Рішення № 61347272, 08.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/10825/15-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/3643/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1.Категорія 26 08.09.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі: Дрозду Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановила:

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2016 року позов ОСОБА_3 задовольнили.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, вчиненого 23 грудня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1613, щодо звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бобриця, вул. Сонячна, 88, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 3222480601:01:053:0078.

Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп..

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2016 року у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2016 року по даній справі відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_2підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 серпня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 432/27/2008-840, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 120000 доларів США.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 432/27/2008-840 від 19 серпня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 19 серпня 2008 року, відповідно до умов якого, ОСОБА_3 виступила майновим поручителем за основним зобовязанням ОСОБА_5.

Предметом іпотеки за договором є земельна ділянка, що належить іпотекодавцю ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 250552, виданий Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів від 05 квітня 2008 року, та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бобриця, вул. Сонячна, 88, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480601:01:053:0078, цільове призначення для ведення садівництва.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач ПАТ КБ «Надра» відповідно до положень ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» не надав доказів, які б підтвердили, що позивач отримала зазначену вимогу, та не виконала її протягом місячного строку з дня отримання такої вимоги.

Також судом зазначено, що здійснюючи виконавчий напис від 23 грудня 2014 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, не отримавши ні від банку, ні від позичальника первинних бухгалтерських документів про видачу кредиту і здійснення його часткового погашення вчинив виконавчий напис, без законних на те підстав. Не перевіривши безспірність нарахованої банком заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотеко- держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Згідно ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року з подальшими змінами, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобовязання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодаця письмової вимоги про усунення порушень.

Судом було встановлено, що відповідачем було направлено досудову вимогу на адресу іпотекодавця. І дана досудова вимога була залишена без задоволення, що і стало підставою для визнання заборгованості безспірною.

Також варто зазначити, що ЗУ «Про нотаріат» не покладає на нотаріуса обовязок, щодо перевірки наявності безспірної заборгованості шляхом його правового аналізу.

Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено договором іпотеки, досудова вимога позивачу була направлена та вважається надісланою, документи, що свідчать про безспірність заборгованості приватному нотаріусу були надані в повному обсязі, виконавчий напис відповідає вимогам ст. 34, 87 ЗУ «Про нотаріат», а тому підстав для задоволення позову у суду не має.

Згідно з пунктом 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 3 березня 2004 року (чинної на час вчинення виконавчого напису), нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 286 вищевказаної Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Виконавчий напис це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобовязання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобовязань боржника.

На підтвердження безспірності заборгованості ПАТ «КБ «Надра» подало нотаріусу розрахунок заборгованості та вищевказану вимогу до позивача, у якій викладено суть зобовязання, у чому полягає його порушення зі сторони позивачів, зазначено розмір заборгованості за кредитними договорами, запропоновано у тридцяти денний термін виконати зобовязання та попереджено про звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса у випадку не виконання даної вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: