Рішення № 61345885, 15.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/8588/15-ц Провадження № 22-ц/773/750/16 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Категорія: 27 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року місто ОСОБА_1

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Свистун О.В.,

суддів Грушицького А.І., Федонюк С.Ю.,

з участю секретаря Концевич Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2на заочне рішенняЛуцького міськрайонного суду від 26 листопада 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_3 «ОТП Факторинг Україна» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 23.04.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ML-А00/055/2007, відповідно до умов якого банк надав відповідачу 71702,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення заборгованості 22.04.2032 року.

24.04.2007 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки за умовами якого іпотекодавцем було передано в іпотеку банку двохкімнатну квартиру № 4, загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м., що знаходиться в місті Луцьку по вул. Винниченка,4, що належить на праві власності ОСОБА_2

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.05.2011 року та договору відступлення права вимоги від 27.05.2011 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-А00/055/2007 від 23.04.2007 року та Договором наступної іпотеки № PCL-A00/068/2007 від 24.04.2007 року.

Оскільки позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобовязання, у звязку з чим станом на 28.05.2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 77 146 доларів США, що еквівалентно 1623 250,97 грн. та 5924 866,05 грн. пеня з яких: 70 975,30 доларів США, що еквівалентно 1493 411,51 грн. заборгованість по тілу кредиту, 6 170,70 доларів США, що еквівалентно 129 839,46 грн. заборгованість по відсотках; сума пені за період з 28.05.2014 року по 28.05.2015 року 5924 866,05 грн.

Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобовязання за кредитним договором щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, просить звернути стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру № 4, загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м., що знаходиться в місті Луцьку по вул. Винниченка, 4, що належить на праві власності ОСОБА_2 Спосіб реалізації предметі іпотеки визначити шляхом проведення прилюдних торгів, з встановленням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації на підставі експертного висновку здійсненого в порядку Закону України «Про виконавче провадження». На період до реалізації предмета іпотеки за рішенням суду, зобовязати ОСОБА_2 передати нерухоме майно, а саме: двохкімнатну квартиру за адресою місто Луцьк, вул.Винниченка,4/4 в управління ОСОБА_3 «ОТП Факторинг Україна». Для цього ОСОБА_3 «ОТП Факторинг Україна» надати право заміни замків, охоронних пристроїв та обладнання; б) отримання в будь-яких установах, підприємствах та органі заціях незалежно від форм власності та підпорядкування, нотаріусів, будь-яких документів, необхідних для здійснення управління предметом іпотеки за рішенням суду; в) укладення, зміни, розірвання договорів найму (оренди) предмету іпотеки, управління майном, зберігання, охорони майна;г) отримання орендних, будь-яких інших платежів з управління предметом іпотеки з направленням їх на погашення заборгованості за кредитним договором № ML-А00/055/2007 від 23.04.2007 року та стягнути судові витрати по справі.

Заочним рішеннямЛуцького міськрайонного суду від 26 листопада 2015 року позов в даній справі задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ML-A00/055/2007 від 23.04.2007 року в сумі 77 146 доларів США, що еквівалентно 1623 250,97 грн. та 5924 866,05 грн. пені і складається із заборгованості по тілу кредиту: 70 975,30 доларів США, що еквівалентно 1493 411,51 грн.; заборгованість по відсоткам: 6 170,70 доларів США, що еквівалентно 129 839,46 грн.; сума пені за прострочення виконання зобовязання за період з 28.05.2014 року по 28.05.2015 року що становить 5924 866,05 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки : двохкімнатну квартиру № 4 загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м., що знаходиться в місті Луцьку по вул. Винниченка, 4, яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 163, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», визначивши, що початкова ціна встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності, незалежним експертом, на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 «ОТП Факторинг Україна» 3 654,00 грн. судового збору.

Відповідач ОСОБА_2 в поданій апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Покликається на те, що судом булипорушені норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд безпідставно не врахував, що повідомлення-вимога про дострокове повернення кредиту їй не надсилалась. Також вказує, що судом не застосовано Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду. Причин неявки суд не повідомили.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не зявився. Подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та подав клопотання про приєднання до матеріалів справи оцінки іпотечного майна субєктом оцінювання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ML-А00/055/2007, відповідно до умов якого банк надав відповідачу 71 702 доларів США, з кінцевим терміном повернення заборгованості 22.04.2032 року (а.с.4-7).

24.04.2007 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки за умовами якого іпотекодавцем було передано в іпотеку банку двохкімнатну квартиру № 4, загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м., що знаходиться в місті Луцьку по вул. Винниченка,4, що належить на праві власності ОСОБА_2Б.(а.с.8-11)

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.05.2011 року та договору відступлення права вимоги від 27.05.2011 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-А00/055/2007 від 23.04.2007 року та Договором наступної іпотеки № PCL-A00/068/2007 від 24.04.2007 року.

Таким чином, ОСОБА_3 «ОТП Факторинг Україна» являється новим кредитором у даному кредитному договорі.

Згідно наданого розрахунку заборгованості позичальник ОСОБА_2 належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання, тому станом на 28.05.2015 року сума заборгованості перед позивачем за кредитним договором становить 77 146 доларів США, що еквівалентно 1623 250,97 грн. та 5924 866,05 грн. пеня з яких: 70 975,30 доларів США, що еквівалентно 1493 411,51 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 6 170,70 доларів США, що еквівалентно 129 839,46 грн. - заборгованість по відсотках; сума пені за період з 28.05.2014 року по 28.05.2015 року 5924 866,05 грн..

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таким умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Умови звернення стягнення на предмет іпотеки врегульовано та погоджено сторонами у договорі іпотеки від 24.04.2007 року.

Відповідно до вимог ст. 39 Закону України „Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 42 постанови від 30 березня 2012 року № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України Про іпотеку, так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обовязковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотекидля його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється нарівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Отже задовольняючи вимоги позивача в цій частині позову суд першої інстанції керувався вимогами процесуального та матеріального права. Проте в резолютивній частині рішення суд першої інстанції не вказав ціни іпотечного майна.

Під час розгляду справи представник стягувача подав початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного ОСОБА_1 України № 6-1935 цс 15 від 07.10.2015 року.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині початкової ціни іпотечного майна підлягає зміні з зазначенням ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 718800 грн., яка встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, висновком про ринкову та ліквідаційну вартість обєкта оцінки проведену оцінювачем 09 вересня 2016 року.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як вбачається з матеріалів справи, банком було направлено позичальнику, яка одночасно є іпотекодавцем вимогу про дострокове виконання грошових зобовязань за кредитним договором № ML-А00/055/2007 від 23.04.2007 року. Однак, докази про отримання відповідачем такої вимоги в матеріалах справи відсутні.

Однак за змістом ч.ч. 2 і 3 Закону України "Про іпотеку" положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога щодо направлення боржнику письмової вимоги не перешкоджає іпотеко держателю здійснювати свої права, визначені ст. 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Таке розяснення застосування законодавства викладене у п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Отже доводи відповідача в апеляційній скарзі в цій частині спростовані вимогами чинного законодавства.

Також позивачем надано розрахунок суми заборгованості яку не спростовує відповідач та будь-яких доказів в підтвердження своїх доводів суду не надає.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача ОСОБА_2 на положення Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Згідно Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 07.06.2014 року, протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, та за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно, загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

З інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що у приватній власності відповідача ОСОБА_2 знаходиться інше нерухоме майно (а.с. 57-60). Також із матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 не є постійним місцем проживання боржника. За таких умов застосування норм вищезазначеного Закону не передбачено.

За правилами ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Встановивши всі обставини справи, перевіривши надані докази колегія суддів приходить до висновку,що рішення суду першої інстанції в частині початкової ціни предмета іпотеки підлягає зміні із зазначенням такої ціни, проведеної на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, висновком про ринкову та ліквідаційну вартість обєкта оцінки оцінювачем 09 вересня 2016 року.

В решті рішення суду не оскаржувало ся, а тому рішення врешті слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 60ЦПК України, на підставі ст. 39 Закону України про іпотеку», колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2задовольнити частково .

Заочне рішенняЛуцького міськрайонного суду від 26 листопада 2015 року в частині звернення стягнення змінити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ML-A00/055/2007 від 23.04.2007 року в сумі 77146,00 доларів США, що еквівалентно 1623250,97 грн. та 5924866,05 грн. пені і складається із заборгованості по тілу кредиту: 70975,30 доларів США, що еквівалентно 1493411,515 грн.; заборгованість по відсоткам: 6170,70 доларів США, що еквівалентно 129839,46 грн.; сума пені за прострочення виконання зобовязання за період з 28.05.2014 року по 28.05.2015 року що становить 5924866,05 грн., - звернути стягнення на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру № 4 загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м., що знаходиться в місті Луцьку по вул. Винниченка,4, яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 163, шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною 718800,00 грн. проведеною субєктом оціночної діяльності.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: