, а саме: 1) граничнодопустима висота будівлі 6, 9 м.; 2) відстані від житлового будинку з мансардним поверхом до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови: вул. Болгарська 0, 0 м, вул. Савицького 13, 0 м; 3) мінімально допустимі відстані від житлового будинку з мансардним поверхом до меж земельної ділянки: фронтальної 0, 0 м., тильної 2, 1 м, бокових 1, 0, 2, 0 м (згода власника домоволодіння по вул. Болгарська, 92 гр. ОСОБА_4, згода власника домоволодіння по вул. Савицького, 78 гр. ОСОБА_5, узгоджено головним інженером КП «Житсервіс-2» УЖКГ від 10.09.2015 року); 4) мінімально допустимі відстані від житлового будинку з мансардним поверхом до існуючих будинків та споруд 1, 0 м; 6) відстань від житлового будинку по вул. Болгарська 0, 0 м, до дороги вул. Болгарська 5, 8 м. (а.с. 38, зворот.стор.).

Під час перевірки з виїздом на місце ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області виявлено викопану траншею під фундамент житлового будинку на відстанях: фронтальної 0, 0 м, тильної 1, 5 м, бокових: домоволодіння по вул. Савицького, 78 - з фасадного боку 1,0 м від існуючої будівлі, з тильного 2, 0 м від існуючої будівлі, домоволодіння по вул. Болгарська, 92 - з фасадного боку 1, 8 м від межі, з тильного 1, 4 м від межі.

З огляду на зазначене, відповідач дійшов висновку про те, що будівельний паспорт видано з відступами з фронтальної сторони 0, 0 м (по червоній лінії) та з мінімальною відстанню від житлового будинку з мансардою до існуючих будинків і споруд 1, 0, що свідчить про недотримання ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.1.1.7-2002. «Пожежна безпека об'єктів будівництва».

Отже, підставою видання позивачу припису від 12 лютого 2016 року стали встановлені під час перевірки порушення Державних будівельних норм, стандартів та правил, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року №103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», п.3.13, додаток 3.1, п. 3.18-3.26 та п. 3.32, 3.35 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.1.1.7-2002. «Пожежна безпека об'єктів будівництва».

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для обєктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 № 66) затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.1 розд. ІІ вказаного Порядку, будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них обєктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів обєктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта визначано, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Розглянувши наданий замовником пакет документів, позивачем видано гр. ОСОБА_3 Будівельний паспорт від 28 вересня 2016 року №608 на будівництво житлового будинку з мансардним поверхом із знесенням існуючих: житлового будинку літ. «А», сараю літ. «В», навісів літ. «Д» і «Г» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградська, 94.

Однак, за результатами проведення ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області позапланової перевірки дотримання управлінням містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради вимог містобудівного законодавства під час видачі Будівельного паспорту від 28 вересня 2016 року №608, встановлено порушення Державних будівельних норм, стандартів та правил, Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, п.3.13, додаток 3.1, п. 3.18-3.26 та п. 3.32, 3.35 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.1.1.7-2002. «Пожежна безпека об'єктів будівництва», що зафіксовано в акті перевірки від 12 лютого 2016 року та зазначено в приписі про усунення порушень від 12 лютого 2016 року.

Для усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідно до припису ОСОБА_2 ДАБІ в Одеській області від 12 лютого 2016 року, позивач звернувся до замовника будівельного паспорту гр. ОСОБА_3 з листом від 24 березня 2016 року №323.

Відповідно до вказаного листа, замовнику будівельного паспорту зазначено про необхідність надати будівельний паспорт для вирішення питання про внесення до нього змін, згідно вимог п.п. 2.2, 2.3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 103 від 05.07.2011 року (а.с. 24).

Проте, як встановлено під час розгляду справи, замовник будівельного паспорту від 28 вересня 2016 року №608 до управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради щодо внесення змін до будівельного паспорту не звертався.

Судом встановлено, що Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки не передбачено можливості внесення змін до будівельного паспорта за ініціативою уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Так, пунктом 2.2 вказаного Порядку передбачено, що у разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих обєктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; примірник будівельного паспорта замовника; ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових обєктів із зазначенням габаритних розмірів тощо); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Тобто, внесення змін до будівельного паспорту здійснюється за заявою замовника.

Судом встановлено, що позивачем вчинені дії щодо виконання вимог Припису ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 12 лютого 2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, однак визначені у приписі порушення усунуто не було.

Відповідно до п. 31 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання обєктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки.

На підставі вказаного, відповідачем проведено позапланову перевірку управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради щодо виконання вимог Припису від 12 лютого 2016 року, за результатами якої встановлено невиконання вимог Припису від 12 лютого 2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вказані обставини стали підставою прийняття відповідачем оскаржених припису від 08 квітня 2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанови по справі про адміністративне правопорушення №310 від 21 квітня 2016 року.

Надаючи оцінку правомірності вказаних рішень, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, якщо рішення обєкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення обєкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається обєкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення обєкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Під час розгляду даної справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, як субєкт здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, встановивши порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час видачі будівельного паспорту від 28 вересня 2016 року №608, не приймав будь-яких рішень щодо скасування або зупинення його дії, згідно вимог пункту 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

В приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08 квітня 2016 року відповідач повторно зазначив позивачу про необхідність усунення порушень, які зазначені в акті перевірки від 08 квітня 2016 року. При цьому, в акті перевірки, як і в приписі, відповідач з метою припинення та запобігання порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не надав управлінню містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради будь-яких вказівок/рекомендацій щодо вжиття певних заходів усунення цих порушень та не встановив наявність в останнього повноважень на їх усунення. Оскільки, як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, єдиною можливістю усунути, зазначені в приписі порушення було направлення листа замовнику будівельного паспорту від 28 вересня 2016 року №608 щодо внесення змін до будівельного паспорту. Однак, замовник будівельного паспорту від 28 вересня 2016 року №608, на вимогу позивача (лист від 24 березня 2016 року), не звертався до управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради з відповідною заявою та пакетом документів, передбачених пунктом 2.2 Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, для внесення змін до будівельного паспорту.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698, основними завданнями нагляду, який здійснюється Держархбудінспекцією, є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність, органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - обєкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства обєктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб обєктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

З огляду вищезазначені положення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, суд дійшов висновку, що основною метою та завданням органу державного архітектурно-будівельного нагляду є не покарання об'єкта контролю, а перш за все виявлення, припинення та запобігання порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, для чого йому надані відповідні повноваження.

При цьому, суд вважає, що для досягнення мети здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт) органи державного архітектурно-будівельного контролю, яким є і позивач і відповідач, мають сприяти один одному, діяти спільно .

Натомість, відповідач не надав належної оцінки діям позивача щодо вжиття певних заходів з метою виконання вимог припису та наявності можливості для усунення виявлених порушень в межах наданих йому повноважень на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та жодним чином не сприяв усуненню цих порушень.

На підставі встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08 квітня 2016 року та постанова по справі про адміністративне правопорушення №310 від 21 квітня 2016 року прийняті відповідачем хоча і в межах наданих йому повноважень, однак без використання цих повноважень з метою, з якою їх надано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття даних рішень, тобто необґрунтовано, з огляду на що вказані рішення суд визнає протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За приписами чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість відповідач, як субєкт владних повноважень, рішення якого оскаржені, не довів правомірність своїх рішень, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та необхідність їх часткового задоволення.

Під час розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 23, 69, 70-72, 86, 94, 122, 128, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов начальника управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування приписів та постанови №310 від 21 квітня 2016 року задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08 квітня 2016 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області по справі про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2016 року №310.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Глуханчук