Постанова № 61345874, 16.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/10296/16-п Провадження № 33/773/307/16 Суддя в 1 інстанції: Квятковський М.С. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2016 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 275 гривень 60 копійок судового збору.

Згідно постанови суду ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 08 серпня 2016 року близько 02 год 45 хв у м. Луцьку на вул. Набережній Волинської області керував автомобілем марки «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1, у стані алкогольного спяніння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи правильності кваліфікації його дій, вважає постанову суду в частині накладеного стягнення необґрунтованою. Посилається на те, що суд при накладенні на нього стягнення не врахував у відповідності до ст. 33 КУпАП усі помякшуючі обставини та характеризуючі дані. Просить врахувати, що він вперше притягається до адміністративної відповідальності, свою вину визнав та щиро розкаявся. Вказує, що позбавлення права керування транспортними засобами погіршить його матеріальне становище, оскільки його робота повязана з ремонтом та транспортуванням автомобілів та є основним джерелом доходів. Просить змінити постанову суду та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі передбаченому санкцією статті 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 1 ст. 130 КУпАП, та правильність кваліфікації його дій відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними у ній доказами та ніким не оспорюються, а тому в цій частині рішення суду не переглядається.

Щодо доводів апелянта про порушення судом правил накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 33 КУпАП, та суворість застосованого до нього стягнення, то вони є безпідставними і не відповідають дійсності.

Як вбачається з постанови суду, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2, місцевим судом у відповідності до вимог ст. 23, 33 КУпАП, враховано усі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його вини, зокрема і зазначені в апеляції дані про його особу, а саме, що він вперше притягається до адміністративної відповідальності, вину у вчиненому визнав та розкаявся, і накладено стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Незастосування до ОСОБА_2 основної додаткової міри адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, як про це просить у своїй скарзі останній, є неможливим, оскільки за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП дане додаткове стягнення є обовязковим, а не альтернативним і підлягає обовязковому застосуванню при притягненні до відповідальності особи за даною нормою.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування за обставин, викладених в апеляційній скарзі, немає.

З вищенаведених підстав апеляційна скарга ОСОБА_2Г задоволенню не підлягає

Керуючись ст. 293-294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2016 року щодо нього без змін.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_1