Ухвала суду № 61350023, 09.09.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1648/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 57 Черниш Т. О. Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВасиленко Л. І.суддівПодороги В. М., Демченка В. А. при секретаріСиниці Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 травня 2016 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист прав споживача,

в с т а н о в и л а :

24 листопада 2015 р. ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7 про захист прав споживача.

В обґрунтування зазначених вимог зазначив, що в 2011 р. він заключив договір на інвентаризацію земельної ділянки по АДРЕСА_1, з метою проведення подальшої важливої та результативної роботи по її розподілу і забудови.

Виготовлена технічна документація СП ТОВ «Фавор» мала істотні недоліки. Відступ від умов договору визнає і директор ОСОБА_7, коли вголос і письмово став стверджувати що документація має рекомендаційний характер і не може офіційно використовуватись для будь-яких робіт, що виключає її використання і обмежує, за твердженням позивача, його права.

Позивач просив суд зобов'язати фізичну особу ОСОБА_7, директора СП ТОВ «Фавор», безоплатно провести інвентаризацію в місячний термін, земельної ділянки по АДРЕСА_1, а технічну документацію 2011 р. анулювати, зобов'язати ОСОБА_7 особисто відшкодувати завдані збитки позивачу, а витрати по судовому збору повернути до державного бюджету.

У судовому засіданні ОСОБА_6 уточнив позовні вимоги в частині відшкодування завданих збитків та просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 травня 2016 р. відмовлено ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм процесуального права та ухвалити нове.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів тих обставин, на які він посилався в своїй позовній заяві.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2015 р. ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом про захист прав споживача до фізичної особи ОСОБА_7, директора СП ТОВ «Фавор». В якості позовних вимог, ОСОБА_6 просив суд зобов'язати фізичну особу ОСОБА_7, директора СП ТОВ «Фавор» безоплатно провести інвентаризацію в місячний термін, земельної ділянки по АДРЕСА_1, а технічну документацію 2011 р. анулювати, зобов'язати ОСОБА_7 особисто відшкодувати завдані збитки позивачу, зокрема стягнути з останнього 10 000 грн. моральної шкоди.

При цьому послався на те, що виготовлена в 2011 р. технічна документація СП ТОВ «Фавор» мала істотні недоліки, проте не зазначивши які ж саме.

Статтею 22 Закону ВР УРСР, від 12.05.1991, № 1023-XII «Про захист прав споживачів», яка регламентує судовий захист прав споживачів, визначено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності до ст. 10 приведеного Закону, яка визначає права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 в 2011 р. звертався до СП ТОВ «Фавор» для розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_1.

05 липня 2011 р. інженером-землевпорядником ОСОБА_9 були проведені землевпорядні роботи та 09 серпня 2011 р. виготовлена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_1, станом на 2011 рік, з якою позивач ОСОБА_6 був ознайомлений та погоджувався, що засвідчено його особистим підписом в акті. а. с. 36, 45, 2.

Згідно листа від 10 березня 2015 р. за № 18 за підписом СП ТОВ «Фавор» ОСОБА_7, ОСОБА_6, на його заяву від 02.03.2015 р., було повідомлено, що виготовити технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за адресою: Черкаська область АДРЕСА_1, вони не в змозі, у зв'язку з відсутністю вихідних даних в повному обсязі про передачу ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки за вказаною адресою. При цьому ОСОБА_6 було запропоновано звернутися до розробника технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. а. с. 3, 19.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Крім того, ст. 60 ЦПК України на сторону покладено і зобов'язання довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Зі змісту процесуальних норм викладених в ст. 15 ЦПК України слідує, що суди розглядають справи в порядку цивільного судочинства, щодо захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин. Тобто об'єктом захисту є порушене, невизнане, оспорюване право чи інтерес. Виходячи з викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не вказано в чому саме полягає порушення відповідачем, а саме фізичною особою ОСОБА_7 його прав.

Враховуючи викладене, приведені вимоги закону, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що позивач не довів порушення його прав.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Щодо посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на порушення порядку визначення судді для повторного розгляду справи, то вони є безпідставними, з огляду на наступне.

Так дійсно ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 14 січня 2016 р. було скасовано ухвалу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Черниш Т.О. від 07 грудня 2015 р., якою позовну заяву ОСОБА_6 визнано неподаною та повернуто позивачу. Питання передано до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. а. с. 22, 23.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу для продовження розгляду передано судді Черниш Т.О. а. с. 26.

Частиною 1 статті 21 ЦПК України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанції, у перегляді справи Верховним судом України, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження у справі.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції було скасовано ухвалу судді Черниш Т.О. про визнання позовної заяви ОСОБА_6 неподаною та повернення її позивачу, тому даний суддя вправі після її скасування брати участь у розгляді цієї справи.

Безпідставним є і посилання ОСОБА_6 на те, що заяву про відвід від 23.05.2016 р. суддя не взяв до уваги, так як дана заява була розглянута судом, відповідно до вимог ст. 24 ЦПК України, та, за результатами її розгляду, Уманський міськрайонний суд Черкаської області постановив мотивовану ухвалу від 23.05.2016 р. про відмову в її задоволенні. а. с. 50.

Щодо посилання ОСОБА_6 на те, що суд не вжив жодного заходу для з'ясування всіх обставин справи, то дане твердження апеляційної скарги не підтверджено скаржником. Зокрема, ОСОБА_6 не вказує які ж саме заходи не були вжиті судом.

Суд першої інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, розглянув цивільну справу відповідно до поданого ОСОБА_6 позову в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів наданих сторонами у справі.

Враховуючи те, що посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_6 на порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані учасниками процесу докази, дана їм належна оцінка, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист прав споживача залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :