Рішення № 61348298, 14.09.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3916/14-ц Номер провадження 22-ц/786/2342/16Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді Прядкіної О.В.,

Суддів: Бутенко С.Б., Панченка О.О.,

При секретарі Лимар О.М.

За участі: представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_3

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 липня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № PLKРG108073855, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 29600 доларів США на термін до 21 серпня 2037 року.

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався щомісячно здійснювати погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та іншими витратами.

Посилаючись на те, що внаслідок порушення відповідачем його кредитних зобов'язань станом на 05 вересня 2014 року утворилась заборгованість на загальну суму 95278, 92 доларів США., яка складається з кредиту в сумі 30367, 59 доларів США, процентів 22914, 06 доларів США., комісії 3363, 11 доларів США, пені 34078, 50 доларів США і штрафів: 19, 50 доларів США фіксована частина і процентна складова в сумі 4536, 16 доларів США, позивач просив суд стягнути з відповідача указану суму кредитної заборгованості, а також вирішити питання судових витрат.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 14 липня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 21 серпня 2007 року у розмірі 44899, 44 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення складає 1170184, 88 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ«Приватбанк» 1790,46 грн. судового збору.

Рішення оскаржили сторони.

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» рішення оскаржив в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії та пені, просить в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що визначений у позові розмір пені і комісії в іноземній валюті підлягає розрахунку у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день ухвалення рішення і стягненню з відповідача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення в частині стягнення з нього заборгованості за кредитним договором та ухвалити у вказаній частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що меморіальні ордери, які підтверджують факт видачі банком грошових коштів не відповідають вимогам передбаченим Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, а тому вважає, що належних доказів видачі грошових коштів позивачем не надано. Вказує, що його не було належним чином повідомлено про зміну процентної ставки за користування кредитом. Вважає, що розрахунок суми штрафу у іноземній валюті є незаконним. Крім того, ОСОБА_3 просить суд застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 21 серпня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № PLKРG108073855, за умовами якого банк зобовязався надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу банку у розмірі 40561 доларів США на наступні цілі: купівля будинку у сумі 29600 доларів США, а також 10961 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом к розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, на термін до 21 серпня 2037 року. Для виконання умов договору банк відкрив позичальникові рахунок № 29090054602035 (т. 1 а.с. 7-9).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, що позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, у звязку з чим, станом на 05 вересня 2014 року виникла заборгованість у сумі 95278, 92 доларів США, з яких: тіло кредиту 30367, 59 доларів США, заборгованість по процентам 22914 06 доларів США, заборгованість по комісії 3363, 11 доларів США, пеня 34078, 50 доларів США, а також штрафів: 19, 50 доларів США фіксована частина і процентна складова в сумі 4536, 16 доларів США.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитом в межах трьохрічного строку позовної давності з 26.09.2011р. по 05.09.2014р. у розмірі 29428,09 доларів США, по процентах - 13 386,05 доларів США та штрафу - 2244,97 доларів США. Відносно стягнення пені районний суд вважав, що позивач безпідставно просить стягнути її в іноземній валюті.

Однак колегія суддів повністю не може погодитись з таким висновком суду.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

У абз. 2, 3 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення» судам роз'яснено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

Однак, стягуючи кредитну заборгованість, суд визначив до стягнення 5 % штрафу у доларах США, при цьому не звернувши уваги на таке.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій, пені за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами України.

Отже, пеня, штраф може обчислюватись і стягуватись лише в національній валюті України гривні.

Пунктом 5.4. кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених кредитним договором, більш ніж на 30 днів, банк змушений буде звернутись до суду, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову.

На підставі зазначених умов договору суд прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача 2244,97 доларів США штрафу, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення складає суму 55720 грн. 15 коп., яка і підлягає стягненню саме в національній валюті, а рішення районного суду зміні в цій частині.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 в цій частині є обґрунтованими.

Заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги позивача щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії та пені.

Так, згідно до умов п. 2.2.3. Кредитного договору, позичальник взяв на себе зобовязання сплатити банку винагороду згідно п.п. 7.1 та 6.2 даного договору.

Пунктом 7.1. Кредитного договору встановлено, що банк зобовязується надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу банку на строку з 21 серпня 2007 року по 21 серпня 2037 року включно, у вигляді простої кредитної лінії у розмірі 40561 доларів США на наступні цілі: купівля будинку у сумі 29600 доларів США, а також 10961 доларів США на сплату страхових платежів, у випадках та в порядку передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою відсотків за користування кредитом к розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0, 20 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати відсотків за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2. договору. Періодом сплати вважати період з 18 по 25 число кожного місяця.

Щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 367, 48 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Відповідно до п. 6.2. Кредитного договору, при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 2.2.12 договору, банк зобовязаний здійснити додатковий моніторинг погашення кредиту. При цьому позичальник сплачує банку винагороду, що дорівнює сумі залишку коштів між сплаченими позичальником на день здійснення моніторингу коштами позичальником і нарахованими банком на останній термін сплати. Сплата винагороди здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Пунктом 4.1. встановлено, що при порушенні позичальником будь-якого зобовязання, передбачених п. 2.2.2, 2.2.3 договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню у розмірі 0, 15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Проте, суд першої інстанції належним чином не проаналізував наведених умов договору, у звязку з чим рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії та пені підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

З ОСОБА_3 на користь банку підлягає стягненню заборгованість по комісії в межах трьохрічного строку позовної давності в сумі 51757грн.15 коп. ( 2085,3 дол.США) та пені за один рік перед зверненням до суду - 298403грн.91 коп. ( 12022,72 дол.США).

З врахуванням зазначених сум слід змінити рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 липня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судового збору, збільшивши його розмір з 1790,46 грн. до 4 765грн.18 коп.

Відносно інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків районного суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання на наведені в скарзі правові позиції Верховного Суду України, так як вони стосуються інших правовідносин.

Не підлягає задоволенню прохання заявника про застосування наслідків спливу позовної давності, так як згідно виписки про рух коштів по рахунку 29090054602035 вбачається, що останній платіж в рахунок погашення кредиту ОСОБА_3 був здійснений 20 квітня 2012 року з картки «Мгновенная». Погашення заборгованості за кредитом з цієї картки здійснювалось з червня 2010р. по зазначену дату і спрямовувалось на погашення заборгованості за кредитом та пені (т. 1 а.с. 223-226).

Заперечення ОСОБА_3 про те, що він не уповноважував ОСОБА_4 здійснювати платежі в погашення заборгованості за кредитом не приймаються до уваги, так як дії банку з приводу здійснення цих операцій боржником не оскаржувались.

Не заперечуючи отримання кредитних коштів, заявник в скарзі зазначає, що меморіальний ордер № 301, згідно до якого ОСОБА_3 було видано 29600 доларів США кредитних коштів за договором № PLKРG108073855 від 21 серпня 2007 року не відповідає Положенню про організацію операційної діяльності в банках України (т. 1 а.с. 213). Проте, зазначена обставина не впливає на предмет спору та не спростовує наявність заборгованості у відповідача.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що банк без належного повідомлення безпідставно збільшив розмір процентної ставки за користування кредитом оцінюється колегією суддів з огляду на положення п. 2.3.1 кредитного договору, згідно якої банк має право в односторонньому порядку збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом у разі зміни конюнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% порівняно з курсом долара США до гривні, установленого НБУ на момент укладення договору, зміни облікової ставки НБУ, зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ). При цьому банк надсилає позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність такої зміни.

Про зміну процентної ставки ОСОБА_3 01.11.2008р. надсилалось письмове повідомлення відповідно до реєстру рекомендованих відправлень, здійснених ТОВ «ПРИН-Ц», згідно договору, укладеного останнім з ПАТ КБ «Приватбанк» 20.06.2007р. про надання послуг аутсорсингу свого зовнішнього документообігу .

Підставою для збільшення відсоткової ставки до 14,04 % на рік стали відповідні розпорядження по банку у звязку із змінами, що відбулися на фінансовому ринку ( т.1,а.с.184-185, т.2, а.с. 90-97 ).

Таким чином, позивачем була дотримана процедура повідомлення позичальника, а збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором відбулося до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року № 661-1У. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2355цс15.

Виходячи з викладеного, зазначені доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 ч.1 п.3,4, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 липня 2016 року змінити в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, відсотків та штрафу, ухваливши в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 29428,09 доларів США та 13 386,05 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення складає 1062646грн. 95 коп. та 5% штрафу в сумі 55720грн.15 коп.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 липня 2016 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії та пені, ухваливши в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по комісії в сумі 51757грн.15 коп. та пені - 298403грн.91 коп.

Змінити рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 липня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судового збору, збільшивши його розмір з 1790,46 грн. до 4 765грн.18 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

СУДДІ: / Підписи /

З оригіналом згідно :